- •«Методика викладання економіки»
- •Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •«Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економічних дисциплін.
- •Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •6. Економічна культура – результат трансформації економічних знань. Особливості формування економічної культури України. Роль економічної освіти в процесі формування економічної культури суспільства.
- •8.Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.
- •10. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки
- •12. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •13. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки
- •14. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •15. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •16. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).
- •18. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.
- •19. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •20. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті
- •21. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •22. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •23. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •24. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •25. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •26.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •27.Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •28.Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •29.Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •31. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •32.Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •33. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •36. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •38.Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •39.Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •Характеристика «техніки акваріуму»
- •40.Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •41.Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •42.Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •43.Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •45.Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •50.Сучасні технології навчання в економічній освіті
- •51.Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •52.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •53.Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •54.Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.
- •Основні задачі та функції методики викладання економіки.
35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
Опорний конспект являє собою схематично-розгорнутий, лаконічно і чітко викладений базовий план уроку. Він включає основні схеми, малюнки, визначення, назви, прізвища, дати, причинно-наслідкові зв'язки, висновки по темі, що вивчається. основні принципи складання конспекту: невелика кількість великих одиниць інформації, що відповідає психологічним законам короткочасної пам'яті; конспективно зображення досліджуваного матеріалу; вибір оптимального варіанту вивчення теми заняття; логічний взаємозв'язок, послідовність подій; вказувати головні поняття, їх ознаки, причинно-наслідкові зв'язки, найбільш значущі особистості і факти. У хорошій символічної схемою навчальний матеріал так подано, що повторення дозволяє розкрити навчальний матеріал з різних сторін, тримаючи в пам'яті всю його цілісність і стрункість. Призначення опорного конспекту полягає в наступному: наочне подання навчального матеріалу в цілому і по частинах; розуміння структури досліджуваного матеріалу; виділення головного, основного в излагаемом матеріалі; комплексне уявлення досліджуваного матеріалу при його повторенні; розвиток творчих здібностей. Засобами вираження інформації в опорних конспектах є: малюнки, схеми, графіки, літери, цифри, слова, умовні знаки, колір, форма та інших.
Відповідно до принципу системності навчання роботу викладача над створенням опорного конспекту можна розділити на три етапи: 1) етап узагальнення; 2) етап укрупнення; 3) етап фіксування створеної структури змісту. На першому етапі відбувається осмислення змісту матеріалу, що викладається: виявляються основні дидактичні одиниці знань і встановлюються зв'язки між ними, які, у свою чергу, є такими ж значущими дидактичними одиницями. Другий етап передбачає укрупнення дидактичних одиниць, а третій-фіксування укрупнених дидактичних одиниць у вигляді знаково-символьних структур Що стосується етапу фіксування, то ряд авторів вважають, що фіксування укрупненої інформації має здійснюватися "одночасно в чотирьох кодах: рисуночное, числовому, символічному і словесному" або за допомогою всього "доступного арсеналу математичної символіки
Структурно-логічна схема - це графічна система логічно-дидактичних зв'язків між елементами навчального матеріалу з указівкою напрямку взаємозв'язків.
У СЛС інформація представляється стисло, але включає все необхідне і головне.
Функції СЛС: установочна, узагальнююча, активізуюча, а також функції закріплення та наочності.
СЛС поділяються на такі види:
=Висвітлення окремих питань
=Висвітлення теми
=СЛС навчальної дисципліни
=СЛС міжпредметних зв”язків тощо
ОПОРНО-ІНФОРМАЦІЙНА СХЕМА (ОІС) – СХЕМАТИЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ СИСТЕМИ НАУКОВИХ ПОНЯТЬ, ЇХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, ФАКТИЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ НИМИ.
ОІС можна вважати свого роду моделлю знань, що розкриває систему інформації або систему діяльності. Такі схеми доцільно використовувати на різних етапах навчального пізнання в обсягах одиниці засвоєння.
При побудові ОІС інформація заноситься у вигляді ключових слів, визначень, цифрових позначень, графіків, математичних символів. Це дозволяє відновити в пам’яті раніше розглянуті питання.
Вимоги до складання ОІС:
=Повнота інформації в обсягах одиниці засвоєння;
=Помірна деталізація;
=Простота конструкції;
=Наявність зв’язків між упорядкованими інформаційними блоками;
=Виділення ключових елементів змісту;
=Практична спрямованість