3.Від чого залежить осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі

Атмосфера є найбільш динамічною оболонкою Землі, яка легко піддається впливу антропогенних факторів. Забруднення атмосфери відбудеться як природним, так і антропогенним шляхом. Природні забруднювачі: вулканічні гази,природний пил, спори грибів, мікроорганізми, пилок рослин, вивітрювання гірських порід тощо.

Основні джерела антропогенного забруднення: енергетика, промислові та комунальні підприємства, автомобільний транспорт, промислово військовий комплекс та ін.

Найбільш небезпечними забруднювачами атмосфери є кисло утворюючі оксиди азоту, сірки, а також вуглекислий газ, чадний газ, аміак, фтор, хлор та промисловий пил. Щороку в атмосферу попадає до 80 млрд.тонн шкідливих речовин від спалювання палива та інших джерел.

Техногенне навантаження атмосфери «Парниковий ефект».

Інтенсивний розвиток промисловості й енергетики призвів до утворення й викиду в атмосферу величезної кількості забруднень та невикористаної теплоти. Потепління планети відбувається внаслідок забруднення атмосфери тепличними газами – вуглекислим газом, метаном, оксидами азоту та ін.

Водночас в атмосфері оксиди вуглецю і азоту та деякі інші гази діють подібно до скла в парнику: вони пропускають сонячне світло, але затримують теплоту, що зумовлює розігрівання поверхні Землі. Це явище дістало назву «Прникового ефекту».

Глобальні забруднення атмосфери. «Кислотні дощі» Оксиди сірки й азоту, що потрапили в атмосферу, сполучаючись з парами й утворюють сульфатну та нітратну кислоти. Випадають води з дощем. Часто на значних відстанях. Кислотні дощі мають значення Рн в межах 4,1 – 2,1 (сто років тому назад дощова вода мала нейтральну реакцію з Рн = 7,0).Кислотні опади призводять до затиснення грунтів та водойм на 6-8%. У водоймах, в які попадають кислотні дощі, часто гине риба й численні види комах. В Україні за останні 40 років площа кислотних дощів зросла на 35%.

Руйнування озонового шару атмосфери «Озонові дири». В атмосфері на висоті 20-35 км. розташований озоновий шар, що є природним захистним бар΄єром від проникнення на поверхню планети жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Озоновий шар, маючи відносно невелику товщину, надійно захишає живу речовину біосфери від згубного впливу такої радіації. Під дією забруднюючих речовин атмосфери і, в першу чергу, хлору і хлоровмісних хімічних сполук, що застосовується у техніці й побуті як холодоагрегати (фреони), озоновий шар зазнає руйнування

Забруднення атмосфери радіонуклідами. Особливо небезпечно забруднення атмосфери радіонуклідами, яке трапляється під час аварії на атомних електростанціях (ЧАЕС в 186 р.) та інших ядерних об’єктах і випробувань ядерної зброї. Радінукліди течіями повітря можуть швидко поширюватися по всій Землі. Тому навіть локальний ядерний конфлікт може спричинити загибель людства і всього живого на планеті.

Нормування якості повітря.

Для зменшення забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами необхідно проводити ефективне очищення газо-димових викидів шляхом фільтрування (через кокс, пісок, гравій), пропуск газових потоків через рідину (воду), використання сорбентів, хімічних методів тощо.

Свого часу на Заході, а потім і в нас пропагувалася хибна ідея спорудження на ТЕС надвисоких (300-500 м.) димових труб. Цей захід дійсно знижував забруднення повітря в околицях ТЕС , проте забруднювалися більш віддалені райони, причому шкода від забруднення зростала, тому що аерозоль у верхніх шарах атмосфери утримується дуже довго (роками) й випадає в районах, дуже далеких від забруднювача.

1. Очистка мінерального палива від піриту (сірчаного колчедану) до його надходження до топки ТЕС. Цей захід стає дедалі необхіднішим у зв’язку з тим, що в якість вугілля, яке використовується на ТЕС, з року в рік погіршується (багато зольне, з підвищеним вмістом піриту). Ефективне очищення вугілля від периту зменшує вміст сірчаних окисів у димах ТЕС на 98-99 %.

2. Заміна вугілля та мазуту на ТЕС екологічно чистішим газовим паливом: ТЕС, що працюють на природному газі, крім СО2, не викидають у повітря інших забруднювачів.

3. Регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілях, установка на них спеціальних каталізаторів для опалювання пального, заміна етильованого бензину на екологічно менш шкідливий, впровадження електронних систем для регулювання надходження пального.

4. Збільшення обсягів озеленення міст і селищ.

5. Правильне планування розташування житлових і промислових районів у містах. Вони мають знаходитися якомога далі одне від одного, а між ними обов’язково повинні створюватися зони зелених насаджень.

6. Використання під час будівництва звукопоглинаючих матеріалів.

7. Ізоляція джерел шуму кожухами, ковпаками, застосування пристроїв, які зменшують шум, та глушників (особливо електронних).

8. Застосування на особливо шумних виробництвах засобів індивідуального захисту (навушників, антивібраційного взуття тощо).

Транспорт справляє значний вплив на навколишнє середовище як прямо, так і опосередковано. Тому необхідно, у першу чергу, зосередити зусилля на зменшенні негативного впливу на навколишнє природне середовище викидів автотранспорту за рахунок таких заходів:

1.обмеження використання етилового бензину;

2.впровадження на автотранспортних засобах каталізаторів-нейтралізаторів відпрацьованих газів;

3.забезпечення пріоритетності розвитку пасажирського електротранспорту; переведення автотранспорту на газове пальне.

варыант 28

1. . Охорона довкілля від забруднення виробничими та побутовими відходами

Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Небезпечні відходи – відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров’я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.

До основних напрямів державної політики щодо реалізації зазначених принципів належить:

а) забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними;

б) зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності;

в) забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів;

г) сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого, повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів;

д) забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами;

е) організація контролю за місцями чи об’єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров’я людини;

є) здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання;

ж) сприяння створенню об’єктів поводження з відходами;

з) забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами;

и) обов’язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації.

З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об’єкти утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться їх реєстр.

Юридичні та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з поводженням із небезпечними відходами, зобов’язані забезпечити належний захист навколишнього природного середовища та людей від їх шкідливого впливу.