150.Моделі поведінки споживачів та їх різновиди

Моделі поведінки споживачів (концептуальні схеми поведінки споживачів) – це моделі, систематизують інформацію стосовно того, як, у якій послідовності, під впливом яких чинників приймаються рішення про купівлю товарів та послуг.

Концептуальні схеми поведінки споживачів допомагають визначити:

• по-перше, яким чином покупець приймає рішення стосовно придбання;

• по-друге, які зовнішні чинники і внутрішні характеристики покупців справляють вплив на їхню поведінку та рішення;

• по-третє, в якій системі координат досліджувати поведінку споживачів;

• по-четверте, як будувати свої маркетингові програми для збільшення обсягів продажу продукції.

Зараз можна говорити про два типи таких концептуальних схем. Перший, найпоширеніший тип, акцентує увагу на тих чинниках, що впливають на прийняття споживачем рішень стосовно купівлі. Такий тип схем ґрунтується на принципі «стимул—реакція». При цьому особливу увагу звертають на ті чинники впливу, які приводять до рішення про купівлю, формують його. Серед таких чинників виокремлюють певні групи:

> чинники навколишнього середовища (культура, субкультура, соціальні класи, сім'я тощо);

>маркетингові чинники (інструменти й методи маркетингових політик);

>чинники ситуаційного впливу (події, ситуації, матеріальні свідоцтва, що можуть змінювати попереднє рішення про купівлю навіть у процесі її здійснення);

> чинники «чорної скриньки» споживача (розумові процеси, оцінні критерії тощо, які зумовлені особливостями індивіда).

Інший тип концептуальних схем акцентує увагу на тих процесах, що відбуваються після дії стимулів.

Так, згідно з концептуальною схемою О'Шоннесі, рішення стосовно придбання приймають, виходячи із мети потреб і досвіду споживачів. У результаті їх взаємодії можуть спостерігатися три стани споживача:

• потреби без придбання (рішення щодо купівлі не приймається);

• придбання без рішення (придбання здійснюється без жодних проблем і без попередніх прорахунків і міркувань);

• рішення щодо придбання (купівлю здійснено після попередніх міркувань із застосуванням низки оцінних критеріїв).

190. Бальна оцінка конкурентоспроможності підприємства

КС підприємства — це його здатність посісти відповідну позицію на конкретному ринку.

Бальна оцінка КС полягає у складанні відповідних таблиць, оцінюванні показників та порівнянні їх із підприємствами-конкурентами.

Наприклад, чинники конкурентоспроможності можна розподілити за такими групами: продукт, ціна, канали розподілу, система комунікацій.

Оцінюється вага показника за кожним із чинників. Далі чинники оцінюються балами (наприклад від 1 до 5) власного підприємства та конкурентів. Підсумовується загальна кількість балів та розраховується наступний показник.

Сумарну оцінку КС власного підприємства і конкурентів можна визначити за такою формулою

- значення КС підприємства;

- вага показника;

— бальна оцінка конкурентного показника