Ponyattya_Ekonomichna_teoriya ответы

Абсолютна земельна рента – форма земельної ренти, яку сплачують власникові за ділянку землі незалежно від плодючості й місця розташування. Абсолютна земельна рента – економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю її джерело – надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а умова виникнення – значно нижча органічна будова капіталу в сільському господарстві з розгортанням НТР в сільському господарстві, а також монополізацією агробізнесу, інтеграцією сільського господарства з переробними галузями промислове є її формуванням агропромислового комплексу тощо відбувається поступове зближення органічної будови капіталу сільського господарства з промисловістю.

Агра́рні відно́сини — особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводуволодіння та використання землі й привласнення інших об'єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну, споживаннясільськогосподарської продукції.

Аграрно-промисловий комплекс (АПК) – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції.

Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.

Амортизація - це процес поступового перенесення вартості засобів праці у міру зношування fit на вартість виробленого продукту і використання цієї вартості для подальшого відтворення (заміщення, відновлення) засобів праці. Вартісне зношування є грошовим вираженням фізичного і морального зношення.

Національне багатство — це сукупність вироблених і нагромаджених суспільством матеріальних та духовних благ, набутих протягом усього його існування, а також природний потенціал країни. Національне багатство визначається у натурально-речовинній та вартісній формах на певну дату.

Державний бюджет – це фінансовий план утворення і використання грошових фондів держави протягом року, інакше кажучи – це баланс доходів і витрат держави, який складає міністерство фінансів.

Бюдже́тний дефіци́т — перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. 

Валю́тний курс – вираз ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. 

Ва́ртість — втілена й уречевлена в продукті суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами.

Вартість робочої сили — загальна вартість товарів та послуг, необхідних для відтворення робочої сили.

ВВП - сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями і установами в певному періоді на економічній території країни.

Ве́ксель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Виробничі відносини - це відносини, які виникають у суспільстві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і духовних благ.

Виробничі ресурси — це все те, що необхідно для організації виробництва благ.

Виробничі сили – система суб’єктивних (людина) та майнових (засобів виробництва) елементів, виражають активне відношення людей до природи (процесу праці).

Витрати обігу — це витрати підприємств торгівлі, що виникають у процесі руху товарів до споживача, а також витрати підприємств громадського харчування, пов'язані з випуском і реалізацією продукції власного виробництва.

Відрядна форма заробітної плати - це оплата праці, встановлена залежно від кількості виготовленої ними продукції, виконаної роботи чи наданих послуг певної якості і яку здійснюють за нормами і розцінками, встановленими згідно з розрядом виконаних робіт. 

Ві́льна торгі́вля (фрітредерство)— зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торгівельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.

Власність — це економічна категорія, яка відображає належність майна певній фізичній або юридичній особі, умови володіння ним, розпоряджання і користування та відносини між економічними суб'єктами стосовно привласнення засобів виробництва і його результатів.

Глобалізація - процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.

(Глобалізація – тривалий процес інтеграції національних економік світу з метою розв’язання глобальних проблем людства. Глобалізація – складне явище взаємозалежності економік, що виникає у зв’язку з обміном товарів і послуг та потоками капіталів. Глобалізація – процес, завдяки якому досягнення, рішення і діяльність людей в одній частині земної кулі справляють значний вплив на окремих людей і їхні спільноти в усіх частинах світу.)

Глоба́льні пробле́ми лю́дства  — комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу,характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості ,від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації.

Гранична корисність — це приріст корисності від споживання кожної додаткової одиниці товару чи послуги .

Граничні витрати - це додаткові витрати, які пов'язані з виробництвом додаткової одиниці продукту.

Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості іншихтоварів.

Державний борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дифіцитів за вилученням бюджетних надлишків.

Державний соціалізм — економічна система з обмеженим числомсоціалістичних характеристик, у тому числі державна власність в основних галузях промисловості, заходи щодо виправлення становища в інтересах робітничого класу, і поступовий процес розвитку соціалізму через державну політику

Дивіденд - це платіж, що провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв'язку з розподілом частини її прибутку. До Д. не включаються виплати юридичної особи, пов'язані зі зворотним викупом акцій, часток (паїв), раніше емітованих такою юридичною особою.

Диференціальна земельна рента – додатковий чистий дохід землевласників або фермерів і орендарів, пов'язаний з використанням середніх та кращих за родючістю і розташуванням щодо ринку земель.

Додатко́ва ва́ртість — це вартість, створена працівниками понад вартість робочої сили і безкоштовно привласнена власником засобів виробництва.

Домашнє господарство - це соціально-економічне утворення, яке є первинною ланкою в організації суспільного життя, незалежна економічна одиниця, яка включає кілька осіб (але це може бути й одна особа), які пов'язані спільним веденням господарства, забезпечують економіку факторами виробництва і разом користуються заробленим чи отриманим доходом виключно для споживання.

