- •«Методика викладання економіки»
- •Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •«Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економічних дисциплін.
- •Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •6. Економічна культура – результат трансформації економічних знань. Особливості формування економічної культури України. Роль економічної освіти в процесі формування економічної культури суспільства.
- •8.Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.
- •10. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки
- •12. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •13. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки
- •14. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •15. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •16. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).
- •18. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.
- •19. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •20. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті
- •21. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •22. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •23. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •24. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •25. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •26.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •27.Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •28.Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •29.Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •31. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •32.Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •33. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •36. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •38.Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •39.Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •Характеристика «техніки акваріуму»
- •40.Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •41.Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •42.Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •43.Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •45.Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •50.Сучасні технології навчання в економічній освіті
- •51.Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •52.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •53.Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •54.Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •Основні задачі та функції методики викладання економіки.
48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
Всі методи активного навчання поділяються на неімітаційні, які реалізуються на традиційних видах занять, і імітаційні, ігрові, використання яких, як правило, пов’язано з впровадженням в навчальний процес нових форм занять.
Неімітацінні МАН. Головна відміна цих методів від інших МАН — відсутність в тому чи іншому вигляді моделі об’єкту, процесу або діяльності, які вивчаються. При цьому активізація навчання досягається лише як результат використання постійно діючих прямих і зворотних зв’язків між навчаючою системою (викладач, навчальна машина) і студентами.
На лекції активне навчання досягається в тому випадку, коли на всьому її протязі будь-яким способом забезпечується самостійна інтенсивна робота кожного студента. Один з ефективних способів — контрольна перевірка знань всіх студентів в кінці лекції. Контрольні запитання будуються так, що на них неможливо знайти прямої відповіді в конспекті. Щоб дати правильну відповідь, кожен студент повинен активно працювати під час лекції. Тому, хто не дає задовільної відповіді, пропонується ще раз самостійно опрацювати матеріал лекції, після чого він отримує нові запитання.
Під час проблемної лекції можуть використовуватись і інші способи активізації пізнавальної діяльності, наприклад, обговорення висунутих проблем, спірних положень, варіантів тощо.
Під час лабораторних і практичних занять активність досягається більшою індивідуалізацією навчання, самостійним виконанням завдань під постійним контролем викладача, який за допомогою зворотного зв’язку спрямовує роботу студента в потрібному напрямку.
Семінар відноситься до активного навчання у тому випадку, коли всі студенти приймають в ньому участь як доповідачі або опоненти.
Активне навчання при виконанні курсових і дипломних проектів забезпечується постійним контролем самостійності прийняття проектних рішень. Такий контроль гарантує, що в проекті використані лише матеріали і розрахунки, які виконані особисто студентом, а не запозичені у колег. Важливу роль з активізації навчання відіграє перехід на розробку реальних і комплексних курсових і дипломних проектів.
Довготермінова активна діяльність студента досягається і під час виробничої практики, якщо він призначається на конкретну посаду (майстер, технік). В цьому випадку він регулярно і самостійно (хоча і під контролем) приймає управлінські і технологічні рішення, контактує з різними посадовими особами. Ознайомча практика не відноситься до активного навчання.
Важливі форми активного навчання — олімпіади і студентські науково-технічні конференції, в процесі підготовки до яких студенти здійснюють активний самостійний пошук фактів, аналізують їх, формулюють висновки.
До активного навчання відносяться і науково-дослідна робота студентів, зрозуміло, при умові, що вона виконується самостійно.
49.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
Стосовно змістовного аспекту навчання за допомогою ділових ігор можна вказати на такі моменти:
=збільшення інтересу до навчальних занять взагалі й до тих проблем, що моделюються й розігруються в процесі їх;
=зростає пізнавальність у процесі навчання, тобто студенти отримують та засвоюють більшу кількість інформації, що ґрунтується на прикладах конкретної дійсності, збагачуючи учасників гри навичками прийняття рішень;
=позитивний вплив на ставлення студентів до навчального процесу та інших форм занять;
=змінюється, часто істотно, ставлення студентів і до тих конкретних ситуацій, що були предметом ділової гри, й до людей, які були персонажами у грі;
=змінюється самооцінка студентів, вони стають об’єктивнішими; у багатьох випадках (що залежать від змісту й характеру гри) змінюються оцінки можливостей людського чинника;
=поліпшуються взаємини студентів і викладачів, причому це стосується не тільки викладачів, які проводять ділові ігри, але й викладачів багатьох дисциплін, знання яких допомагають вдалій участі в іграх та проведенню останніх.
Переваги:
• встановлення зворотного зв'язку в системі "педагог-учень";
• можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях;
• розвиток цільових навичок поведінки (самостійної творчої діяльності роботи в малих групах);
• мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;
• можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.
У процесі навчання:
в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;
учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;
відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.