- •1) Забруднення літосфери.
- •2) Забруднення гідросфери.
- •3) Забруднення атмосфери. 4) Зменшення біологічного різноманіття.
- •3. Загальноземні аспекти екологічної безпеки.
- •Основні завдання курсу, напрямки вивчення екологічної безпеки.
- •Екологічна безпека – гарантований принцип розвитку.
- •Національна система екологічної безпеки.
- •Механізми забезпечення екологічної безпеки на Україні.
- •2.Передумови формування системи екологічної безпеки. Ознаки.
- •3.Механізми провового забезпечення екологічної безпеки.
- •1.Гігієнічна регламентація та державна реєстрація небезпечних факторів.
- •Екологічна безпека та проблеми нормування.
- •3. Практичне застосування нормування в Україні.
- •1.Економічний аспект екологічної безпеки.
- •2.Організаційно-управлінський аспект екологічної безпеки.
- •3.Технологічні аспекти екологічної безпеки.
- •Юридичні аспекти екологічної безпеки.
- •Наукові аспекти екологічної безпеки.
- •3.Гуманітарний аспект екологічної безпеки
- •2.Класифікація забруднювальних речовин та їх вплив на живі організми.
- •1.Загальні закономірності прояву природніх стихійних лих.
- •2.Антропогенні чинники виникнення несприятливих екологічних ситуацій.
- •3.Чинники виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.
- •2. Види екологічних ситуацій.
- •3. Методика оцінки рівня екологічної небезпеки.
- •1. Чинники ризику екологічно небезпечних явищ.
- •2. Оцінка ризику екологічно-геологічної небезпеки. Критерії.
- •3. Форми і регулювання екологічних ситуацій.
- •Екологічна безпека гарантований Законом пріоритетний принцип економічного і соціального розвитку України.
- •2.Вимоги радіаційної безпеки
- •Ознаки екологічної безпеки.
- •1.Принципи організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки.
- •2. Надзвичайні екологічні ситуації
- •Як визначаються збитки за наднормативні скиди?
- •1. Система управління екологічною безпекою
- •Основні принципи управління екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку
- •2. Екстремальне забруднення довкілля
- •3. Визначення збитків внаслідок забруднення підземних вод
- •2.Право громадян на екобезпеку
- •3. Розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •1.Екологічна безпека водних ресурсів
- •2.Протидія рушійним стихійним явищам
- •3.Визначення розміру скиду внаслідок забруднення земельних ресурсів
- •1.Екологічна безпека атмосферного повітря
- •2.Заходи техногенно-екологічної безпеки
- •3.Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела.
- •Охорона довкілля при застосуванні пестицидів та агрохімікатів.
- •Вплив агресивних хімічних факторів.
- •Визначення розміру шкоди засмічення земельних ресурсів.
- •Екологічна безпека збереження земельних ресурсів.
- •2. Правовідносини в галузі екологічної безпеки.
- •3. Відшкодування шкоди від забруднення земель нафтопродуктами.
- •Екстремальне забруднення довкілля.
- •Визначення обємів забруднюючих речовин.
- •Шляхи забезпечення екологічної безпеки при забрудненні нпс.
- •2. Екологічні вимоги при проектуванні та розміщенні населених пунктів і продуктивних сил.
- •3.На підставі чого визначаються об’єми забруднюючих речовин.
- •1. Основні принципи управління екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку
- •2.Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •3.Від чого залежить осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •2. Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні.
- •3 Визначення забруднення земельних ресурсів
- •1. Теоретичні засади структурно-правової організації забезпечення екологічної безпеки
- •2. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки
- •1.Поняття екологічної безпеки та правові основи її забезпечення
- •1. Поняття і зміст екологічної безпеки.
- •2. Основні принципи управління екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку
- •3. Розрахунок об’ємів та концентрації забруднюючих речовин у водних об’єктах.
- •1)Принцип міжнародного екологічного права.
- •2)Форми екологічної безпеки.
- •1)Історія становлення поняття «Екологічна безпека»
- •2)Юридичні аспекти екологічної безпеки
- •3) Як визначається розмір компенсації збитків за наднормативні викиди?
- •1. Техногенно-екологічна безпека при надрокористуванні.
- •2. Наукові аспекти екологічної безпеки
- •3. Радіаційне забруднення водних ресурсів.
