- •1.1. Визначте місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •1.2. Початок Першої світової війни і Україна. Воєнні дії в 1914 р.
- •2.1 Схарактеризуйте суспільно-політичне становище східнослов'янських племінних союзів на території сучасної України напередодні утворення Київської держави (viі -іх ст.).
- •2.2. Початок Української революції, утворення Центральної Ради. М.Грушевський.
- •3.1 Порівняйте внутрішню та зовнішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •3.2. І Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •4.1. Розкрийте причини та сутність роздробленості Київської Русі. Назвіть особливості політичного й соціально-економічного життя князівств тих часів.
- •4.2. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •5.1. Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- •5.2. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917— початок 1918 рр.) Проголошення незалежності унр.
- •6.1 Визначте особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.
- •6.2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •7.1. Розкрийте сутність та наслідки Люблінської унії для українських земель.
- •7.2. Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •8.1 Розкрийте причини виникнення українського козацтва. Визначте місце козацтва в історії та культурі України.
- •8.2. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920рр.
- •9.1. Схарактеризуйте значення Запорізької Січі в історії українського народу. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорізької Січі.
- •9.2. Нова економічна політика і особливості її впровадження на Україні.
- •10.1. Визначте особливості розвитку української культури XVIII ст. Назвіть найвидатніші пам'ятки.
- •10.2. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в 20-х—30-х рр.
- •11.1. Визначте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток українського народу.
- •11.2. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •12.1. Розкрийте причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Оцініть гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •Соціально-економічні.
- •12.2. Голодомори 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1947 р. В Україні: причинні наслідки.
- •13.1. Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •13.2. Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки
- •14.1 Оцініть гетьмана Івана Мазепу як історичну особистість. Наведіть приклади його культурно-освітньої політики
- •14.2. Входження усрр до складу срср.
- •15.1. Проаналізуйте зміст українсько-російського договору 1654 р., розкрийте його історичне значення.
- •15.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941 — 1944 рр. Голокост.
- •16.1. Наведіть факти про початок національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII - початку XIX ст.
- •16.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •17.1. Визначте місце „Руської трійці" в національному відродженні українських земель.
- •17.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •18.1. Визначте місце Кирило-Мефодіївського товариства в українському національному відродженні.
- •18.2.Проголошення державної незалежності України.
- •19.1. Визначте особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848 - 1849 рр. В Австрійській Імперії.
- •19.2. Опозиційний рух в Україні (1965— 1985рр.).
- •20.1. Порівняйте роль народовців, радикалів, москвофілів у суспільно-політичному житті західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.
- •21.1. Проаналізуйте особливості створення та діяльності українських політичних партій у Наддніпрянській Україні наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •21.2. Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998 рр. Вибори Президента України 2004 рр.
- •22.1 Визначте особливості українського національного руху в роки революції 1905 - 1907 pp. В Російській імперії.
- •22.2. Возз'єднання Західної України з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 pp.
4.1. Розкрийте причини та сутність роздробленості Київської Русі. Назвіть особливості політичного й соціально-економічного життя князівств тих часів.
На межі ХІІ-ХШ ст. Київська Русь припинила своє існування як єдина держава.
У 1097 р. у Любечі відбувся з'їзд князів, що надав поштовх розпаду Київської Русі. На її теренах утворилися самостійні князівства: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Ростово-Суздальське, Чернігово-Сіверське, Смоленське, Полоцько-Минське, Тмутараканське, Турово-Пінське, а також Новгородська і Псковська землі.
Причинами роздробленості Київської Русі стали:
завершення формування феодальної системи, коли права феодалів і повинності селян були чітко визначені; початок процесу формування державного апарату влади;
зростання ролі місцевої землевласницької знаті;
посилення економічної та політичної ваги удільних князівств, що перестали платити данину Києву . Удільні князі володіли землею у своєму князівстві, яку обробляли феодально-залежні селяни. Судова влада також належала князю;
зниження активності традиційних торгових шляхів (шляху «з варягів у греки»).
Візантійська імперія, що прийшла в занепад, дозволила Венеції вести безмитну торгівлю на своїй території. Хрестові походи дозволили німецьким, французьким та італійським містам вести торгівлю зі сходом по морю, тобто Західна Європа стала здійснювати прямий зв'язок з Візантією і Малою Азією. Київ виявився поза основними торговими шляхами.
Князі були зацікавлені в розвитку торгівлі у своїх князівствах. Так, посилювалася торгова роль Чернігова, Галича, Новгорода, Смоленська, Полоцька. Торгівля приносила високі прибутки і сприяла зміцненню політичного впливу князівств.
Система державного керування удільного князівства будувалася за принципом васальної залежності. На чолі стояв князь, а місто, де він жив, було політичним центром. Князівство поділялося на волості. Для керування адміністративними одиницями князь призначав посадників, тисяцьких і тіунів, що цілком залежали від князя.
Феодальна роздробленість була притаманна не тільки Київській Русі. Це було закономірним етапом розвитку держави в період зміцнення феодальних відносин.
З одного боку, феодальна роздробленість призвела до втрати державної єдності, сприяла князівським міжусобицям, зниженню обороноздатності, зовнішнім агресіям; а з іншого боку - підсилила владу князів, сприяла будівництву нових міст, прогресу в сільському господарстві, розвитку культури в удільних князівствах і землях.
Висновок. Феодальна роздробленість була закономірнім процесом у розвитку феодальних держав. Вона символізувала новий етап соціально-економічних і князівствах і землях колишньої Київської Русі.
4.2. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
25 жовтня 1917 р. в Петрограді партія більшовиків скинула Тимчасовий уряд Олександра Керенського і захопила владу. У Києві заклики більшовиків захопити владу не мали успіху. За допомогою військових частин УЦР встановила контроль над містом, ужила заходів для запобігання анархії та громадянської війни. Необхідно було затвердити державні права українського народу. На засіданні Малої Ради М. Грушевський закликав не чекати перетворення Росії на федеративну республіку, а проголосити створення Української національної держави. 7 листопада 1917 р. було прийнято III Універсал, УЦР, який проголошував Українську Народну Республіку (УНР) у складі дев'яти українських губерній.
III Універсал передбачав широку програму дій, а саме:
до скликання Установчих зборів уся влада належить УЦР і Генеральному Секретаріату України;
ліквідація приватної власності на землю — вона передавалася трудовому народові без викупу;
забезпечення демократичних свобод: слова, друку, віросповідання, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи і помешкання;
встановлення 8-годинного робочого дня;
скасування смертної кари І здійснення у майбутньому судової реформи;
надання національно-персональної автономії національним меншинам;
Центральна Рада зобов'язувалася якнайшвидше підписати мир з Німеччиною та її союзниками.
Історичне значення III Універсалу: український народ проголосив про відновлення власної державності у формі УНР. Окреслені ним соціально-економічні перетворення не були реалізовані: здійснення аграрної реформи відкладалося до скликання Установчих Зборів.
Не було встановлено державний контроль над промисловістю: робітники не розуміли його суті, а підприємці зустріли вороже. Не вдалося стабілізувати фінанси. Вирішення питання про мир також відкладалося. Невдалою була зовнішня політика "УЦР, тому що ЦР не змогла залучитися підтримкою країн Антанти.
Висновок. Прийняття III Універсалу було значною подією в національно-визвольній революції українського народу 1917—1921 pp. Проголошення УНР стало головним підсумком державної розбудови в Україні в 1917 р. УЦР, декларувавши створення УНР. на жаль, не проголосила її повної незалежності. Сприятливий політичний момент для державотворення було втрачено.
БІЛЕТ №5