- •«Методика викладання економіки»
- •Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •«Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економічних дисциплін.
- •Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •6. Економічна культура – результат трансформації економічних знань. Особливості формування економічної культури України. Роль економічної освіти в процесі формування економічної культури суспільства.
- •8.Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.
- •10. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки
- •12. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •13. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки
- •14. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •15. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •16. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).
- •18. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.
- •19. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •20. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті
- •21. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •22. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •23. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •24. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •25. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •26.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •27.Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •28.Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •29.Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •31. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •32.Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •33. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •36. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •38.Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •39.Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •Характеристика «техніки акваріуму»
- •40.Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •41.Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •42.Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •43.Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •45.Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •50.Сучасні технології навчання в економічній освіті
- •51.Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •52.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •53.Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •54.Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •Основні задачі та функції методики викладання економіки.
12. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
=Розрізняють кілька таких (традиційних) типів уроків:
1) засвоєння нових знань; 2) комбінований; 3) застосування нових знань (практичні й лабораторні роботи); 4) узагальнення й закріплення; 5) контрольний (атестаційний); 6) підсумковий.
Усі вони мають можливості для їх використання при вивченні економіки
Методика проведення уроків та лекцій складається з підготовки уроку як складової навчального курсу, розробки системи контролю за якістю навчального матеріалу, а також самоконтролю і контролю за якістю викладання з боку навчальної частини закладу освіти.
Готуючись до уроку вчитель економіки аналізує зміст матеріалу, виділяє головне та другорядне, формулює головну тезу. Теза має бути чітко, однозначно сформульована, не містити в собі двозначностей та залишатись незмінною весь час її доказу. Для доказу обираються аргументи, правдивість яких не викликає в учнів сумнівів.
Важливо виокремити головну проблему не тільки одного уроку, а й цілої теми або розділу, а потім її послідовно доводити на кожному уроці, підводячи слухачів поступово до головного висновку.
При підготовці навчального матеріалу дуже важливо визначити його обсяг, розподілити на основний і другорядний, знайти засоби розвиваючої навчальної діяльності.
Розробка структури уроку — це форма творчої методичної майстерності. Справжній викладач завжди готується до лекції, розробляє конспект, виділяє опорний матеріал, враховує міжпредметні зв’язки, можливі запитання учнів, тренує своє ораторське мистецтво. Викладачу потрібно знати, як готуватись до уроку чи лекції.
13. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки
При дослідженні теоретичних основ навчання було показано, що процес навчання полягає у передачі та засвоєнні знань, способів діяльності, досвіду мислення і досвіду соціального навчання. Для наступного викладу важливо згадати такі дидактичні закономірності навчання:
оскільки засвоєння — діяльність того, хто навчається, то «передача» змісту навчання означає організацію активності того, хто навчається;
процес засвоєння реалізується через зв’язок зовнішньої та внутрішньої діяльності того, хто навчається;
засвоєння залежить від того, які знання засвоюються. Єдиним способом засвоєння рис творчої діяльності є самостійне вирішення проблем, нових для того, хто навчається;
у цілому процес навчання відбувається лише за активної діяльності тих, хто навчається. Чим більше та різнобічніше забезпечується педагогом інтенсивність діяльності тих, хто навчається, тим вищою буде якість засвоєння. І ще важливо відзначити, що навчальний процес здійснюється лише за відповідності цілей того, хто навчається, цілям викладача.
В економічній підготовці учням треба передати знання про економіку як систему, спосіб економічної діяльності. якщо у практиці дві перші вимоги досить добре розроблені, то досвід мислення та досвід соціального спілкування при використанні традиційних форм занять формується недостатньо активно.
Спеціалісти визначають такі види семінарських занять :
просемінари — це своєрідні практикуми для підготовки студентів до самостійної роботи з першоджерелами, складання конспектів, тез доповідей тощо;
семінари, які мають безліч різновидів: запитань і відповідей (відповіді оцінюються); розгорнута бесіда; коментоване читання; дискусія; конференція; вирішення проблемних завдань; заняття на виробництві; прес-конференція; «мозковий штурм»; спецсемінари; наукові студентські (або учнівські) семінари за спеціалізацією.
Викладачу буває легше прочитати лекцію, ніж ефективно провести семінар. Втім у сучасному навчанні межі між лекцією і семінаром стираються. В практичному занятті викладач кожного разу має справу з новими учнями, їхньою підготовленістю, питаннями, проблемами тощо. Крім того, на відміну від лекції, навчальний ефект тут має прийти раніше. На жаль, у великій масі учні пасивні на лекції (вони пишуть, слухають, мовчать). Практичне заняття — це зовсім інше. Тому управління пізнавальною діяльністю вимагає більшої майстерності, якщо викладач не зводить роботу зі студентами до рівня опитування за конспектом лекції, письмових контрольних робіт або зачитування рефератів.