12.1. Розкрийте причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Оцініть гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.

У першій половині XVII ст.. Річ Посполита перетворилася на найбільшу європейську державу. В Українських землях, що входили до її складу, панувало свавілля польських магнатів і шляхти.

Причини визвольної війни формувалися з кінця 30-х і протягом 40-х рр. XVII ст. Серед них можна виділити такі.

1. Соціально-економічні.

   1. Перетворення Польщі на основного постачальника хліба в Європі призвело до зміцнення земельної власності феодалів та посилення кріпосницького гніту. Для українських селян панщина зросла до 5 - 6 днів на тиждень, збільшилася також натуральні та грошові податки.

   2. Значне погіршення економічного становища міщан: жителі міст, що перебували в приватній власності феодалів, повинні були платити до даткові податки, церковну десятину, виконувати різну роботу на користь власника міста. У містах з Магдебурзьким правом (право на самоврядування) посилилося свавілля польської адміністрації.

   3. Погіршення становища реєстрового козацтва після придушення козацько-селянських повстань 30-х рр. XVII ст. Польський уряд видав у 1638 р. «Ординацію Війська Запорозького реєстрового». Цей документ скорочував козацький реєстр до 6 тис. осіб, перетворював не записаних до реєстру козаків у кріпосних селян, забороняв козакам обирати гетьмана, зменшував територію мешкання та пересування реєстрового козацтва.

2. Політичні - відсутність в Україні власної держави вела до масового ополячення української правлячої верхівки.

3. Національно-релігійні - через католицьку та уніатську церкву польська шляхта прагнула окатоличити православних українців, закрити церкви та монастирі, заборонити використання рідної мови.

За характером війна була визвольною, проходила під релігійними гаслами. Слабкість королівської влади та зміцнення влади великих польських землевласників (магнатів) зумовили початок Визвольної війни.

Очолив Національно-визвольну війну українського народу гетьман Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595-1657 рр.).

У перших же битвах з поляками виявився талант полководця Б. Хмельницького. Були здобуті перемоги в битвах під Жовтими Водами. Корсунем, Пилявцями, що мали величезне значення для розгортання Визвольної війни. Український народ збирався під знамена Б. Хмельницького.

Уже влітку 1648 р. велика територія України була звільнена від поляків (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства).

У грудні 1648 р. Хмельницький приїздить з військом до Києва, де його зустрічають як національного героя. Саме в Києві відбувається зміна поглядів Б. Хмельницького на кінцеву мету війни. Спочатку він намагався шляхом повстання примусити Річ Посполиту на поступки, надати права та привілеї козацькій старшині. Тепер гетьман вирішує звільнити Україну від „ляхів" та створити Українську державу.

Б. Хмельницький був видатним дипломатом та політиком. Він зумів згладити соціальні протиріччя між реєстровими та нереєстровими козаками, запорожцями, селянами та об'єднати їх у боротьбі за спільну справу - звільнення України від панування Речі Посполитої. Б. Хмельницький розумів, що в боротьбі з Польщею потрібні союзники. Він мав активні дипломатичні відносини з Туреччиною, Кримом, Молдавією, вів переговори з правителями дунайських держав, підтримував дипломатичні зв'язки зі Швецією, прагнучи, щоб вона почала війну проти Польщі.

Великі надії Б. Хмельницький покладав на союз з Московською державою як союзником через єдину віру, схожі культури, традиції. Між Москвою та Б. Хмельницьким починається обмін посольствами, що продовжувалося аж до 1654 р.

У січні-березні 1654 р. було юридично оформлено договір про умови прийняття України «під високу царську руку». Результатом тривалих переговорів стали „Березневі статтіˮ, або „Статті Богдана Хмельницького". Історики неоднозначно оцінюють такий крок Б. Хмельницького. Однак зрозуміло одне - гетьман не збирався поступатися незалежністю держави, творцем якої він був.

Отже, у результаті Визвольної війни виникла Українська козацька держава. Гетьман провадив активну державну діяльність: зміцнює козацьку адміністрацію, здійснює адміністративно-територіальний розподіл підвладної території на полки, сотні; запроваджує контроль за фінансами, податками; охороняє торгівлю та розвиток ремесла; надає пільги на розвиток церковно-монастирського господарства. Хмельницький створює державний апарат управління, спираючись на допомогу козацької старшини - своїх наближених, добре освічених людей: Івана та Данила Виговських, П. Тетерю, С. Зарудного, М. Крису та ін.

Європейські держави визнавали суверенітет України, направляючи своїх посланців, для укладення з нею угод.

Висновок. Б. Хмельницький назавжди увійшов в історію як творець української держави середини XVII ст., великий державний діяч, геніальний політик, полководець та дипломат.