- •1.1. Визначте місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •1.2. Початок Першої світової війни і Україна. Воєнні дії в 1914 р.
- •2.1 Схарактеризуйте суспільно-політичне становище східнослов'янських племінних союзів на території сучасної України напередодні утворення Київської держави (viі -іх ст.).
- •2.2. Початок Української революції, утворення Центральної Ради. М.Грушевський.
- •3.1 Порівняйте внутрішню та зовнішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •3.2. І Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •4.1. Розкрийте причини та сутність роздробленості Київської Русі. Назвіть особливості політичного й соціально-економічного життя князівств тих часів.
- •4.2. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •5.1. Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- •5.2. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917— початок 1918 рр.) Проголошення незалежності унр.
- •6.1 Визначте особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.
- •6.2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •7.1. Розкрийте сутність та наслідки Люблінської унії для українських земель.
- •7.2. Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •8.1 Розкрийте причини виникнення українського козацтва. Визначте місце козацтва в історії та культурі України.
- •8.2. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920рр.
- •9.1. Схарактеризуйте значення Запорізької Січі в історії українського народу. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорізької Січі.
- •9.2. Нова економічна політика і особливості її впровадження на Україні.
- •10.1. Визначте особливості розвитку української культури XVIII ст. Назвіть найвидатніші пам'ятки.
- •10.2. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в 20-х—30-х рр.
- •11.1. Визначте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток українського народу.
- •11.2. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •12.1. Розкрийте причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Оцініть гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •Соціально-економічні.
- •12.2. Голодомори 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1947 р. В Україні: причинні наслідки.
- •13.1. Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •13.2. Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки
- •14.1 Оцініть гетьмана Івана Мазепу як історичну особистість. Наведіть приклади його культурно-освітньої політики
- •14.2. Входження усрр до складу срср.
- •15.1. Проаналізуйте зміст українсько-російського договору 1654 р., розкрийте його історичне значення.
- •15.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941 — 1944 рр. Голокост.
- •16.1. Наведіть факти про початок національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII - початку XIX ст.
- •16.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •17.1. Визначте місце „Руської трійці" в національному відродженні українських земель.
- •17.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •18.1. Визначте місце Кирило-Мефодіївського товариства в українському національному відродженні.
- •18.2.Проголошення державної незалежності України.
- •19.1. Визначте особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848 - 1849 рр. В Австрійській Імперії.
- •19.2. Опозиційний рух в Україні (1965— 1985рр.).
- •20.1. Порівняйте роль народовців, радикалів, москвофілів у суспільно-політичному житті західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.
- •21.1. Проаналізуйте особливості створення та діяльності українських політичних партій у Наддніпрянській Україні наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •21.2. Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998 рр. Вибори Президента України 2004 рр.
- •22.1 Визначте особливості українського національного руху в роки революції 1905 - 1907 pp. В Російській імперії.
- •22.2. Возз'єднання Західної України з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 pp.
13.1. Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини склався у роки Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Територія держави поділялася на 16 полків (7 - на Лівобережній Україні, 9 - на Правобережній), які складалися із сотень. За формою правління Гетьманщина (офіційна назва держави - Військо Запорозьке) була козацькою республікою, тому її адміністративно-територіальний устрій нагадував устрій Запорізької Січі:
Генеральний уряд на чолі з гетьманом;
полковий уряд на чолі з полковником;
сотенний уряд на чолі з сотником;
влада міських і сільських козацьких отаманів.
Найвищим органом законодавчої влади була Загальна (Генеральна) військова Рада, яка скликалася для схвалення заздалегідь підготовлених ключових питань розвитку держави.
Однак поступово роль Ради зменшилася. її повноваження перебрали на себе Рада генеральної старшини (Старшинська рада), до складу якої входили генеральна старшина і полковники. На засіданні такої Ради могли бути присутні представники міст, вищого духівництва, шляхти. На розгляд виносилися питання щодо укладання миру чи початку війни, винесення смертних вироків за найтяжчі злочини, надання привілеїв містам, церкві тощо.
Генеральний уряд очолював гетьман. Під час правління гетьмана Б. Хмельницького відбулося суттєве .зміцнення гетьманської влади. У його руках фактично була сконцентрована виконавча й судова влада. Б. Хмельницький зменшив владу Старшинської Ради, видавав універсали, скликав Генеральну військову Раду, вів переговори з представниками іноземних держав, контролював розвиток фінансової системи, оголошував війну та укладав мир, був головнокомандуючим Війська Запорозького.
Після його смерті відбувається поступово обмеження гетьманської влади як Старшинською радою, так і російським царем.
Генеральна старшина була органом виконавчої влади, тобто фактично урядом Гетьманщини. До складу Генеральної старшини входили: генеральний писар, який очолював Генеральну канцелярію (вів усе діловодство), генеральний обозний, два генеральні осавули (командували збройними силами), два генеральні судді (здійснювали судочинство, стояли на охороні норм і права), генеральний підскарбій (стежив за охороною клейнод), генеральний хорунжий і генеральний бунчужний (відповідали за найвищі державні атрибути).
У полках військова, судова і адміністративна влада була сконцентрована в руках полковника, а у сотнях - сотника.
На відміну від Гетьманщини, адміністративно-територіальний устрій Слобідської України сформувався під час масового переселення українців на її землі в другій половині XVII ст. Переселенці створили п'ять козацьких полків - Ізюмський, Острозький, Охтирський, Сумський і Харківський. Усі п’ять полків поділялися на сотні.
На чолі полка стояв полковник, якого обирали довічно. Полковники Слобідської України, оскільки вони стали засновниками цих полків, могли передавати владу в спадщину. Вони керували військовими, судовими, фінансовими, адміністративними справами і підпорядковувалися бєлгородському воєводі, який погоджував їх кандидатуру з російським царем. Полковнику допомагала керувати полкова старшина. Кожний слобідський козацький полк отримував від царя „жалувану грамоту" (право на козацький устрій, звільнення від податків, право на займанщину, вільну торгівлю).
У другій половині XVII ст. в українському суспільстві відбулися певні зміни. Козацтво стало привілейованим станом суспільства, зросла його кількість. Козаки Гетьманщини отримало право вільно мешкати в селах і містах, займатися торгівлею або ремісництвом. У Слобідській Україні козаки також набували таких прав і привілеїв, вони отримали у власність землю. Головним заняттям козаків Гетьманщини і Слобожанщини було населення військової служби. Козаки, які мешкали в селах, містечках й містах, отримали назву городових козаків.
Відбувався процес формування козацької старшини - панівної верстви суспільства.
Українська шляхта Гетьманщини поступово набула широких старшинських привілеїв і прав та злилася з козацькою старшиною.
Певні зміни відбулися і в житті селянства - основної частини українського суспільства. Селяни стали вільними, отримали право вільного пересування, вступу до козацтва.
Селяни Слобідської України також набули особистої свободи, за що платили податок до царської казни.
Права і привілеї мешканцями міст - міщанам - надавались відповідно до норм Магдебурзького права (Гетьманщина) та царських грамот (Слобідська Україна). Вони сплачували державні податки на заняття ремеслами, торгівлею, промислами, виконували деякі повинності на користь держави.
Православне духівництво поділялося на біле (митрополити, єпископи, священики) та чорне (ченці й черниці). Гетьмани і козацькі полковники щедро допомагали церкві, оскільки православ'я було офіційною релігією.
Висновок. Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини й Слобідської України мав багато спільних рис. Попри все існували й певні відмінності, пов'язані з особливістю заселення Слобідської України. Завершення Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Б. Хмельницького позитивно вплинуло па зміни в соціальному устрою Гетьманщини.