Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kn-brIst_Ukrayini-ekz_10_5shr.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
571.9 Кб
Скачать

14.2. Входження усрр до складу срср.

Після завершення громадянської війни (1918— 1921 pp.) радянські республіки мали статус незалежних держав. Такою була і Українська Соціалістична Радянська Республіка — УСРР (тоді вона мала таку назву). Однак це була імітація державності, оскільки на територіях радянських республік діяли закони Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (РСФРР) і саме з Москви здійснювалось управління країною.

Механізм влади був простий: Російська комуністична партія (більшовиків) прибрала до рук всю повноту влади і визначала державну внутрішню і зовнішню політику. Республіканські ж партійні організації були складовою РКП(б) і виконували волю більшовицького Центрального Комітету.

У роки громадянської війни радянські республіки позбулися суверенних прав у галузі військової, економічної і дипломатичної діяльності. Центральні відомства, розташовані в РСФРР, не враховували інтереси республік, розглядаючи їх як адміністративно-територіальні одиниці. Наростання відцентрових сил свідчило про необхідність вироблення гнучкіших форм союзних відносин.

Між Україною і Росією велися переговори щодо упорядкування взаємовідносин. Це ж питання хвилювало й інші радянські республіки.

Комісію ЦК РКП(б) з підготовки проекту рішення про відносини РСФРР з іншими республіками очолював Й. Сталін. Він був противником державного суверенітету республік. Очолювана ним комісія виробила проект, згідно з яким радянські республіки мали ввійти до складу Російської Федерації на правах автономій, тобто їх право на державність не визнавалось. Перший секретар ЦККП(б)У Д. Манільський підтримав цей план, голова українського уряду X. Раковський виступив проти.

Вождь більшовицької партії В. Ленін втрутився у підготовку документів, пов'язаних з об'єднанням радянських республік. Він небезпідставно побоювався, що сталінський план лише посилить відцентрові тенденції і призведе до протилежного результату. Тому В. Ленін запропонував нове державне об'єднання — Союз Радянських Соціалістичних Республік, зовні рівноправний, навіть із правом вільного виходу з нього. Однак партія при цьому не змінювала своєї структури і функцій, що визначило майбутній унітарний характер держави.

З'їзди Рад радянських республік схвалили проекти Декларації про утворення СРСР і Конституції СРСР. 30 грудня 1922 р. відбувся І з'їзд Рад СРСР, що проголосив утворення Союзу, до якого ввійшли Російська і Закавказька федерації. Українська PCP і Білоруська PCP.

Висновок. Союзний договір 1922 р. мав бути міжнародним договором. Однак його ніхто ніколи не затверджував і не підписував. Замість цього в Конституції 1924 р. з'явився розділ «Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», а Конституція - це внутрішній, а не міжнародний юридичний документ. У складі СРСР права радянських республік ще більше звузилися. У віданні Центру залишилися найважливіші функції: зовнішньополітичні й зовнішньоекономічні відносини, армія, флот, засоби зв'язку, транспорт. Республіканський уряд мав право керувати внутрішніми справам (звітуючи при цьому перед центральними органами) в деяких питаннях сільського господарства, в галузі освіти, охорони здоров’я тощо. Однак позитивним було те, що визнавалась територіальна цілісність України, її власні, хоч і обмежені у своїх правах органи управління. Україна стала чітко окресленим національним і територіальним утворенням, що відображало її національну самобутність.

БІЛЕТ №15

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]