Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kn-brIst_Ukrayini-ekz_10_5shr.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
571.9 Кб
Скачать

19.1. Визначте особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848 - 1849 рр. В Австрійській Імперії.

Навесні 1848 р. сталася революція в Австрійській імперії. Імператор Фердинанд І. обіцяв запровадити конституцію, провести реформи.

Революція посилила національно-визвольний рух у західноукраїнських землях. 2 травня 1848 р. українська інтелігенція та уніатське духівництво створили у Львові політичну організацію „Головну Руську Радуˮ (ГРР) на чолі з відомими церковними діячами Г. Якимовичем і М. Куземським. Рада взяла на себе функції уряду на галицьких землях, було створено відділи, освіти, фінансів, селянських справ.

„Головна Руська Рада" вимагала розділу Галичини та Західну (польську) та Східну (українську), до складу якої увійшли б Північна Буковина та Закарпаття. Але імператорський уряд відмовився провести цю реформу. У Галичині, крім „Головної Руської Ради", діяли ще дві політичні організації - „Центральна Народна Радаˮ (ЦНР) та „Руський Соборˮ (РС), які взяли участь у боротьбі за владу в краї.

У червні 1848р. у Празі пройшов з'їзд громадських та культурних діячів слов'янських народів. Учасники з'їзду намагалися об'єднати три галицькі політичні організації - ГРР, ЦНР, РС. Було підписано загальний програмний документ „Вимоги українців у Галичині". Але з'їзду не вдалося примирити діячів ГРР, ЦНР і РС.

Імперські власті, запобігаючи подальшому підйомові національно-визвольного руху в Галичині, надали 39 місць у рейхстазі (парламенті) депутатам від українців.

У липні 1848 р. рейхстаг почав свою роботу. Від східної Галичини було обрано 25 депутатів, від Буковини - 7. Активними захисниками інтересів українців були депутати Л. Кобилиця та І. Капущак.

Український національно-визвольний рух досяг успіхів у культурно-просвітницькій діяльності: стала виходити українська газета „Зоря Галицька", почалося будівництво Народного будинку у Львові; було створено кафедру української мови та літератури (її очолив Я. Головацький) при Львівському університеті; відкривалися народні клуби, крамниці для продажу книг.

Однак радикально настроєні студенти та робітнича молодь спробували збройним шляхом досягти корінних змін. У ніч з 1 па 2 листопада 1848 р. У Львові спалахнуло збройне повстання. Після придушення повстання на території Галичини було введено військове положення.

У 1851 р. було ліквідовано „Головну Руську Раду".

Революційні події 1848 - 1849 рр. посилили селянський рух у Західній Україні.

Селянський депутат рейхстагу Л. Кобилиця в листопаді 1848 р. організував кінний загін та пішов у визвольний похід по Буковині. Протии повсталих діяли регулярні війська, повстання було розгромлене; Л. Кобили цю схоплено та страчено.

Селянський рух, що поширився в Закарпатті, проявився в традиційному русі опришків (керівники І. Кокоша, І. Паляниця). Імперський уряд змушений був знищити панщину в Закарпатті в березні 1853 р.

Незважаючи на поразку українського національно-визвольного руху в ході революції 1848 - 1849 рр. Імператорська влада була вимушена провести важливі реформи:

  1. скасування кріпосного права;

  2. уведення конституції правління;

  3. надання українцям місць у рейхстазі (це було зроблено вперше).

Проведені реформи мали непослідовний характер (величезні викупні платежі, панування великих феодальних господарств), відбулося розірвання українських земель: Галичина відійшла до Польщі, Буковину було передано Румунії.

Висновок. Революція 1848 - 1849 рр. сприяла формуванню національної самосвідомості українського народу, зростанню його політичної активності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]