35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.

Опорний конспект являє собою схематично-розгорнутий, лаконічно і чітко викладений базовий план уроку. Він включає основні схеми, малюнки, визначення, назви, прізвища, дати, причинно-наслідкові зв'язки, висновки по темі, що вивчається.  основні принципи складання конспекту:  невелика кількість великих одиниць інформації, що відповідає психологічним законам короткочасної пам'яті;  конспективно зображення досліджуваного матеріалу;  вибір оптимального варіанту вивчення теми заняття;  логічний взаємозв'язок, послідовність подій;  вказувати головні поняття, їх ознаки, причинно-наслідкові зв'язки, найбільш значущі особистості і факти.  У хорошій символічної схемою навчальний матеріал так подано, що повторення дозволяє розкрити навчальний матеріал з різних сторін, тримаючи в пам'яті всю його цілісність і стрункість.  Призначення опорного конспекту полягає в наступному:  наочне подання навчального матеріалу в цілому і по частинах;  розуміння структури досліджуваного матеріалу;  виділення головного, основного в излагаемом матеріалі;  комплексне уявлення досліджуваного матеріалу при його повторенні;  розвиток творчих здібностей.  Засобами вираження інформації в опорних конспектах є: малюнки, схеми, графіки, літери, цифри, слова, умовні знаки, колір, форма та інших. 

Відповідно до принципу системності навчання роботу викладача над створенням опорного конспекту можна розділити на три етапи:  1) етап узагальнення;  2) етап укрупнення;  3) етап фіксування створеної структури змісту.  На першому етапі відбувається осмислення змісту матеріалу, що викладається: виявляються основні дидактичні одиниці знань і встановлюються зв'язки між ними, які, у свою чергу, є такими ж значущими дидактичними одиницями.  Другий етап передбачає укрупнення дидактичних одиниць, а третій-фіксування укрупнених дидактичних одиниць у вигляді знаково-символьних структур Що стосується етапу фіксування, то ряд авторів вважають, що фіксування укрупненої інформації має здійснюватися "одночасно в чотирьох кодах: рисуночное, числовому, символічному і словесному" або за допомогою всього "доступного арсеналу математичної символіки

Структурно-логічна схема - це графічна система логічно-дидактичних зв'язків між елементами навчального матеріалу з указівкою напрямку взаємозв'язків.

У СЛС інформація представляється стисло, але включає все необхідне і головне.

Функції СЛС: установочна, узагальнююча, активізуюча, а також функції закріплення та наочності.

СЛС поділяються на такі види:

=Висвітлення окремих питань

=Висвітлення теми

=СЛС навчальної дисципліни

=СЛС міжпредметних зв”язків тощо

ОПОРНО-ІНФОРМАЦІЙНА СХЕМА (ОІС) – СХЕМАТИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ СИСТЕМИ НАУКОВИХ ПОНЯТЬ, ЇХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, ФАКТИЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ НИМИ.

ОІС можна вважати свого роду моделлю знань, що розкриває систему інформації або систему діяльності. Такі схеми доцільно використовувати на різних етапах навчального пізнання в обсягах одиниці засвоєння.

При побудові ОІС інформація заноситься у вигляді ключових слів, визначень, цифрових позначень, графіків, математичних символів. Це дозволяє відновити в пам’яті раніше розглянуті питання.

Вимоги до складання ОІС:

=Повнота інформації в обсягах одиниці засвоєння;

=Помірна деталізація;

=Простота конструкції;

=Наявність зв’язків між упорядкованими інформаційними блоками;

=Виділення ключових елементів змісту;

=Практична спрямованість