47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.

Одним із перспективних способів підготовки рішень у складних виробничих питаннях є розробка та проведення ділових ігор (ДІ).

Ділову гру можна визначити як імітацію господарської чи іншої діяльності підприємства (організації, колективу) у навчальних, виробничих або дослідницьких цілях, яку група осіб виконує на моделі об’єкта.

Ділова гра є важливим методичним засобом дослідження або вивчення певної проблеми, підготовки та прийняття рішень, а також навчання персоналу за реальних виробничих умов.

Основними ознаками ділових ігор є:

=наявність учасників гри (дослідників, виробників), загальним завданням яких є аналіз ситуації та прийняття рішень відповідно до призначеної посади;

=наявність керівника, завданням якого є інформування про ситуацію, аналіз рішень учасників гри та коригування;

=створення певних умов, за яких учасникам треба аналізувати ситуації, що виникають, і приймати рішення;

=обов’язкова наявність невизначеності, а подеколи — й конфлікту;

=неможливість цілковитої формалізації ситуації;

=динамічність зміни ситуації та залежність її від попередніх рішень учасників гри.

Далі додаються такі ознаки ділових ігор:

=існування проблеми чи об’єкта управління;

=наявність системи стимулювання або мотивів, що спонукають учасників гри діяти «як у житті».

Ділові ігри, на відміну від інших традиційних методів навчання, дають змогу повніше відтворювати діяльність менеджерів (керівників), виявляти проблеми і причини їх появи, розробляти варіанти вирішення проблем, оцінювати кожен із них, приймати рішення і визначати механізм його реалізації. Це вможливлює розгляд проб­леми не в загальному плані, а як конкретну проблему, що випливає із господарської діяльності конкретного підприємства.

Згідно з метою використання ділові ігри можуть виконувати різні функції: навчальні, виробничі або дослідницькі.

Навчальні ділові ігри застосовують під час навчання керівників, менеджерів, спеціалістів, магістрів з метою розвитку навичок і вмінь практичного використання теоретичних знань в процесі виконання службових обов’язків, тобто в практичній діяльності.

Навчальні ділові ігри сприяють активізації навчального процесу і суттєво прискорюють формування у студентів комплексу теоретичних знань, умінь і навичок, які впливають на підвищення ефективності діяльності управлінця.

Метою виробничої ділової гри є розробка: системи управління на підприємстві, організаційного механізму впровадження нових методів господарювання, прогнозування подальшого розвитку підприємства.

Ділова гра має такі елементи:

=назву;

=навчальну мету;

=склад учасників;

=вихідну інформацію та порядок проведення;

=підбиття підсумків.

Дослідницькі ігри використовують у разі перевірки гіпотез, нових принципів організації та технології робіт тощо.

Слід мати на увазі, що переважно мають висловлюватися студенти, а не викладач. Він відкриває дискусію, підтримує рівновагу між учасниками ділової гри і керує нею за допомогою запитань.

Доцільно дотримуватися низки принципів організації проведення ділових імітаційних експериментів, серед яких найважливішими є такі:

1. Повне занурення учасників ділової гри у проблематику організаційної системи, що моделюється.

2. Поступовість входження учасників ділової гри в експериментальну ситуацію.

3. Рівномірне навантаження.

4. Правдоподібність експериментальної ситуації.

5. Участь певного керівника.

Практика проведення ділових ігор показує, що за неправильної організації, без чітко встановленого регламенту часу на її завершення не вистачає. Тому викладач має чітко встановити регламент, постійно стежити за часом, щоб його вистачило на цілковитий розгляд проблеми і висновки. Обов’язок викладача — довести до свідомості учасників гри основні положення та висновки, дати чітке резюме, показати учасникам гри, чого їм вдалося досягти.