- •1. Система управління екологічною безпекою.
- •2. Загальні закономірності прояву стихійних лих.
- •3. Радіаційне забруднення земельних ресурсів.
- •1) Забруднення літосфери.
- •2) Забруднення гідросфери.
- •3) Забруднення атмосфери. 4) Зменшення біологічного різноманіття.
- •Деякі рекомендації правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- •Наслідки повеней
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
- •Національна система екологічної безпеки
- •Надзвичайні екологічні ситуації
- •Розрахунок величини збитків по фактах забруднення поверхневих вод
- •Законодавчі основи і фу-ції забезпечення екологічної безпеки
- •2.Екстримальне забруднення довкілля
- •3.Як розрахувати збитки при аварійних скидах забруднених речовин у поверхневі води
2.Вимоги радіаційної безпеки
При роботі реактора, в процесі ділення ядер урану або плутонію, під дією нейтронів в їх активній зоні накопичуються продукти ядерного ділення, які являють собою біля 200 уламкових радіонуклідів більше 30 хімічних елементів. Ціелементизаймають середину таблиціМенделєєва – відгерманія з атомним номером 32 до європія з номером 63, а такожізотопинаведеноїактивності – цезій-134 і нептуній-239. Вонимаютьперіодинапіврозпадувід 30 секунд (радій-106) до 30 років (цезій-137) і є бета-гама-випромінювачами. При аварії на Чорнобильській АЕС буловикинуто в атмосферу в процентному відношенні: йоду -131 –20 %, цезію-137 – 13 %, цезію-134 –10 %, іншихрадіоактивнихречовинбуловикинутовід 2 до 5 %, в тому числі і стронцію-90 - 4 %. Середпродуктів ядерного ділення є радіоактивні гази — криптон і ксенон. При нормальнійроботі реактора вони постійновипускаються через фільтровентиляційну систему, а приаварії – вільновиходять в атмосферу. Склад продуктів ядерного ділення в реакторі АЕС відрізняєтьсявід складу продуктів, якіутворюються при вибуху ядерного боєприпасу. При ядерному вибусіосновнамасайогорадіоактивнихпродуктівоплавляєтьсяабоконденсується на частинках грунту і втягується в зону вибуху, утворюючихмарурадіоактивного пороху. За 8-10 годин вона осідає на поверхню грунту і утворюєдостатньочіткийслідрадіоактивної хмари, яку можнапрогнозувати за розмірами і рівнямирадіації.Мало місцеперенесеннярадіоактивнихречовин на великівідстані.
Згідно з метеоумовами в перші два-три дніпісляаваріїрадіоактивністьрозповсюдилась в північно-західному, північному і північно-східномунапрямкахзалежновідвисотивикиду, напрямку і швидкостівітру. На територіяхпівнічноїУкраїни і південноїБєларусісформувавсяназемнийслід, де випалаосновначастинарадіоактивнихречовин. Приаварії на ЧАЕС була заражена територія, на якій проживало 17,5 млн. людей, в тому числі 2,5 млн. дітей. Приаваріях на АЕС з викидомрадіоактивнихречовинрозповсюдженняостанніх не мають меж. Необхідновраховувати, щозруйнувати АЕС у воєнний час можназвичайнимизасобамиураження, а цеможепризвести до втратитеплоносіяпершого контуру охолодження реактора, до повноїрозгерметизаціїпалива, плавленняактивноїзони реактора і навітьчастковоговипаровуванняпродуктів ядерного діленняіззруйнуваннямабо без зруйнування реактора. Післязруйнування реактора звичайнимизасобамиураженнябіля 1/3 радіоактивнихпродуктівможе бути викинуто в атмосферу. Внаслідокцьогоможевиникнути складна і непередбаченарадіаційна обстановка. У зв’язку з тим, що в продуктах викидуперевагумаютьдовгоживучірадіонукліди, зараження буде тривалим.
Для розмежування зон радіоактивногозабруднення, якіутворилисьвнаслідокаварії на Чорнобильській АЕС, Верховною Радою Україниприйнято Закон, якийпередбачаєчотиризонирадіоактивногозабруднення.
До територій, щозазналирадіоактивногозабрудненнявнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи, в межах України належать території, на якихвиниклостійкезабрудненнянавколишньогосередовищарадіоактивнимиречовинамипонаддоаварійнийрівень, що, з урахуванням природно-кліматичної та комплексноїекологічної характеристики конкретнихтериторій, можепризвести до опроміненнянаселенняпонад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, і яке потребуєвжиттязаходівщодорадіаційногозахистунаселення та іншихспеціальнихвтручань, спрямованих на необхідністьобмеженнядодатковогоопроміненнянаселення, зумовленого
Чорнобильською катастрофою, та забезпеченняйогонормальноїгосподарськоїдіяльності.
Залежновідландшафтних та геохімічнихособливостейгрунтів, величиниперевищення природного доаварійногорівнянакопиченнярадіонуклідів у навколишньомусередовищі, пов’язаних з ними ступенівможливого негативного впливу на здоров’янаселення, вимогщодоздійсненнярадіаційногозахистунаселення та іншихспеціальнихзаходів, з урахуваннямзагальнихвиробничих та соціально-побутовихвідносинтериторія, щозазналарадіоактивногозабрудненнявнаслідокчорнобильськоїкатастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження– цетериторія, з якої проведено евакуаціюнаселення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов’язкового) відселення – територія, щозазналаінтенсивногозабрудненнядовгоживучимирадіонуклідами, зіщільністюзабруднення грунту понаддоаварійнийрівеньізотопамицезіювід 15,0Кі/км² та вище, абостронціювід 3,0 Кі/км² та вище, абоплутоніювід 0,1 Кі/км² та вище, де розрахунковаефективнаеквівалентна доза опроміненнялюдини з урахуваннямкоефіцієнтівміграціїрадіонуклідів у рослини та іншихфакторівможеперевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рікпонад дозу, яку вона одержувала в доаварійнийперіод;
3) зона гарантованогодобровільноговідселення – цетериторіязіщільністюзабруднення грунту понаддоаварійнийрівеньізотопамицезіювід 5,0 до 15,0Кі/км², абостронціювід 0,15 до 3,0 Кі/км², абоплутоніювід 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахунковаефективнаеквівалентна доза опроміненнялюдини з урахуваннямкоефіцієнтівміграціїрадіонуклідів у рослин та іншихфакторівможеперевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рікпонад дозу, яку вона одержувала у доаварійнийперіод;
4) зона посиленогорадіоекологічного контролю – цетериторіязіщільністюзабруднення грунту понаддоаварійнийрівеньізотопамицезіювід 1,0 до 5,0Кі/км², абостронціювід 0,02 до 0,15 Кі/км², абоплутоніювід 0,005 до 0,01 Кі/км² за умови, щорозрахунковаефективнаеквівалентна доза опроміненнялюдини з урахуваннямкоефіцієнтівміграціїрадіонуклідів у рослин та іншихфакторівперевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рікпонад дозу, яку вона одержувала у доаварійнийперіод.
У зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселеннязабороняється:
постійнепроживаннянаселення;
здійсненнядіяльності з метою одержаннятоварноїпродукціїбезспеціальногодозволу;
перебуванняосіб, які не мають на цеспеціальногодозволу, а такожзалучення до роботиосібвіком до 35 років без їхзгоди;
вивезення за межі зон без спеціального дозволу землі, глини, піску, торфу, деревини, а також заготівля і вивезення рослинних кормів, лікарських рослин, грибів, ягід та інших продуктів побічного лісокористування, за винятком зразків для наукових цілей;
винесенняабовивезенняіз зон будівельнихматеріалів і конструкцій, машин і устаткування, домашніх речей тощо без спеціальногодозволу;
ведення сільськогосподарської, виробничої та іншої діяльності, а також будівництво без спеціального дозволу;
випасанняхудоби, порушеннясередовищаперебуваннядикихтварин, спортивне і промисловеполювання та рибальство;
перегінтварин, сплав лісу. В’їзд на територіюзони і виїзд з неїздійснюєтьсятільки за спеціальнимиперепустками з обов’язковимдозиметричним контролем людей та транспортнихзасобів. Транзитнийпроїздусіхвидів транспорту здійснюється за спеціальнимиперепустками, щовидаютьсяадміністрацієюзони;
будь-яка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки;
перебування осіб, які мають медичні протипоказання для роботи в контакті з джерелами іонізуючого випромінювання або щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки вони є професійно хворими.