Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kn-brIst_Ukrayini-ekz_10_5shr.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
571.9 Кб
Скачать

11.1. Визначте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток українського народу.

У першій половині XVII ст. національно свідома інтелігенція України зробила вагомий внесок в розвиток української культури, розширення та удосконалення освіти, становлення гуманітарної науки і доведення її до загальноєвропейського рівня.

Заснування Києво-Могилянського колегіуму відбулося в 1632 р. унаслідок активної культурно-просвітницької діяльності архімандрита Києво-Печерської лаври Петра Могили (1597 - 1647).

Він відкрив у приміщенні Троїцької церкви Києво-Могилянської лаври школу на 100 осіб для вивчення „вільних наук" грецькою, слов'янською, та латинською мовами. Невдовзі гетьман Війська Запорізького Іван Петржицький дав згоду на об'єднання Київської братської школи та школи Києво-Печерської лаври. Так постав Києво-Могилянській колегіум.

П. Могила забезпечив викладання навчальних предметів такими високоосвіченими педагогами, як С. Косов, І. Трохимович. Було закуплено майже 100 книжок: писання святих отців-богословів, історичні твори, твори філософів античної епохи, з тригонометрії, метафізики та логіки. П. Могила активно впроваджував у навчально-виховний процес у колегіумі кращі освітянські наробки університетів Європи. У колегіумі функціонували вісім класів (шкіл): фара, інфима, граматика, синтаксима, поезія, риторика, філософія, богослов'я. Курс навчання тривав сім років, 3 1680 р. - 12 років.

Ті, хто навчався у молодших класах (інфима, граматика й синтаксима), називалися учнями, у старших - студентами.

Учнів молодших класів навчали вчителі-дидаскали, а студентів старших класів - професори.

Освітня діяльність Києво-Могилянського колегіуму знайшла своє продовження у роботі філій, що були відкриті у Вінниці (1634) та Кременці (1636).

Колегіум відіграв величезну роль у розвитку української освіти та культурного життя, захисті прав і свобод православного населення України. Діяльність випускників колегіуму сприяла зростанню національної свідомості та гідності українського народу. Видатними діячами України стали вихованці колегіуму Л. Баранович, І. Гізель, Й. Галятовський та багато інших. Випускник колегіуму, а згодом і вчитель цього закладу освіти Є. Славинецький став державним перекладачем при дворі московського царя Олексія Михайловича. Інший випускник колегіуму І. Ужевич написав видатну „Граматику словенську". Навчалися в колегіумі й український гетьман Павло Тетеря та наказний гетьман Яким Сомко. Вихованець колегіуму, а згодом його ректор І. Гізель написав „Синопсис" (1674), який фактично став першим нарисом з історії України, Білорусі та Росії.

Викладачі колегіуму постійно удосконалювали лекції на вимоги часу, що надавало навчанню світський характер, дозволяло вихованцям бути в курсі сучасних суспільно-політичних проблем.

Л. Баранович, який увійшов в історію України як видатний церковний, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч XVII ст., був випускником, викладачем і ректором колегіуму. Л. Баранович розпочав справу щодо відкриття в Чернігові, колегіуму на взірець Києво-Могилянського. Його перу належать видатні літературні твори українського бароко - „Меч духовний", „Нова міра старої віри", „Трубы словес проповедных".

Серед вихованців колегіуму слід називати видатного діяча української, білоруської й російської культури С. Полоцького. Він складав проект Слов'яно-греко-латинської академії, влаштував у Москві друкарню, навчав московських царедворців поетики, риторики, філософії.

Почесне звання „лавроносного поетаˮ носив випускник, а потім й педагог колегіуму С. Яворський. Саме він був главою церковного Синоду Руської

православної церкви за часів правління царя Петра І. С. Яв Орський написав широко відомі твори на захист православної віри - „Виноград Христов" та „Камінь віри".

26 вересня 1701 р. за вагомий внесок в розвиток освіти й науки Києво-Могилянську колегіуму було надано статус Академії. У XVIII ст. визначальну роль в діяльності академії відіфавали її колишні вихованці Ф. Прокопович, Р. Заборовський, Г. Кониський, М. Козачинський. В основу навчально-виховного процесу в академії було покладено принципи гуманізму та елементи світської освіти.

У Києво-Могилянській академії навчалися Г. Полетика, Г. Сковорода, С. Гулак-Артемовський, С. Величко, Г. Граб'янка та багато інших видатних діячів освіти, науки, літератури.

Академія діяла до 1817 р., а з 1819 р. вона стала духовним навчальним закладом для підготовки церковнослужителів.

Діяльність Києво-Могилянської академії було відновлено тільки в жовтні 1991 р. На сьогоднішній день ця академія є вищим навчальним закладом європейського рівня, ценфом освіти і наукових досліджень у різних аферах діяльності незалежної України.

Висновок. Києво-Могилянська академія відігравала важливу роль у розвитку української освіти XVII - XVIII ст. Вона була демократичним вищим навчальним закладом, який сприяв пожвавленню культурного життя та зміцненню міжнародних зв'язків. Серед випускників академії багато видатних діячів освіти, науки, літератури, музики.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]