- •1) Забруднення літосфери.
- •2) Забруднення гідросфери.
- •3) Забруднення атмосфери. 4) Зменшення біологічного різноманіття.
- •3. Загальноземні аспекти екологічної безпеки.
- •Основні завдання курсу, напрямки вивчення екологічної безпеки.
- •Екологічна безпека – гарантований принцип розвитку.
- •Національна система екологічної безпеки.
- •Механізми забезпечення екологічної безпеки на Україні.
- •2.Передумови формування системи екологічної безпеки. Ознаки.
- •3.Механізми провового забезпечення екологічної безпеки.
- •1.Гігієнічна регламентація та державна реєстрація небезпечних факторів.
- •Екологічна безпека та проблеми нормування.
- •3. Практичне застосування нормування в Україні.
- •1.Економічний аспект екологічної безпеки.
- •2.Організаційно-управлінський аспект екологічної безпеки.
- •3.Технологічні аспекти екологічної безпеки.
- •Юридичні аспекти екологічної безпеки.
- •Наукові аспекти екологічної безпеки.
- •3.Гуманітарний аспект екологічної безпеки
- •2.Класифікація забруднювальних речовин та їх вплив на живі організми.
- •1.Загальні закономірності прояву природніх стихійних лих.
- •2.Антропогенні чинники виникнення несприятливих екологічних ситуацій.
- •3.Чинники виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.
- •2. Види екологічних ситуацій.
- •3. Методика оцінки рівня екологічної небезпеки.
- •1. Чинники ризику екологічно небезпечних явищ.
- •2. Оцінка ризику екологічно-геологічної небезпеки. Критерії.
- •3. Форми і регулювання екологічних ситуацій.
- •Екологічна безпека гарантований Законом пріоритетний принцип економічного і соціального розвитку України.
- •2.Вимоги радіаційної безпеки
- •Ознаки екологічної безпеки.
- •1.Принципи організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки.
- •2. Надзвичайні екологічні ситуації
- •Як визначаються збитки за наднормативні скиди?
- •1. Система управління екологічною безпекою
- •Основні принципи управління екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку
- •2. Екстремальне забруднення довкілля
- •3. Визначення збитків внаслідок забруднення підземних вод
- •2.Право громадян на екобезпеку
- •3. Розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •1.Екологічна безпека водних ресурсів
- •2.Протидія рушійним стихійним явищам
- •3.Визначення розміру скиду внаслідок забруднення земельних ресурсів
- •1.Екологічна безпека атмосферного повітря
- •2.Заходи техногенно-екологічної безпеки
- •3.Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела.
- •Охорона довкілля при застосуванні пестицидів та агрохімікатів.
- •Вплив агресивних хімічних факторів.
- •Визначення розміру шкоди засмічення земельних ресурсів.
- •Екологічна безпека збереження земельних ресурсів.
- •2. Правовідносини в галузі екологічної безпеки.
- •3. Відшкодування шкоди від забруднення земель нафтопродуктами.
- •Екстремальне забруднення довкілля.
- •Визначення обємів забруднюючих речовин.
- •Шляхи забезпечення екологічної безпеки при забрудненні нпс.
- •2. Екологічні вимоги при проектуванні та розміщенні населених пунктів і продуктивних сил.
- •3.На підставі чого визначаються об’єми забруднюючих речовин.
- •1. Основні принципи управління екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку
- •2.Види діяльності та об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •3.Від чого залежить осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •2. Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні.
- •3 Визначення забруднення земельних ресурсів
- •1. Теоретичні засади структурно-правової організації забезпечення екологічної безпеки
- •2. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки
- •1.Поняття екологічної безпеки та правові основи її забезпечення
- •1. Поняття і зміст екологічної безпеки.
- •2. Основні принципи управління екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку
- •3. Розрахунок об’ємів та концентрації забруднюючих речовин у водних об’єктах.
- •1)Принцип міжнародного екологічного права.
- •2)Форми екологічної безпеки.
- •1)Історія становлення поняття «Екологічна безпека»
- •2)Юридичні аспекти екологічної безпеки
- •3) Як визначається розмір компенсації збитків за наднормативні викиди?
- •1. Техногенно-екологічна безпека при надрокористуванні.
- •2. Наукові аспекти екологічної безпеки
- •3. Радіаційне забруднення водних ресурсів.
- •1. Система управління екологічною безпекою.
- •2. Загальні закономірності прояву стихійних лих.
- •3. Радіаційне забруднення земельних ресурсів.
- •1) Забруднення літосфери.
- •2) Забруднення гідросфери.
- •3) Забруднення атмосфери. 4) Зменшення біологічного різноманіття.
- •Деякі рекомендації правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
- •Наслідки повеней
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах, снігових лавинах та селях
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
- •Національна система екологічної безпеки
- •Надзвичайні екологічні ситуації
- •Розрахунок величини збитків по фактах забруднення поверхневих вод
- •Законодавчі основи і фу-ції забезпечення екологічної безпеки
- •2.Екстримальне забруднення довкілля
- •3.Як розрахувати збитки при аварійних скидах забруднених речовин у поверхневі води
2)Форми екологічної безпеки.
