- •1.1. Визначте місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •1.2. Початок Першої світової війни і Україна. Воєнні дії в 1914 р.
- •2.1 Схарактеризуйте суспільно-політичне становище східнослов'янських племінних союзів на території сучасної України напередодні утворення Київської держави (viі -іх ст.).
- •2.2. Початок Української революції, утворення Центральної Ради. М.Грушевський.
- •3.1 Порівняйте внутрішню та зовнішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •3.2. І Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •4.1. Розкрийте причини та сутність роздробленості Київської Русі. Назвіть особливості політичного й соціально-економічного життя князівств тих часів.
- •4.2. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •5.1. Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- •5.2. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917— початок 1918 рр.) Проголошення незалежності унр.
- •6.1 Визначте особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.
- •6.2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •7.1. Розкрийте сутність та наслідки Люблінської унії для українських земель.
- •7.2. Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •8.1 Розкрийте причини виникнення українського козацтва. Визначте місце козацтва в історії та культурі України.
- •8.2. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920рр.
- •9.1. Схарактеризуйте значення Запорізької Січі в історії українського народу. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорізької Січі.
- •9.2. Нова економічна політика і особливості її впровадження на Україні.
- •10.1. Визначте особливості розвитку української культури XVIII ст. Назвіть найвидатніші пам'ятки.
- •10.2. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в 20-х—30-х рр.
- •11.1. Визначте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток українського народу.
- •11.2. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •12.1. Розкрийте причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Оцініть гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •Соціально-економічні.
- •12.2. Голодомори 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1947 р. В Україні: причинні наслідки.
- •13.1. Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •13.2. Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки
- •14.1 Оцініть гетьмана Івана Мазепу як історичну особистість. Наведіть приклади його культурно-освітньої політики
- •14.2. Входження усрр до складу срср.
- •15.1. Проаналізуйте зміст українсько-російського договору 1654 р., розкрийте його історичне значення.
- •15.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941 — 1944 рр. Голокост.
- •16.1. Наведіть факти про початок національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII - початку XIX ст.
- •16.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •17.1. Визначте місце „Руської трійці" в національному відродженні українських земель.
- •17.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •18.1. Визначте місце Кирило-Мефодіївського товариства в українському національному відродженні.
- •18.2.Проголошення державної незалежності України.
- •19.1. Визначте особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848 - 1849 рр. В Австрійській Імперії.
- •19.2. Опозиційний рух в Україні (1965— 1985рр.).
- •20.1. Порівняйте роль народовців, радикалів, москвофілів у суспільно-політичному житті західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.
- •21.1. Проаналізуйте особливості створення та діяльності українських політичних партій у Наддніпрянській Україні наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •21.2. Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998 рр. Вибори Президента України 2004 рр.
- •22.1 Визначте особливості українського національного руху в роки революції 1905 - 1907 pp. В Російській імперії.
- •22.2. Возз'єднання Західної України з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 pp.
5.1. Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
У Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві соціальні верстви населення поділялися на дві категорії: вільних і невільних людей. Таке стало можливим унаслідок становлення феодальних відносин. Очолював феодальну піраміду Великий князь, якому належала вся державна влада у Київській Русі. Він очолював дружину і призначав намісників. Необмежена влада Великого князя Київського була характерною рисою ранньофеодальної монархії, що оформилася в Київській Русі.
Княжу дружину складали старші воїни, тіуни, старші дружинники. Їх називали „княжі мужі". Фактично це були землевласники - бояри. За службу вони отримували від князя землю й військову поживу. Бояри були впливовою економічною та політичною силою суспільства, особливо у Галицько-Волинському князівстві. Злочини, заподіяні проти бояр, каралися смертю, на відміну від злочинів проти інших верств населення.
Найбільш багата частина боярства - „великі бояри" - мала власні укріплені замки, воєнну дружину, вела торгівлю.
Смерди - вільні селяни, становили нижчу групу вільного населення. Вони мали власну землю та вели на ній господарство, повинні були платити в казну податки та відбувати військову повинність з власним конем і зброєю. У зв'язку із зростанням боярського землеволодіння число незалежних смердів суттєво скоротилося.
Закупи, що з'явилися в Х-ХШ ст., складали групу напіввільних людей, які тимчасово втратили свободу, але могли її знову повернути.
Категорію невільних людей становили холопи (не мали майна, власності), рядовичи-селяни, які втратили особисту свободу через укладання з феодалами угоди, та ізгої (люди, які вибули з тієї соціальної групи, до якої належали, переважно це були колишні холопи).
Населення Київської Русі Та Галицько-Волинського князівства також поділялося на ремісників, купців, священиків. Служителі церкви (митрополити, єпископи, священики, диякони, ченці та черниці) складали окрему групу населення.
Особливістю суспільно-політичного життя Галицько-Волинського князівства стала жорстока боротьба боярства і князя за владу. „Старе боярство" міст Перемишль, Ярослав, Звенигород, Городок вело вперту боротьбу з князем Данилом Романовичем.
