3. Ознаки екологічної безпеки.

Екологічна безпека - це складова глобальної і національної безпеки, тобто такого стану розвитку суспільгих відносин в галузі екології, при якому системою державно-правових, організаційних, науково-технічних, економічних та інших соціальних засобів забезпечується регулювання екологічно небезпечної діяльності, режим використання природних ресурсів, охорона природного навколишнього, безпечного для життя та здоров'я людей, попередження погіршення екологічної обстановки та винекненнянебезпеки для природних систем та населення .

Види екологічної безпеки.

За територіальними ознаками:

1) Глобальна (міжнародна);

2. Національна (державна);

3. Регіональна;

4. Локальна.

За способами забезпечення.

5. Техногенно-екологічна безпека/ Радіоекологічна безпека;

6. Соціально-екологічна безпека;

7. Природна безпека;

8. Економіко-екологічна безпека. За об'єктами охорони:

3. Екологічна безпека навколишнього природного середовища та його компонентів;

4. Екологічна безпека суспільства та людини.

Варіант 18

1.Принципи організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки.

Згідно з Концепцією національної безпеки України екологічна безпека, зокрема, визнана як новий важливий складовий елемент національної безпеки. Створення системи забезпечення екологічної безпеки у нашій державі є однією з підвалин, на якій базуються стратегія, зперативне мистецтво і тактика державної політики.

Головними практичними принципами забезпечення екологічної безпеки е:

• дотримання установлених державою та органами її влади допустимих рівнів впливу на людину та природне середовище;

• здійснення раціонального природокористування, при якому використання ресурсів рівною мірою задовольняє інтереси нинішніх та майбутніх поколінь;

• обов'язковість компенсації завданих здоров'ю і природі втрат і взаємна відповідальність адміністративно-територіальних утворень за стан навколишнього середовища і транскордонне перенесення забруднень;

• своєчасне виявлення і відновлення порушень стану території (акваторії), екосистем іприродних комплексів;

• збереження біологічного різноманіття;

• дотримання норм міжнародного права, виконання дво-і багатосторонніх угод, які регламентують відносини в галузі забезпечення екологічної безпеки:

• дотримання розумної достатності і допустимості ризику, розвиток науково-технічного прогресу не повинен призводити до соціально-економічиих і екологічних катастроф.

Темпи виходу України з економічної кризи, зростання добробуту наших людей і національна Зезпека держави багато у чому залежать від ефективності протидії надзвичайним ситуаціям, зниженню ризику їх виникнення.

Щоденно в Україні виникають надзвичайні ситуації, внаслідок яких знищуються матеріальні цінності, гинуть люди, надзвичайно ускладнюються умови виробництва і життя.

2. Надзвичайні екологічні ситуації

Згідно Указу Президента України окремі території держави можуть оголошуватись зонами екологічної катастрофи, зонами підвищеної небезпекичивідноситисьдоіншихкатегорійзоннадзвичайнихекологічнихситуацій.

Зонамиекологічноїкатастрофиоголошуютьсятериторії, девнаслідокдіяльностілюдиниаборуйнівноговпливустихійнихсилприродивиниклистійкіабонеоборотнінегативнізмінивнавколишньомуприродномусередовищі, щопризвелидонеможливостіпроживаннянанихнаселенняіведеннягосподарськоїдіяльності.

Зонамипідвищеноїекологічноїнебезпекиоголошуютьсятериторії, девнаслідокдіяльностілюдиниаборуйнівноговпливустихійнихсилприродивиниклитривалінегативнізмінивнавколишньомуприродномусередовищі, щоставлятьпідзагрозуздоров’ялюдини, збереженняприроднихоб’єктівіобмежуютьведеннягосподарськоїдіяльності.

Класифікаціяцих зон, їх статус та правовінаслідки, щовипливають з факту віднесеннятериторій до встановленихкатегорій, в тому числіщодокомпенсацій і пільггромадянам, якіпроживаютьчиперебуваютьтимчасово в їх межах, визначаютьсязаконодавствомУкраїни.

При проектуванні й експлуатаціїгосподарських та іншихоб’єктів, діяльністьякихможешкідливовпливати на навколишнєприроднесередовище, розробляються заходи щодозапобіганняаваріям, а такожліквідаціїїхшкідливихекологічнихнаслідків.

