2. Екологічна безпека – гарантований принцип розвитку.

Екологічна безпека є органічним складовим компонентом національної безпеки, її зміст полягає у тому, щоб забезпечити прогресивний розвиток життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави через здійснення управління реальними або потенційними загрозами та небезпеками, які є наслідком функціонування антропогенних, природних та техногенних систем.

Екологічна безпека – складова національної безпеки, процес управління системою національної безпеки, за якого державними і недержавними інституціями забезпечується екологічна рівновага і гарантується захист середовища проживання населеня країни і біосфери в цілому, атмосфери, гідросфери, літосфери і космосфери, видового складу тваринного і рослинного світу, природних ресурсів, збереження здоров΄я і життєдіяльності людей і виключаються віддалені наслідки цього впливу для теперішнього і прийдешніх поколінь.

Екологічна безпека може бути розглянута в глобальних, регіональних, локальних і умовно точкових межах, у тому числі в межах держав і будь-яких їхніх підрозділів. Фактично вона характеризує геосистеми (екосистеми) різного ієрархічного рангу – від біогеоценозів (агро-, урбоценозів) до біосфери загалом.

Варіант 2

3. Національна система екологічної безпеки.

Надмірна індустріалізація України на фоні глобальної економічної кризи та об’єктивні труднощі перехідного періоду економіки призвели до поступового зростання кількості аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

Ці обставини та досвід багатьох країн світу зумовили необхідність розроблення державної програми відповідних дій на основі національної системи екологічної безпеки – запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, що визначає мету, принципи створення, завдання, організаційну структуру єдиної системи запобігання та умови її реалізації.

Мета створення національної системи екологічної безпеки полягає у забезпеченні безпеки населення, об’єктів і споруд та уникнення або зменшення на цій основі можливих економічних, соціальних та інших надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження (далі – надзвичайних ситуацій). Ця мета досягається шляхом розроблення механізму регулювання екологічної безпеки за допомогою системних заходів, що здійснюються міністерствами, відомствами, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими органами державної виконавчої влади та виконкомами міських, районних у містах рад і спрямовуються на запобігання надзвичайним ситуаціям, підвищення готовності до них та ефективне реагування у разі їх виникнення.

Основними завданнями національної системи екологічної безпеки є:

• розроблення перспективної політики у справі запобігання і реагування на надзвичайні ситуації та прийняття відповідних рішень;

• планування та керування процесами досягнення визначених показників екологічної безпеки, прогнозування і виявлення потенційних джерел виникнення надзвичайних ситуацій, розроблення можливих сценаріїв розвитку подій та відповідних планів реагування на них, своєчасне інформування населення, місцевих органів державної виконавчої влади та виконкомів міських, районних у містах рад про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, здійснення заходів щодо запобігання таким ситуаціям або пом’якшення їх наслідків;

• створення, підтримка і забезпечення необхідного рівня готовності системи реагування на надзвичайні ситуації;

• забезпечення ефективності дій у надзвичайних ситуаціях та організація ліквідації їх наслідків;

• розвиток нормативної бази для забезпечення необхідного рівня екологічної безпеки та підвищення ефективності реагування на надзвичайні ситуації;

• розвиток і координація міждержавних відносин з питань регулювання екологічної безпеки, мінімізації ризику виникнення надзвичайних ситуацій, особливо з транскордонним впливом, узгодження з іншими державами заходів реагування і взаємодопомоги в разі їх виникнення та приведення системи безпеки у цій сфері у відповідність до міжнародних принципів і норм.

Варіант 3