33. Природно-ресурсний потенціал та його структура.

Природні ресурси – природні компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних та духовних потреб суспільства, підвищення рівня життя людей.

Природно-ресурсний потенціал — важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.

Складові:

• Мінеральні - корисні копалини та мінеральна будівельна сировина(мінеральні ресурси – паливні, рудні і нерудні)

• Земельні – типи грунтів( рілля, сінокоси, пасовища, ліси, чагарники і т.д.)

• Водні – води світового океану, суходолу( річки, озера, ставки, водосховища, болота і т.д.)

• Лісові – всі види лісів( твердої породи, м’якої, чагарники) та лісовкриті площі

• Біологічні ресурси – рослинний і тваринний світ

• Ресурси світового океану

• Рекреаційні – природно-кліматичні, бальнеологічні, заповідні

• Кліматичні й космічні – сонячна енергія, енергія вітру, хвиль, внутрішнє тепло землі, освітленість

За ознакою вичерпності природні ресурси поділяються:

• Невичерпні( сонячна енергія, внутрішнє тепло землі, енергія вітру, води)

• Вичерпні( грунтовий покрив, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, прісна вода, лікувальні грязі тощо)

• Не відновлювані – це корисні копалини й мінерально-будівельна сировина.

Ступені залежності галузі:

• Вирішальний – ступінь залежності розміщення галузей народного господарства та видів виробів від природних ресурсів ( лісове господарство, рибне, гідроенергетика і т.д.)

• Значний ( чорна, кольорова металургія, теплоенергетика та ін.)

• Незначний ( легка промисловість, атомна енергетика, освіта, наука, культура і т.д.)

34. Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов.

Природні умови – це тіла і сили природи, які при певному рівні розвитку продуктивних сил суттєві для життя і діяльності людського суспільства і в невиробничій діяльності людини.

Природні ресурси – це тіла і сили природи, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

Основні вимоги:

• Визначення економічної сутності оцінок природних ресурсів і їх основних видів, деталізація та врахування призначення їх у системі управління народним господарством

• Оцінення всіх природних ресурсів за єдиною методологічною основою

• Потенційно можливий ефект від їх використання

• Врахування об’єктивних природних умов, які не пов’язані з природними властивостями ресурсів( поділ природних ресурсів на відтворювальні і не відтворювальні, географічне розташування і т.д.)

Використання з метою:

• Доцільного розподілу ресурсу між галузями економіки

• Обгрунтування розвитку та розміщення підприємств

• Обгрунтування досягнень основних етапів якості природного середовища

• Визначення економічної ефективності проектних та планових рішень.

Принципи:

• Врахування оцінки їх при обгрунтуванні всіх планово-проектних рішень, що викликають зміни існування природних ресурсів, первинних властивостей чи характеру їх використання.

• Економічна оцінка має дорівнювати диференційній решті за оптимального господарського режиму, що реалізується на основі економічної оцінки об’єкта природокористування.

• Визначення ставок з диференційної ренти за допомогою дворівневої системи оптимізаційних розрахунків.