18.3. Методи валютного регулювання і їх застосування Національним банком України.

Основними методами валютного регулювання, якими користуються ЦБ є:

• валютні інтервенції

• девальвація та ревальвація

• дисконтна або облікова ставка

• валютні обмеження

• управління офіційними валютними резервами або диверсифікація

Валютна інтервенція – пряме втручання ЦБ у функціонування валютного ринку, шляхом купівлі-продажу інвалюти з метою впливу на курс національної валюти. ЦБ скуповує інвалюту, коли є надлишкова пропозиція, і продає, коли пропозиція є недостатньою для того щоб врівноважити попит і пропозицію.Коли в д-ві діє фіксований валютний курс.

Дисконтна політика- використ. Для регулюв. Валютного курсу та для валютних резервів (регул. облікової ставки ЦБ). У випадку підвищ. облік ставки НБ-ку, прослідковується дод. попит на нац. валюту, що сприяє підвищ. курсу нац. вал. У випадку зниж. облік. ст. зрост попит на іноземну вал., що сприч. падіння курсу нац валюти.

зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки ЦБ з метою впливу на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Підвищуючи дисконтну ставку у періоди погіршення стану платіжного балансу, ЦБ стимулює приплив капіталів з країн, де дисконтна ставка нижча, тобто сприяє поліпшенню стану платіжного балансу.

Методами вал. регулювання, що використовуються традиційно, є девальвація- офіційне зниження вал. курсу нац.грош. 1-ці відносно інозем. валют.Вона створ. сприятливі умови для розвитку експорту.

Та ревальвація - офіційне підвищення вал. курсу нац.грош. 1-ці відносно інозем. валют. Сприяє розв. імпорту, оск. прослідков. зниж. цін на товари на товари що імпортуються, зниж. грош. маси в обігу і стрим. інфляційні процеси . Проте ревальвація не сприяє підвищ. ВВП в д-ві , так як розв. імпорту не сприяє створенню нових роб. місць, а значить зниж. %-т безроб.

Валютні обмеження : обов’язков. продаж валют. надходж.; ліцензування продажу інвал. імпортером; кредитування в інвал.; контроль за ввозом та вивозом вал. цінностей; розпорядження фіз. ос. Інвалютою.

19.1.Відкриття уповноваженими банками рахунків в іноземній валюті..

Уповноважені банки для формування кредитного потенціалу в іноземній валюті відкривають юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) такі банківські рахунки:

• поточні;

• розподільчі;

• кредитні;

• депозитні

Поточний валютний рахунок призначений для розрахунків клієнтів банку в межах чинного законо­давства в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті

Розподільчий рахунок призначений для поперед­нього зарахування коштів у іноземній валюті, що надійшли на адресу юридичної особи-резидента та обов'язкового продажу частини цієї інвалюти на міжбанківському валютному ринку України. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням згідно з дорученням юридичної особи-резидента.

Кредитні рахунки в інвалюті відкривають особам, що одержують кредит в іноземній валюті.

Депозитні валютні рахунки призначені для збереження коштів і одержання доходу.

Якщо СГД має в цьому банку поточний рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то відкриття нового рахунку (зокрема, в іноземній валюті) здійснюється за умови подання цим клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та засвідченої в установленому порядку картки із зразками підписів і відбитка печатки.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, та для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.

19.2. Режим валютних рахунків. На поточні рахунки в інвалюті юридичних осіб-резидентів зарахування можуть проводитися через розподільчі рахунки і безпосередньо:

Наприклад, через розподільчі рахунки зара­ховують:

• готівку, що надійшла від нерезидента до каси уповноваженого банку згідно з експортним контрактом або ввезену уповноваженими особами на транспортних засобах, які надають послуги за межами України, та зареєстровану митною службою при в'їзді в Україну;

• готівка у вигляді митних платежів та інших зборів згідно з чинним законодавством України;

• невикористаний залишок іноземної готівки чи коштів за іноземними платіжними документами, що раніше були отримані (куплені) в уповноважених банках України чи за кордоном для оплати витрат на відрядження тощо;

• готівку як благодійний внесок особи-нерезидента;

• кошти за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку або ввезені на територію України і задекларовані;

• безготівкові кошти, що перераховані з-за кордону на ім'я власника рахунку за зовнішньо­економічними контрактами або ввезені і зареєстровані митною службою, перераховані за зовнішньоекономічними контрактами та інші безготівкові кошти.

Безпосередньо на поточні рахунки зараховують:

• кошти, куплені за дорученням власника рахунку уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України;

• суму поданого кредиту відповідно до кредитної угоди;

• кошти, перераховані з власного депозитного рахунку в уповноваженому банку відповідно до депозитної угоди;

• суму процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному і депозитному рахунках;

• кошти, перераховані з власного поточного рахунку в іншому уповноваженому банку.

З поточного інвалютного рахунку юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку проводяться такі операції:

• виплата готівкою чи платіжними документами працівникам на закордонні службові відрядження, на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, представницькі витрати за кордоном;

• виплата готівкою для оплати праці працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом;

• виплата готівкою для сплати державного мита згідно з чинним законодавством України;

• перерахування з рахунку резидента-посередника на поточні рахунки інших резидентів - юридичних осіб, за дорученням яких на підставі відповідних договорів було здійснено продаж нерезидентові товарів, послуг;

• перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньоекономічними контрактами тощо.