3. Розрахунок величини збитків по фактах забруднення поверхневих вод

Розрахунок маси забруднюючих речовин у скиді зворотних вод

Маса скинутої забруднюючої речовини, що враховується при розрахунку збитку, визначається за формулою (1):

(1)

де: М_i - маса скинутої i-ої забруднюючої речовини (т);

V– фактичні витрати зворотних вод (м³/год);

t – тривалість неузгодженого скиду (год.);

_i – середня фактична концентрація i-ої забруднюючої речовини у

зворотних водах (г/м³ або мг/дм³);

С_ді – дозволена для скиду концентрація i-ої забруднюючої речовини,при затвердженні ГДС (г/м³ або мг/дм³);

10^-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин в т.

Збитки від забруднення поверхневих вод санкціонованими скидами зворотних вод при порушенні регламенту скиду розраховують за формулою (3):

З = k_інф  К_кат  К_Р  (М_i  γ_і  К_ні  К_Оі), (3)

де: k_інф - коефіцієнт інфляції на дату (рік) розрахунку збитків;

К_кат – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкту;

К_Р – регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів;

m – кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М_i – наднормативна маса скинутої i-ї забруднюючої речовини (т) ;

К_ні, – коефіцієнт, що враховує зменшення питомих витрат на ліквідацію забруднення із зростанням масштабу забруднення

Варіант 33

1. Законодавчі основи і фу-ції забезпечення екологічної безпеки

Законодавчі основи і функції забезпечення екологічної безпеки визна­чені законом України "Про охорону навколишнього природного середови­ща"; Основними напрямами державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; Концепцією національної безпеки України.

Згідно із законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", екологічна безпека — це такий стан навколишнього природно­го середовища, при якому забезпечується запобігання погіршенню еко­логічного стану та виникненню небезпеки для здоров'я людей.

Основні напрями державної політики в галузі екологічної безпеки передбачають такі пріоритетні завдання:

• проведення екологічного аудиту кризових територій України, що включає визначення контрольних рівнів забруднення територій, які є нормами для територій на найближчі 1—3 роки, та можливість їх реального досягнення; першочергове проведення еко-аудиту у високо-урбанізованих районах і містах;

• здійснення перебудови техногенного середовища, технічного пере­оснащення виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, безвід­ходних та екологічно безпечних технологічних процесів, застосуван­ня відновлюваних джерел енергії, вирішення проблем знешкодження й використання всіх видів відходів;

• налагодження ефективного екологічного контролю за науково-до­слідними роботами зі створення об'єктів штучного походження, їх проектуванням, побудовою та функціонуванням для управління тех­ногенними навантаженнями, раціональним використанням природ­них ресурсів і розміщенням продуктивних сил;

• проведення класифікації регіонів України за рівнями техногенно-екологічних навантажень, створення карт техногенно-екологічних навантажень;

• розробка методології визначення ступеня екологічного ризику для довкілля, зумовленого техногенними об'єктами;

• проведення досліджень для створення системи моделей моніторингового контролю за об'єктами спостережень у промисловості, енерге­тиці, будівництві, транспорті й сільському господарстві;

• комплексне очищення газових викидів і стічних вод з одночасною утилізацією вилучених продуктів та подальшою переробкою їх;

• розробка та здійснення програм створення високоефективних систем очищення газових викидів і стічних вод;

• здійснення програм комплексної переробки відходів;

• здійснення програм щодо виведення з експлуатації виробництв з еко­логічно недосконалими технологіями в усьому технологічному циклу

. • розробка та впровадження систем запобіжного технологічного моні­торингу навколишнього природного середовища на об'єктах із підви­щеним екологічним ризиком;

• розробка та впровадження технологічних процесів і обладнання для використання енергетичного потенціалу шахтного метану;

• розробка та впровадження технологічних схем очищення й викорис­тання мінералізованих шахтних вод;

• розробка та впровадження екологічно безпечних способів консервації шахт.

До функцій такого механізму належать організаційно-превентивні, регулятив­но-стимулюючі, розпорядчо-виконавчі, забезпечувальні та охорон-відловлювальної.

Організаційно-превентивні функції — це комплекс юридично значущих дій, спрямованих на виявлення екологічно небезпечних об'єктів, зон, тери­торій і видів діяльності, впровадження і застосування важелів шодо запобігання виникненню екологічної небезпеки.

Регулятивно-стимулюючі функції — це система юридичних норм і пра­вил, спрямованих на врегулювання відносин, забезпечення дотримання пріоритетів, нормативів, стандартів, лімітів та інших вимог у галузі еколо­гічної безпеки.

Розпорядчо-виконавчі функції — це цілеспрямована діяльність спеціаль­но уповноважених органів чи служб щодо реалізації функцій і заходів у галузі екологічної безпеки.

Забезпечувальні функції — це система юридично значущих дій, спрямо­ваних на запобігання екологічним правопорушенням, захист прав людини на екологічно безпечне життя і пов'язаних із ним інших екологічних прав та застосування до осіб засобів державно-правового примусу в разі пору­шення ними вимог і норм екологічної безпеки.

Охоронно-відновлювальні функції — це комплекс організаційно-право­вих засобів, спрямованих на локалізацію проявів екологічної небезпеки, здійснення ліквідаційних робіт, визначення правового режиму територій відповідно до рівня екологічного ризику і встановлення статусу осіб, які потерпіли від наслідків екологічної небезпеки.