Досконала або чиста конкуренція - це ринкова ситуація яка характеризується такими ознаками: велика кількість незначних ринкових агентів (як продавців, так і покупців); випуск однорідного продукту; повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції; висока мобільність ресурсів. 

 Економічна інтеграція — форма інтернаціоналізації господарської діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії національних економік.

Економічна система — це певним чином упорядкована система економічних зв'язків (відносин) між виробниками і споживачами матеріальних та нематеріальних благ. 

Економічний інтерес - це користь, вигода, яка досягається в процесі реалізації економічних відносин.

Економічні витрати — це сукупні затрати на виробництво товару.

Економічні закони - внутрішні, найсуттєвіші, стабільні, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності між економічними процесами і явищами.

Еластичність попиту і пропозиції - ступінь відносної змінюваності попиту і пропозиції під впливом відносної зміни ринкової ціни.

За́йнятість насе́лення — соціальна економічна категорія, яка характеризує залучення населення в суспільне виробництво.

Зако́н грошово́го о́бігу — загальний економічний закон, який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару.

Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.

Заощадження — частина грошових доходів населення, яка не витрачається на споживання і призначена для забезпечення потреб у майбутньому.

Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. 

За́соби виробни́цтва — сукупність предметів та засобів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ і послуг.

За́соби пра́ці — речі або їх комплекс, за допомогою яких людина виробляє життєві блага, тобто це інструменти і обладнання,машини і устаткування, земля і дороги, виробничі будівлі і споруди.

Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. 

Змінні витрати — це витрати, величина яких у короткостроковому періоді змінюється залежно від зміни обсягу продукції.

Змішана економіка — економіка, у якій ряд рішень з розподілу ресурсів приймається приватними компаніями та господарствами,— а деякі приймаються урядом країни.

Інвестиції — видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.

Інтеграція -  процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле,процес взаємозближення і утворення взаємозв'язків;згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.

Інтернаціоналізація виробництва — це встановлення безпосередніх стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, що відбувається у світовому масштабі. 

Інфляція  — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Інфраструктура ринку – система підприємств, структур та організацій, які забезпечують рух товарів, робочої сили, капіталів, цінних паперів та надання послуг.

Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації).

Конверсія - істотне перетворення, зміна умов, заміна одних об'єктів виробництва або цінних паперів іншими.

Конкуре́нція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків.

Кредит - економічна категорія, що являє собою певний вид суспільних відносин, пов'язаних з рухом вартості на умовах повернення.

Економі́чна кри́за — різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.

Кругооборот промислового капіталу - безперервний рух капіталу за трьома стадіями із послідовною зміною форм і поверненням у свою початкову форму у збільшеному, як правило, обсязі.

Мініма́льна заробі́тна пла́та — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (стаття 95 Кодексу законів про працю України; стаття 3 Закону України "Про оплату праці").

Міжнародна міграція капіталу  — виток частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї країни та його застосування у відтворювальному процесі іншої країні з метою максимізації ефективності використання.

Міжнародна трудова міграція - це переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу в межах міжнародного ринку праці на термін більше року, обумовлене характером розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, дією економічних законів.

МПП - вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що характеризується стійкою, економічно вигідною спеціалізацією виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції та послуг і веде до взаємообміну результатами виробництва між ними в певних кількісних і якісних співвідношеннях.

Мінова вартість — здатність товару обмінюватися на інші у певних кількісних пропорціях, форма вияву вартості.

Монополія — це тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує весь ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких замінників.

Моральний знос основного капіталу – втрата вартості елементів основного капіталу під впливом НТП

Наймана праця — це письмовий чи усний договір між власником підприємства або його представником і працездатною особою про використання робочої сили суб’єкта, що працевлаштовується, у виробничому процесі підприємства за відповідну грошову винагороду.

Натура́льне господа́рство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.

Націона́льний дохі́д — це сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси — у своїй країні чи за кордоном.

Недосконала конкуренція — це згідно з економічною теорією така ситуація, в якій структура ринку не відповідає умовам для існування досконалої конкуренції. 

Нове політичне мислення - сукупність ідей та принципів, які складають зміст філософії сучасної міжнародної політики.

Номінальна заробітна плата — це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, місяць.

Об’єкти власності - все розмаїття національного багатства, включаючи землю з її надрами, водний і повітряний простір, а також твори інтелектуальної праці. 

Оборот капіталу - кругооборот капіталу, що безперервно повторюється і забезпечує повне повернення авансованих грошових коштів.

Оборо́тний капіта́л — частина виробничого капіталу, яка переносить свою вартість на знову створений продукт повністю і повертається до виробника в грошовій формі після кожного кругообігу капіталу.