Форми екологічної безпеки:
Біолого – фізичні явища:
- Умови збереження і розвитку.
Соціально – правова:
Гарантія;
Спосіб збереження і захисту;
Стан розвитку відносин.
Варіант 35
1)Історія становлення поняття «Екологічна безпека»
Екологічну безпеку розглядається як компонент національної безпеки, що забезпечує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками стосовно навколишнього середовища. Гарантується законодавчими актами держави. Проблема безпеки - одна з глобальних проблем людства, безпосередньо пов'язаної з його виживанням. Їй властивий системний характер, а отже, вона потребує розгляду під кутом зору різних наук (економіки, політики, юриспруденції, воєнної науки). Розвиток науки і техніки, зумовлений потребами економіки, підвищуючи соціально-економічну безпеку суспільства, водночас призвів до появи небезпеки для здоров'я людини та навколишнього середовища. У створеній техносфері виникла велика потенційна небезпека - техногенні чинники, спільна дія яких еквівалентна дії на людину та середовище її існування природних екологічних чинників. Це відповідно потребує створення державної системи екологічної безпеки, що гарантує захист людини та природи від антропогенних чинників. Отже, публікації низки наукових статей, а також результати численних дискусій призвели до того, що екологічна безпека була включена в концепцію національної безпеки. При цьому основними аргументами були:
глобальна екологічна криза, пов`язана зі зростанням навантажень на життєзабезпечуючі системи і відтворювальні природні ресурси планети, з деградацією довкілля та підривом стійкості біосфери, є такою ж серйозною загрозою, як і традиційні загрози воєнного характеру;
екологічна криза загрожує не тільки гідному існуванню людини, але і самому життю;
загострення екологічної ситуації в різних регіонах світу стає причиною соціальної та політичної нестабільності, міждержавних протиріч та насильницьких конфліктів.
Ці аргументи і склали основу на користь підвищення статуса екологічної безпеки до рівня вищих національних пріоритетів.
2)Юридичні аспекти екологічної безпеки
Визначення екологічної безпеки виходять з того, що це забезпечення захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних
3) Як визначається розмір компенсації збитків за наднормативні викиди?
Варіант 36
1. Техногенно-екологічна безпека при надрокористуванні.
Гірнича промисловість як базова галузь народного господарства формує промисловий потенціал держави і забезпечує її економічну та сировинну безпеку. Продукція гірничої промисловості в Україні є джерелом майже 97% електричної і теплової енергії, близько 90% продукції важкої індустрії, більше ніж 50% валового продукту країни, майже 17% обсягу предметів споживання, що виробляються. Особливістю надрокористування є те, що корисні копалини належать до категорії ресурсів, які не відновлюються, видобування багатьох їх видів не компенсується приростом відкритих та розвіданих запасів. Невід’ємним наслідком надрокористування є погіршення екологічного стану промислових регіонів держави, при цьому ефективне використання надр і охорона природного середовища стають більш нагальними проблемами саме після припинення надрокористування, оскільки при зупинці технологічного процесу вплив на довкілля, як правило, багатократно збільшується, негативно впливаючи на техногенно-екологічну безпеку.
Сучасна законодавча база регулювання суспільних відносин в галузі припинення права надрокористування є безсистемною і не завжди узгоджується з іншими галузями права, на що вказують в наукових працях провідні вітчизняні та зарубіжні вчені-правознавці в галузі земельного, екологічного, природоресурсного права: В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, Г.С.Башмаков, А.Г. Бобкова, С.О. Боголюбов, М.М. Бринчук, Д.В. Бусуйок, Ю.О. Вовк, А.П. Гетьман, Б.В. Єрофеєв, Л.О. Заславська, І.І. Каракаш, О.С.Колбасов, В.В. Костицький, С.М. Кравченко, Н.Р. Малишева, Л.М.Мороз, В.Л.Мунтян, А.Р. Мухамедов, Н.Б. Мухітдінов, Л.Г. Навроцька, В.В. Петров, В.К. Попов, О.О. Погрібний, О.В. Плотнікова-Сурілова, С.В.Размєтаєв, Б.Г. Розовський, Н.А. Сиродоєв, В.І. Семчик, А.М. Статівка, О.Л. Теплов, М.М. Чабаненко, Ю.С. Шемшученко, О.П. Шем’яков, М.В.Шульга та ін.
Проблема ускладнюється тим, що в Україні до 2002 року були відсутні фундаментальні дослідження правового регулювання використання і охорони надр, припинення права надрокористування в юридичній літературі зовсім не розглядалось, а дослідження науковців радянського періоду вже не відповідають сучасному розвитку правовідносин в галузі користування надрами. Оскільки питання теоретичного і практичного характеру, пов’язані з правовим регулюванням припинення права надрокористування в Україні не були об’єктом спеціального вивчення, а розвиток суспільних відносин стосовно використання і охорони надр потребує відповідного правового забезпечення, подане дослідження є необхідним і надзвичайно актуальним.
Все вищезазначене зумовило необхідність комплексного дослідження проблем правового регулювання припинення права надрокористування на дисертаційному рівні з метою вдосконалення законодавства про надра та практики його застосування.