Варіант 1 1. Екологічні проблеми сучасності. Проблема забруднення природного середовища стає такою гострою як через зростання обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, так іу зв'язку з якісною зміною виробництва під впливом науково-технічного прогресу.

Проблема забруднення природного середовища в повний зріст постала після того, як в XX ст. людина істотно розширив кількість використовуваних їм металів, став виготовляти синтетичні волокна,пластмаси та інші речовини, які мають властивості, не тільки не відомі природі, але шкідливі для організмів біосфери. Ці речовини (кількість і різноманітність яких постійно зростає) після їх використання не надходять в природний кругообіг. Відходи виробничої діяльності все більше забруднюють літосферу, гідросферу та атмосферу Землі. Адаптаційні механізми біосфери не можуть впоратися з нейтралізацією зростаючої кількості шкідливих для її нормального функціонування речовин, і природні системи очинають руйнуватися.

Самому написати про:

1) Забруднення літосфери.

2) Забруднення гідросфери.

3) Забруднення атмосфери. 4) Зменшення біологічного різноманіття.

Варіант 1

2.Екологічний стан в україні. Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.

Україна - одна з найбагатших за природними ресурсами країна світу, але і

одна з найзруйнованіших і найзанедбаніших в екологічному відношенні.

Останнім часом в «ієрархії» забруднень біосфери в нашій країні сталися

переміни. Якщо раніше за шкалою стрес-факторів найбільшою небезпекою для

всього живого були пестициди, за ними йшли кислотні дощі і розливи

нафти, то нині на «домінуючі позиції» вийшли іони важких металів.

Спричинили це вітчизняні підприємства, які в останні роки нарощували

екологічно небезпечні виробництва (скажімо, гальванопокриття). Мільйони

кубометрів кислот, лугів, відходів металу без перешкод потрапляють у

повітря, воду, землю, включаються в природній кругообіг. Небезпека

примножується тим, що в біосфері й без того накопичилося безліч

нехарактерних для живої природи хімічних сполук. Розібратися в

гігантських ланцюгах і блоках хімічних взаємодій у біосфері вкрай

складно, як і вжити тут якихось запобіжних заходів. Може трагедія на

Буковині (облисіння дітей) і викликана дією талію.

Самому написати про:

1) Забруднення літосфери.

2) Забруднення гідросфери.

3) Забруднення атмосфери. 4) Зменшення біологічного різноманіття.

Варіант 1

3. Загальноземні аспекти екологічної безпеки.

1. Екологічна безпека — гарантія проживання в екологічно чистому та сприятливому для життєдіяльності середовищі.

2. Екологічна безпека передбачає розумне задоволення екопотреб будь-якої людини та суспільства загалом у всіх виявах життєдіяльності.

3. Екологічна безпека — органічна складова національної безпеки, рівень її забезпечення корелює із рівнем забезпечення національної безпеки.

4. Забезпечення екологічної безпеки — амбівалентний процес, оскільки при його здійсненні мають враховуватися одночасно як інтереси суб'єкта, так і об'єкта.

5. Екологічна безпека — є неподільною. Екобезпека є обов'язковою умовою існування будь-якої нації. Жодна нація не має привілею щодо забезпечення екобезпеки на власну користь та на шкоду іншим націям.

6. Екологічна безпека — системний методологічний інструментарій, що ґрунтується на фундаментальних еколого-соціальних та біосферних закономірностях, які мають комплексний характер і тісно пов'язані з різними сферами суспільного життя.

7. Забезпечення екологічної безпеки — процес реалізації проголошених у Концепції національної безпеки і конкретизованих у Доктрині екологічної безпеки положень, які мають ґрунтуватися на екогуманістичних та екобезпекових принципах.

Одним з головних завдань екології є забезпечення екологічної безпеки.

Екологічна безпека – це такий стан системи «природа – техніка – людина», який забезпечує збалансовану взаємодію природних, технічних і соціальних систем, формування природно-культурного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним, естетичним і матеріальним потребам мешканців кожного регіон.

Головні аспекти екологічної безпеки:

• дотримання установлених державою та органами її влади допустимих рівнів впливу на людину та природне середовище;

• здійснення раціонального природокористування, при якому використання ресурсів рівною мірою задовольняє інтереси нинішніх та майбутніх поколінь;

• обов'язковість компенсації завданих здоров'ю і природі втрат і взаємна відповідальність адміністративно-територіальних утворень за стан навколишнього середовища і транскордонне перенесення забруднень;

• своєчасне виявлення і відновлення порушень стану території (акваторії), екосистем іприродних комплексів;

• збереження біологічного різноманіття;

• дотримання норм міжнародного права, виконання дво-і багатосторонніх угод, які регламентують відносини в галузі забезпечення екологічної безпеки:

• дотримання розумної достатності І допустимості ризику, розвиток науково-технічного прогресу не повинен призводити до соціально-економічиих і екологічних катастроф.

Варіант 2

1. Основні завдання курсу, напрямки вивчення екологічної безпеки.

Екологічна безпека – це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення безпеки для здоров΄я людини.

Безпечне навколишнє природне середовище є головною передумовою здоров΄я не лише нинішнього, а й майбутнього поколінь. Саме тому держава приділяє таку увагу охороні природи, а компетентні державні органи пильно слідкують за дотримання фізичними та юридичними особами вимог екологічної безпеки, додержанням екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.

Екологічна безпека є органічним складовим компонентом національної безпеки, її зміст полягає у тому, щоб забезпечити прогресивний розвиток життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави через здійснення управління реальними або потенційними загрозами та небезпеками, які є наслідком функціонування антропогенних, природних та техногенних систем.

Таким чином визначення поняття екологічної безпеки має наступний вигляд.

Екологічна безпека – складова національної безпеки, процес управління системою національної безпеки, за якого державними і недержавними інституціями забезпечується екологічна рівновага і гарантується захист середовища проживання населеня країни і біосфери в цілому, атмосфери, гідросфери, літосфери і космосфери, видового складу тваринного і рослинного світу, природних ресурсів, збереження здоров΄я і життєдіяльності людей і виключаються віддалені наслідки цього впливу для теперішнього і прийдешніх поколінь.

Екологічна безпека може бути розглянута в глобальних, регіональних, локальних і умовно точкових межах, у тому числі в межах держав і будь-яких їхніх підрозділів. Фактично вона характеризує геосистеми (екосистеми) різного ієрархічного рангу – від біогеоценозів (агро-, урбоценозів) до біосфери загалом.

Об΄єктами екологічної безпеки є все, що має життєво важливе значення для суб’єктів безпеки: духовні потреби,цінності та інтереси особи, суспільства і держави, природні ресурси та довкілля як матеріальної основи державного і суспільного розвитку.

Субєктами екологічної безпеки є індивідум, суспільство, біосфера,держава.

Варіант 2