Державніоргани по нагляду за безпечнимведеннямробіт у промисловості та атомнійенергетиці разом ізспеціальноуповноваженимидержавними органами управління в галузіохоронинавколишнього природного середовища і використанняприроднихресурсів систематично проводятьперевірки стану екологічнонебезпечнихоб’єктів та виконаннявідповіднихзаходів і вимогщодоїхбезпечноїексплуатації.

Внаслідоквиникненнянадзвичайнихситуацій у населених пунктах і на підприємствахможутьвиникнутируйнування, зараженнямісцевостірадіоактивними та хімічнимиречовинами. Люди можутьопинитисяу завалах, пошкоджених та палаючихбудинках, іншихскладнихситуаціях. У зв’язку з цимиобставинами буде потрібнепроведеннязаходівщодорятування людей, наданнюїмдопомоги, локалізаціїаварій та усуненняпошкоджень. При вирішенніцих проблем виходять з того, що в осередкахураження і районах лиха будутьпроводитися не тількисуторятувальніроботи, а йдеякіневідкладні, які не пов’язані з рятуванням людей: локалізаціяаварій та усуненняпошкоджень, створення умов для наступногопроведеннявідновлювальнихробіт.

Заходи, щовідносяться до рятувальнихробіт:

• визначеннямаршрутів, за якимивводятьсяабовиводятьсярятувальніпідрозділи;

• локалізація і гасінняпожеж;

• пошук і рятування людей з-підзавалів;

• відкриттязруйнованихзахиснихспоруд і рятування людей;

• подача повітря у заваленізахисніспоруди;

• наданняураженимпершоїмедичноїдопомоги та їхевакуація;

• санобробка людей та знезараженняїходягу;

• знезараженнямісцевості, споруд, техніки.

Крімрятувальнихробіт, в осередкахураженняпроводятьсяневідкладніроботи, до яких належать:

• прокладаннямаршрутнихшляхів на зараженихтериторіях і будуванняпроїздіву завалах;

• локалізаціяаварій на комунально-енергетичних мережах, лініяхзв’язку та їхвідновлення;

• закріплення або ліквідація конструкцій споруд, які загрожують падінням та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

• локалізаціявибухонебезпечнихпредметів (балони з газом, бочки з бензином тощо).

Керівництвопроведеннямусіхцихробіт у надзвичайнихситуаціяхздійснюєтьсянадзвичайнимикомісіямидержави, області, містатощо.

При аваріях на об’єктах народного господарства, установах, якщоїхнаслідки не виходять за межіоб’єктівзахисних зон, керівництво роботами здійснюєтьсяадміністрацієюпідприємств.

Виникненнястихійних лих, а такожаварій та катастроф можна в деякихвипадкахпрогнозувати. Ціпрогнози, як правило, закладаються в планипідприємств, установ, щопередбачаютьпопереджувальні заходи, якіповиннізменшитинаслідкиаварій і катастроф.

Характер та обсяг таких заходівзалежатьвід виду та рівняаваріїабостихійного лиха, масштабів і часу їхвиникнення.

Загалом до такихзаходів належать:

• приведення в готовністьзасобівзахисту;

• перевіркаготовності систем оповіщення;

• підготовка і видачанаселеннюзасобівіндивідуальногозахисту та особистоїпрофілактики;

• проведеннясанітарно-епідеміологічнихзаходів;

• підготовка до евакуаціїабовідселення та їхпроведення;

• вивезенняматеріальнихцінностей;

• захистпродуктівхарчування, джерел води тощо;

• герметизаціяприміщень і т.п.

Способи і послідовністьпроведенняцихробітзалежатьвідобставин, щосклались у районіаваріїчикатастрофи, та наявності сил і засобів для проведення таких робіт.

Ліквідаціянаслідківнадзвичайноїситуації проводиться для відновленняроботипідприємств, організацій, навчальнихзакладівтощо.

При ліквідаціїнаслідківнадзвичайноїситуаціїздійснюютьсятакі заходи:

• встановленняепіцентрунадзвичайноїситуації;

• локалізація і гасінняпожежі;

• відбудоваспоруд і шляхівсполучення;

• проведенняізоляційнообмеженихзаходіввосередкахінфекційногозараження;

• проведенняспецобробкинаселення;

• дезактивація, дегазаціятехніки, майна, доріг, місцевостітощо.