28Основні засади управління державним та комунальним секторами регіональної економіки.

29Економіка україни як єдиний народно-господарський комплекс

Чисельність населення країни в цілому та окремих її регіонів є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів суспільного розвитку, і насамперед соціально-економічних та демографічних.

Населення – основа розвитку та розміщ. прод. сил.

Населення не лише виробник мат. благ та послуг але й їх спожиому слід врахов і осіб у працездатному віці, і осіб похилого віку, і дітей. Насел у формує споживчий ринок і ринок праці.

Чисельність населення регіону необхідне для визнач забезпеченості труд. ресурсами, обсягу вир-ва товарів нар. спожив, обсягу коштів на соц забезпеч, розмірів буд-ва житла, шкіл, лікарень тощо.

З розвитком наук-техн прогресу роль труд. фактора збільш. Вплив трудового фактора визнчається обсягом витрат праці на вир-во одиниці продукції. Працемісткість визнач через розрахунок маси продукції, яка припадає на одного вир-ка. Найбільш працемісткими галузями є: електроніка, приладобудування, оптико-механічне, інструментальне вир-во, автомобілебудування, верстатобудування, швацька, бавовоняна, шовкова, взуттєва прим-ті. Працемісткі види вир-ва розміщуються у містах, які мають вільні труд. ресурси. Працеміскі види с/г розміщ у регіонах з високою щільністю сільского насел.

До наукомістких відносяться усі вир-ва, які потребують, висококваліфікованих робітників, а також великих вкладень у науков-дослідну базу: вир-во ЕОМ, ракетобудування, літако- і автомобілебудування, виготовлення озброєнь тощо. Їх розміщ у великих містах, які мають кілька науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів.

30Структура економіки, її сутність ті види.

31. Регіональні особливості галузевої структури економіки.

Галузева регіональна структура відображає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями. Пропорції і виробничі зв’язки між галузями утворюють галузеву структуру економіки, яка свідчить про ступінь розвитку суспільного поділу праці і його кооперацію.

Групуються підприємства за галузями з метою:

- забезпечення наукового аналізу міжгалузевих зв’язків і пропорцій

- зіставлення показників під час аналізу економічної ефективності виробництва і господарства, зростання продуктивності праці

Ознаки:

• однорідності ( галузі випускають ідентичну продукцію)

• спільності ( у використанні сировини)

• за характером технологій ( галузі хімічної промисловості)

Особливості галузевої структури економіки в різних регіонах великою мірою пов’язані з територіальним розміщенням природно-сировинних ресурсів, забезпеченням паливно-енергетичними ресурсами, наявністю робочої сили,наявністю споживачів готової продукції.

32. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку.

Реструктуризація об’єктів господарювання передбачає докорінну перебудову суб’єктів економіки на принципах ринкової економіки та на основі чіткого формування їх стратегії бізнесу і місії.

Види реструктуризації:

• За цільовою спрямованістю( спрямована на підвищення ефективності виробництва, фінансове оздоровлення , підвищення конкурентоспроможності)

• За масштабами реструктуризації( комплексна, локальна)

• За тривалістю і обсягом робіт( стратегічна, тактична, оперативна)

• За сферою реструктуризації( реструктуризація управління, виробництва, фінансова)

• За формами кооперативної реорганізації( злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення,приватизація, реприватизація)

• За зміною масштабів підприємства( укрупнення підприємств, розукрупнення)

Фактори реструктуризації:

• Недостатній розвиток ринкового середовища і конкуренції

• Нестабільність правового поля України, що не дозволяє розробити довгострокову стратегію реструктуризації

• Недостатній розвиток українського фондового ринку та його реструктуризацію

• Не вирішується питання доступності джерел фінансування

• Немає незалежної підтримки процесу реструктуризації з боку держави

• Недостатнє забезпечення законодавчою базою , яка б регулювала процес реструктуризації

• Криза платежів, яка призвела до хронічної нестачі оборотних коштів, потрібних для нормального функціонування підприємств

• Психологічна неготовність українських менеджерів до проведення докорінної реструктуризації

• Складність використання кваліфікаційних спеціалістів.