Олігопо́лія — структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. 

Основни́й капіта́л — це капітал, авансований на засоби праці.

Перехідна економіка — це особливий стан економічної системи на етапі її становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і реформування (еволюції до нової економічної системи, до нового врівноваженого стану).

Підприємництво — самостійна, ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність ізвиробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Підприє́мство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки.

Портфельні інвестиції — це вкладення капіталу в закордонні цінні папери з метою отримання прибутку.

Постійні витрати  — це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді.

Потре́би — це необхідність для людини таких умов, що забезпечують її існування і самозабезпечення.

Почасова заробітна плата – це оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу.

Предметом політичної економії є вивчення виробничих відносин державою, підприємствами, населенням.

Предме́ти пра́ці — речі, на які спрямована праця і засоби праці з метою створення життєвих благ, тобто йдеться про речовину природи, сировину, напівфабрикати. 

Пра́ця — цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Прибу́ток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Продуктивні сили - засоби виробництва і люди, які володіють виробничим досвідом і приводять у рух засоби виробництва.  До структури продуктивних сил в усіх формаціях належать також сили природи, які використовують люди: вітер, сонце, вода тощо. За сучасних умов до складу продуктивних сил включається також наука, форми і методи організації виробництва. Окремим важливим елементом продуктивних сил стала інформація.

Пропозиція - можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації на ринку за певними цінами. 

Протекціонізм - політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції через систему певних обмежень: імпортних та експортних мит, субсидій та інших заходів.

Прямі інвестиції — безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування. 

Реальна заробітна плата – кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за свою грошову (номінальну) заробітну плату.

Ринкова рівновага - це така ситуація, коли плани покупців і продавців на ринку співпадають і за даної ціни величина пропозиції дорівнює величині попиту. 

Ринок – це сукупність відносин (актів) купівлі-продажу товарів і послуг; спосіб взаємодії виробників і споживачів, заснований на децентралізованому, безособовому механізмі цінових сигналів. Він є механізмом розподілу товарів і послуг між членами суспільства шляхом добровільного обміну.

Робоча сила — сукупність фізичних, розумових та організаторських властивостей людини, набутих знань і досвіду, які вона застосовує у процесі виробництва споживних вартостей.

Світове́ господа́рство — глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах.

Світова торгівля — свідоме переміщення товарів та послуг від виробника до споживача за межі національних кордонів з метою отримання прибутку.

Середні витрати – витрати в розрахунку на одиницю продукції.

Споживча вартість — це здатність товару задовольняти певну потребу людини.

Ссудный капітал – це грошовий капітал, поданий у позичку його власником у тимчасове користування за умов повернення і корисності як процентов.

Ссудний відсоток – це красна ціна, що сплачується власником капіталу використання їх позикових коштів протягом певного періоду.

Структурне безробіття(технологічне) — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.

Суб’єкти власності — це індивіди, фізичні особи, які в процесі відчуження—привласнення матеріальних благ і послуг можуть вступати між собою у відносини з цього приводу.

Това́р — продукт природи і людської праці або тільки людської праці у матеріальній і нематеріальній субстанції та у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні чи передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну і купівлі-продажу; продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж, а також матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Това́рне виробни́цтво — виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхом купівлі-продажу.

Торговельний капітал – перша вільна форма існування капіталу.

Трудова власність – власність, яка заснована на власній праці, унеможливлює використання найманої праці й означає привласнення засобів виробництва, створеного продукту окремою особою, сім'єю чи трудовим колективом.

Фа́ктори виробни́цтва — ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал). Четвертим фактором вважається підприємливість, яка об'єднує попередні три фактори.

Фізичний знос основного капіталу – це втрата основного капіталу під дією природи або виробітку. В результаті чого він втрачає свої якості і на придатний для подальшого експлуатування. 

Фінансовий капітал — гроші які використовуються підприємецем та бізнесом щоб купувати те, із чого вони планують зробити свої товари або чим вони надають послуги.

Фрикційне безробіття - це безробіття, пов'язане з добровільною зміною працівниками місця роботи та періодами тимчасового звільнення.

Циклічне безробіття — безробіття, що виникає в періоди спаду економічного розвитку й зумовлене недостатнім сукупним попитом на робочу силу.

Ці́нні папе́ри — грошові документи, що визначають взаємовідносини між особою, компанія яка їх випустила (емітувала, відтак називається емітентом), та їх власником: засвідчують право володіння корпоративними правами (як акції) чи відносини позики (як облігації), і здебільшого передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Цінова еластичність попиту — ступінь процентної зміни можливої кількості придбаного товару залежно від зміни його ціни на 1 %.

Еластичність пропозиції товару по ціні - визначається як відношення процентної зміни величини пропозиції до процентної зміни ціни цього товару. 

Труд -