- •2.Закономірності і сучасні інтеграційні процеси
- •3.Принципи розміщення продуктивних сил
- •4.Визначальна роль економічних і соц. Факторів у розміщенні виробництва.
- •5.Вплив нтп на розміщення продуктивних сил
- •6.Основні напрямки формування та удосконалення територіальної організації виробництва
- •8.Наука про економічне районування
- •9.Економічний район його головні ознаки районоутворюючі фактори
- •10.Принципи економічного районування
- •11. Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів.
- •12. Типи економічних районів
- •13.Економічне районування і його практичне значення
- •15. Територіальна структура виробничо – територіального комплексу економічного району.
- •16. Вдосконалення територіальної організації і структури народного господарства
- •17.Територіальний поділ праці – головна умова спеціалізації еоконмічних районів
- •18. Спеціалізація економічних регіонв та методики її оцінки
- •19. Сутність державної регіональної політики
- •20. Основні цілі державної регіональної економіки
- •22.Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил.
- •23Поняття і сутність регіонального розміщення продуктивних сил.
- •24Цільова організаційно-правова база реалізації державної регіональної економічної політики.
- •25Механізм реалізації дреп України.
- •26 Спеціальні(вільні) економічні зони.
- •27Міжрегіональне і прикордонне співробітництво.
- •28Основні засади управління державним та комунальним секторами регіональної економіки.
- •29Економіка україни як єдиний народно-господарський комплекс
- •30Структура економіки, її сутність ті види.
- •31. Регіональні особливості галузевої структури економіки.
- •32. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку.
- •33. Природно-ресурсний потенціал та його структура.
- •34. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов.
- •35. Балансові, промислові та прогнозні запаси сировини та палива.
- •36. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів.
- •37. Ресурсозбереження і його значення для розвитку народного господарства країни.
- •39. Роль населення у розвитку народного господарства.
- •38. Населення і трудовий потенціал.
- •40. Чисельність і розміщення населення України.
- •41. Відтвореннялюдськогопотенціалукраїни та йогорегіональніособливості.
- •42.Міграційні процеси та їх види.
- •43.Особливості формування та розселення населення.
- •44.Державна політика зайнятості працездатного населення.
- •47.Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки.
- •49. Основні передумови регіонального економічного розвитку.
- •50. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу.
- •51. Територіальна диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил
- •52. Проблемиі напрямки соціально-економічного розвитку регіонів
- •53. Економіка Донецького регіону
- •54. Економіка Придніпровського регіону
- •56. Економіка Центрального регіону
- •57. Економіка Поліського регіону
- •60. Економіка Причорноморського регіону
- •61. Зовнішньоекономічна діяльність
- •62. Зовнішньоекономічні звязки та співробітництво україни з країнами снд
- •63 Форми міжнародної економічної інтеграції
- •64.Економічна інтеграція України
- •65 Експортний потенціал України
- •66 Транзитний потенціал України
- •67 Природно-ресурсні фактори розвитку продукт.Сил
- •68. Паливно-енергетичний фактор
- •69.Водний фактор
- •70. Трудоресурсний фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •71. Споживчий фактор розвитку продуктивних сил.
- •73. Нтп як фактор сталого розвитку продуктивних сил
- •74. Фактор ринкової кон’юнктури розвитку продуктивних сил
- •81. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •81. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
- •82 Економічний механізм охорони навколишнього середовища
- •83. Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва
- •86. Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •88. Оцінка сучасної екологічної ситуації в світі
- •89. Міжнародне правоохоронне співробітництво
- •90. Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології
16. Вдосконалення територіальної організації і структури народного господарства
Вдосконалення територіальної структури народногосподарського комплексу країни передбачає подальший розвиток внутрітериторіального економічного районування , яке зводиться до виділення районів і внутрішньорайонних територіальних виробничих комплексів, оскільки межі економічного району визначаються його об’єктивною основою.
Однією з найбільш важливих проблем подальшого комплексного розвитку економічних районів і областей є зближення рівнів їх економічного розвитку в процесі поглибленя внутрішньо територіального поділу праці, територіальної спеціалізації господарства. Рівень економічного розвитку району відбиває реально досягнутий у ньому ступінь розвитку господарства, виробництва продукції на душу населення і в цілому добробуту населення.
Вдосконалення територіальної структури виробництва повинне також здійснюватися на основі інтенсифікацій сільськогосподарського виробництва та подальшого розвитку агропромислового комплексу.
17.Територіальний поділ праці – головна умова спеціалізації еоконмічних районів
Територіальний поділ праці – це об’єктивний процес виробничої спеціалізації території,зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації,обміном спеціалізованою продукцією та послугами.
На територіальний поділ праці впливають :
Природні фактори ( об’єктивно існуючі передумови для виникнення і розвитку тер. відмінностей у господарстві)
Економічні фактори ( умови розвитку окремих видів діяльності залежно від форм спеціалізації виробництва і обміну товарів)
Різновиди ТПП:
Генеральний ТТП – розвивається між державами і великими економічними районами.
Внутрішньорайонний – між промисловими вузлами й містами. Як правило в одному з них розташовується головне підприємство, в іншому – його філії
Навколо економічного центру . тут може відбуватися взаємна кооперація ТПП. Крім цього за рахунок організації приміського с/г, постачання його продукції економічному центру.
Постадійний , за якого стадії виробничого процесу територіально роз’єднані.
Фазовий – одна і та ж сама продукція надходить до центрів з різних місць протягом року .
Епізодичний – райони між собою здійснюють обмін товарами між собою не постійно.
18. Спеціалізація економічних регіонв та методики її оцінки
Серед галузей господарської діяльності, що формують комплекс економічного району, головна роль належить галузям спеціалізації. Ці галузі визначають господарський напрямок району і основні риси територіальних відмінностей між районами.
Вивчення спеціалізації економічних регіонів є одним із головних завдань наукового аналізу ї господарсько – виробничих комплексів. Основою спеціалізації господарської діяльності району виступає об’єктивний процес територіального поділу праці який проявляється в закріпленні певних галузей виробництва за територіями.
Територіальна спеціалізація – перш за все вказує на виробництво напрямок господарської діяльності різних економічних районів країни. Виробничий напрямок кожного з економічних районів формується залежно від масштабів територіального поділу праці та факторів що впливають на розміщення окремих галузей.
Внутрігаузева спеціалізація пов’язана з деталізацією виробничого процесу що створює певний економічний ефект у розвитку самої галузі.
Для визначення рівня спеціалізації виробництва в районі використовують такі показники :
Коефіцієнт локалізації або концентрації даного виробництва в районі;
Коефіцієнт виробництва продукції галузі на душу населення ;
Коефіцієнт міжрайонної товарності продукції даної галузі.