Висновок. У Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві сформувалися основні соціальні групи феодального суспільства, такі як землевласники (феодали) та залежні селяни. Також в тогочасному суспільстві існувало багато перехідних соціальних категорій, які остаточно так і не оформилися.
5.2. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917— початок 1918 рр.) Проголошення незалежності унр.
Проголошення УНР не відповідало цілям більшовиків — створення пролетарської держави: для них Україна була цінним джерелом матеріально-технічних і людських ресурсів. У цих умовах 4 грудня. 1917 р. Українська ЦР одержала урядову радіотелеграму з Петрограда, підписану В. Леніним ї Л. Троцьким. Цей документ називався Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради. Відповідно до нього УНР визнавалася, а влада Центральної Ради — ні. УЦР повинна була визнати радянську владу і виконати такі ультимативні вимоги:
відмовитися від створення Українського фронту;
не пропускати військові частини з фронту на Дон (до генерала О. Каледіна) та Урал;
допомагати військам більшовиків на Південному фронті в боротьбі з генералом О. Каледіним;
призупинити роззброювання радянських полків і червоногвардійців в Україні.
Генеральний Секретаріат відмовився виконати ці вимоги, після чого війна між більшовицькою Росією та УНР стала неминучою. Проти УНР було кинуто 30-тисячне угруповання Червоної армії на чолі з В. Антоновим-Овсієнком, М. Муравйовим, І. Єгоровим. Дуже швидко було захоплено Харків, Полтаву, Чернігів. Протягом січня 1918 р. більшовики зайняли Лівобережну Україну. Кривавий бій розгорівся 16 січня. 1918 р, під Кругами, у якому загинуло кількасот студентів і гімназистів, які чинили опір більшовицькому наступу.
Додаткова інформація
Із твору Уласа Самчука «Крути»:
«...Українська молодь, що,;, з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умерти, була першою... хто відверто... й рішуче вступив у боротьбу... її ідеалом було — власна державність, власне суверенне життя, своя духовність. [У її боротьбі лунав] мотив опору марксизму, мотив молодого, амбітного й гордого народу, глибоко переконаного, що тільки незалежність на землях предків дасть повну впевненість, що більшовизм... буде стерто з поверхні нашої планети».
За умов погіршення військово-політичної ситуації в Україні на засіданнях Малої Ради УЦР неодноразово висувалися вимоги проголосити незалежність України.
9 січня 1918 р. УЦР прийняла IV Універсал. Основні положення цього документа, розробленого на основі проектів М. Гру шевського, В. Винниченка і М. Шаповала, були такими:
УНР проголошувалася самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу;
УНР установлювала мирні взаємини із сусідніми державами — Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими;
УЦР виступала від імені народу України до скликання Українських Установчих Зборів;
Генеральний Секретаріат (уряд) був перейменований на Раду Народних Міністрів;
урядові доручалося закінчити мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, укласти з ними мир;
передбачалися демобілізація армії та створення народної міліції, запровадження суворого контролю над банками, навесні — роздача землі селянам без викупу.
Після прийняття IV Універсалу ЦР прийняла закон про ліквідацію права власності на землю (19 січня 1918 р.) і закон про національно-персональну автономію.
Додаткова інформація
Із закону УЦР про національно-персональну автономію:
Ст. 1. Кожна з націй, що населяють Україну, має право в межах УНР на національно-персональну автономію: право на самостійний устрій свого національного життя... Це є невід'ємне право націй, і жодна з них не може бути позбавлена цього права чи обмежена в цьому.
IV Універсал відіграв важливу роль в історії української державності. Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Із проголошенням незалежності вона отримала змогу вести самостійну міжнародну політику і укласти Берестейський мирний договір з країнами Четверного союзу.
Наприкінці січня 1918 р. більшовики захопили Київ і розпочали «червоний терор».
Головні причини поразки військ УЦР у війні з радянською Росією:
керівництво УЦР не змогло створити боєздатну національну армію;
значна частина населення зайняла нейтральну позицію стосовно подій, що відбувалися;
соціальна невдоволеність внутрішньою політикою УЦР у селах і містах (затримка зарплатні залізничникам, робітникам; затримка проведення аграрної реформи);
віра українських солдатів в обіцянку більшовицького уряду роздати землю і покласти край війні;
політична і психологічна непідготовленість керівництва УЦР до війни(українські соціалісти в ЦР вважали, що війна між соціалістичними урядами неможлива в принципі);
нездатність керівників національно-визвольного руху повести за собою широкі народні маси.
Висновок. Війна радянської Росії з УНР негативно вплинула на перебіг національно-визвольної революції, а УЦР не змогла згуртувати українські сили для відсічі більшовицькому вторгненню. Прийняття IV Універсалу ЦР стало визначною подією у розвитку української державності. Україна нарешті проголосила про свою незалежність. І хоча ідея самостійності зазнала краху, вона надихала майбутні покоління на боротьбу за незалежність України.
БІЛЕТ №6