1.Економічні закони і закономірності розміщення виробництва.

Продуктивні сили будь якої держави формуються під впливом економічних законів і закономірностей.

Розміщення продуктивних сил-це результат дії об’єктивних законів і закономірностей,а також суб’єктивних процесів, що виникають в результаті діяльності людини.

Економічні закони-це об’єктивні закони розвитку суспільства, що відображають відносини в процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ.Вони виражають найбільш істотні,стійкі зв’язки між явищами економічного життя суспільства.

В основу закономірностей розміщення продуктивних сил покладено економічні закони.Між законами і закономірностями існує найтісніший взаємозв’язок і немає виразної межі.

Закономірності-обєктивно існуючий,повторюваний,суттєвий зв'язок явищ природи і суспільного життя.

Закономірності розміщення виробництва-це об’єктивні категорії, які пізнаються і свідомо використовуються в практичній діяльності

При проведенні господарської політики суспільство формулює і втілює в життя певні принципи на основі пізнання закономірностей.Всі закони і закономірності _ це об’єктивні відношення,які проявляються незалежно від волі і свідомості людей.Пізнання і практичне використання закономірностей дозволяє вибрати найефективніші варіанти розміщення виробництва цілеспрямовано організовувати територію відповідно до вимог регіональної економіки.Ігнорування закономірностей веде до великих економічних втрат.Враховуючи це будь який регіон повинен здійснювати ефективну регіональну політику яка базується на пізнанні економічних законів і закономірностей розміщення продуктивних сил.

2.Закономірності і сучасні інтеграційні процеси

Закономірності-обєктивно існуючий,повторюваний,суттєвий зв'язок явищ природи і суспільного життя.

Територіальний поділ праці вимагає налагодження тісних економічних зв’язків між спеціалізованими товаровиробниками та підприємствами-постачальниками сировини,матеріалів комплектуючих деталей,вузлів.Таким чином утворюється міжрегіональна економічна інтеграція ,яка починається з налагоджування економічних зв’язків між підприємствами відповідного регіону(території)

Розрізняють внутрішню інтеграцію:всередині країни,регіону,району,відповідної галузі,території,всередині підприємства того чи іншого виробничого підрозподілу.

Зовнішня інтеграція–міжнародні інтеграційні процеси,які дають можливість значно розширити технологічні межі виробництва,сприяти спеціалізації виробничих процесів у виготовленні вузлів,деталей,напівфабрикатів,готових виробів.Це сприяє посиленому товарообороту між розвинутими країнами ,що здійснюється на договірних засадах або кооперативними поставками.Найважливішими чинниками що визначають формування міжнародних інтеграційних процесів виступають:розвиток науково технічного прогресу,який в нинішніх умовах господарювання є глобальним;інтеграція можливостей використання ресурсного потенціалу;глобальне зростання небезпеки загальної економічної катастрофи;інтеграція інформаційної сфери.

Посилення міжнародної інтеграції сприяє поглибленню глобалізації економіки ,створенню мереж міжнародних виробництв з швидким розміщенням потужностей з випуску стандартизованої та уніфікованої продукції.Міжнародні інтеграційні процеси жодним чином не прив’язані до конкретної місцевості,визначеної географічними умовами.

3.Принципи розміщення продуктивних сил

Розміщення продуктивних сил-це результат дії об’єктивних законів і закономірностей,а також суб’єктивних процесів, що виникають в результаті діяльності людини.

Принципи розміщення продуктивних сил або принципи соціально-економічної регіональної політики-наукові розробки і впровадження доцільних заходів з економічної організації території згідно з закономірностями розміщення.

Принципи-це правила господарської діяльності та управління економікою,які повністю ґрунтуються на закономірностях розміщення продуктивних сил та розвитку регіональної економіки.

Принципи:

• Раціонального розміщення виробництва

• Комплексного розміщення виробництва

• Збалансованості і пропорційності розміщення виробництва

• Внутрішньодержавного та міжнародного поділу праці

• Збереження екологічної рівноваги

• Обмеженого централізму

• Вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку регіонів та областей

4.Визначальна роль економічних і соц. Факторів у розміщенні виробництва.

Оцінка факторів розміщення складає основний зміст науки про територіальну організацію виробництва,оскільки лише при їх вивченні можна робити висновки про ефективність розміщення.

Факторами розміщення продуктивних сил називають всю сукупність аргументів(чинників),що зумовлюють вибір місця розташування підприємств їх груп і галузей.Кожний регіон характеризується набором певних факторів,що визначають придатність вибраної території для розміщення конкретних об’єктів

Фактори:

Природно-географічні

Демографічні

Техніко-економічні

Транспортні

Соціально-економічні

Екологічні

Екологізація виробництва-це складова екологічної політики держави,яка має стати комплексною програмою правового та економічного регулювання ресурсоспоживання.