34.Документальне забезпечення роботи із постачальниками маркетингової інформації

Формат комерційної пропозиції з проведення дослідження та його конкретне наповнення може кількаразово змінюватися порівняно з першим варіантом. І хоча цей документ складають в довільній формі, але в ньому обов’язково мають бути такі частини:

- назва дослідницького проекту;

- проблематика, мета, завдання дослідження;

- методика його проведення та джерела необхідної інфо, включно з методикою формування вибірки респондентів (у разі збирання кількісної інфо);

- головні етапи здійснення проекту й орієнтовна тривалість кожного з них (план-графік проведення дослідження);

- формат отримуваної замовником інфо (стислий чи розгорнутий звіт наприклад);

- очікувані результати для замовника;

- кошторис витрат (зокрема кожного етапу проекту);

- можливі додаткові послуги замовникові та їхня вартість.

Крім цього обов’язково призначають відповідальних за проведення дослідження з обох сторін, а також прописують необхідні реквізити обох компаній. Тому останній варіант комерційної пропозиції має бути засвідчений та підписаний обома сторонами і він слугуватиме підґрунтям для підписання відповідного контракуту щодо надання інформаційних послуг, а подеколи виступатиме його невідємною частиною. В свою чергу невідємною складовою комерц.пропоз. виступає план-графік проведення дослідження.

Також необхідно включити пункт про права та обов’язки сторін, а також зазначеної угоди про конфіденційність всієї інфо, що його стосується. Часто прописується і передача прав власності замовнику на всю зібрану виконавцем інформацію.

82. Сутність, зміст та призначення ринкового сегментування та агрегування

При визначенні місткості ринку загалом можливими є два підходи:

1. Ринкове агрегування, коли ринок розглядають як єдине ціле.

2. Ринкове сегментування — розподіл ринку на окремі частини (сегменти) або зведення (типологізація) споживачів в окремі однорідні групи.

Логіка застосування наведених підходів до визначення місткості ринку диктується логікою здійснення маркетингової діяльності на ньому. Як відомо, у найзагальнішому вигляді організація може обрати та використовувати у своїй діяльності стратегії масового або індивідуалізованого маркетингу.

Тож тут ми лише зауважимо, що в першому випадку передбачається налагодження масового виробництва та просування одного певного товару для максимально можливої кількості споживачів. У такий спосіб суб'єкти ринку намагаються істотно зменшити питомі витрати на виробництво однієї одиниці виготовленої продукції й максимально охопити цільовий ринок (тобто досягти максимального значення показника ринкового потенціалу). Тому зрозуміло, що за сучасних умов масовий маркетинг є ефективним у виробництві стандартизованої продукції масового попиту, вартість якої порівняно невелика. Як наслідок, ринкове агрегування — це підхід, раціональний під час визначення місткості ринку схожих видів продукції.

Головна перевага цього підходу полягає у забезпеченні товару вагомою з позицій споживача цінністю, що формується завдяки піклуванню компанії про його потреби. Звісно, в такому разі виробникові стратегічно важливо чітко уявляти, якими рисами наділений представник цільового ринку, які характеристики продукції є найважливішими на його погляд, які потреби є прихованими або незадоволеними, тощо. Корисним тут є ринкове сегментування, тобто виокремлення в межах певного ринку таких груп споживачів, представники кожної з яких об'єднані дослідником за важливими параметрами або характеристиками. Основна ідея сегментування ринку полягає у глибшому розумінні потреб кожної з таких груп споживачів (сегментів) та задоволенні їх у ліпші за конкурентів способи з метою отримання стабільних конкурентних переваг. Зауважимо, що в межах одного цільового ринку може існувати достатня кількість таких сегментів, причому окремі сегменти можуть відрізнятися одне від одного за розмірами чи критеріями відбору споживачів до кожного з них.