8.Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.

Зрозуміло, що економічне мислення та економічна поведінка існують об’єктивно, але питання їх формування та розвитку є дуже складними. Якщо теоретичне формулювання цих цілей майже не викликає спротиву, то практична реалізація цих положень — дійсно проблема.

Рис. 13. Концепція економічного способу мислення (за П. Хейне)

Дуже важливо зрозуміти, що економічна освіта здобувається не для престижу, а для практичної економічної діяльності. Викладач економіки повинен усвідомлювати, що економіка як система існує не у вакуумі, а в культурній сфері нації.

Перехід до нових економічних відносин потребує не тільки розуміння, а й прискореного розвитку економічного мислення людей. У процесі викладання економіки в школі важливою проблемою є зміна економічної поведінки дитини в напрямку розвитку в неї підприємливості, діловитості, ощадливості, працьовитості та інших ціннісних орієнтацій, які грунтуються на економічному способі мислення.

Тому економічне мислення —це формування моделі економічної поведінки.

Зараз економічні знання дітей практично зв’язані з тим, що вони бачать навкруги. Неважко здогадатися, наскільки однобічною є така «економічна освіта»! Дуже погано, що в дітей складається «візуальне» враження про економічні реалії. Те, що вони бачать, викликає певний інтерес, зацікавленість і спонукає до отримання знань про ці явища, далеко не завжди позитивні. А те, що не лежить на поверхні або асоціюється з якимись консервативними поняттями, ще довго залишається незрозумілим. Якщо своєчасно не скоригувати систему інтересів школяра, потім може бути запізно.

9. Методика викладання економіки – шлях розвитку економічного мислення особистості. Основи формування економічного мислення. Методичні прийоми і засоби, впровадження яких у навчальний процес дозволить забезпечити розвиток економічного мислення тих, хто навчається.

Зараз економічні знання дітей практично зв’язані з тим, що вони бачать навкруги. однобічною є така «економічна освіта»! Дуже погано, що в дітей складається «візуальне» враження про економічні реалії. Те, що вони бачать, викликає певний інтерес, зацікавленість і спонукає до отримання знань про ці явища, далеко не завжди позитивні. А те, що не лежить на поверхні або асоціюється з якимись консервативними поняттями, ще довго залишається незрозумілим. Якщо своєчасно не скоригувати систему інтересів школяра, потім може бути запізно.

Для цього треба викликати необхідний інтерес за допомогою нестандартних методів навчання. Під цим розуміємо навчання школярів з елементами гри в дусі змагань та здорової конкуренції, міні-вистави, практичні заняття, розповіді, конкурси, свята та інше.

Економічне мислення формується поступово і не тільки шляхом отримання спеціальних знань. Можна стверджувати, що коли дитина ознайомлюється з будь-яким літературним твором, вона починає розуміти атмосферу економічного життя в конкретних історичних обставинах.

1.Уведення до загальноосвітньої школи системи навчання у таких формах:

=факультативні заняття з економіки із залученням учених-економістів;

=формування економічних класів за зразком математичних, фізичних тощо;

=організація на базі шкіл на комерційно-спонсорських засадах груп з поглибленим вивченням економіки та обов’язковими практичними заняттями.

2.Створення неформальних юнацьких організацій — економічних клубів.

3.Збільшення випуску популярної економічної літератури для школярів (комікси, економічні словники, сценарії ділових ігор, збірники економічних задач

4.Випуск теле- і радіопрограм економічного напрямку інфор­маційно-пізнавального та навчального характеру (конкурси, теле- і радіовікторини, телеігри).

5.Упровадження ефективної системи оволодіння комп’ютерною грамотністю з використанням спеціальних програм, у тому числі економічного змісту.

Серйозною помилкою нашої економічної освіти була і є орієнтація на освіту та навчання знанням, а не мисленню та поведінці в реальному житті. Вивчення економіки вже в школі повинно формувати ядро мотиваційного механізму економічно розумної поведінки молодої людини за умов ринку. Ось чому ми вважаємо дуже важливим і принциповим обговорення проблем економічної освіти у взаємозв’язку з проблемами економічної культури, мислення та поведінки. У процесі вивчення курсу МВЕ майбутній учитель повинен мати власну думку і форму її вираження в методиці викладання.