- •1.1. Визначте місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •1.2. Початок Першої світової війни і Україна. Воєнні дії в 1914 р.
- •2.1 Схарактеризуйте суспільно-політичне становище східнослов'янських племінних союзів на території сучасної України напередодні утворення Київської держави (viі -іх ст.).
- •2.2. Початок Української революції, утворення Центральної Ради. М.Грушевський.
- •3.1 Порівняйте внутрішню та зовнішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •3.2. І Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •4.1. Розкрийте причини та сутність роздробленості Київської Русі. Назвіть особливості політичного й соціально-економічного життя князівств тих часів.
- •4.2. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •5.1. Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- •5.2. Війна радянської Росії проти унр (кінець 1917— початок 1918 рр.) Проголошення незалежності унр.
- •6.1 Визначте особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.
- •6.2. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •7.1. Розкрийте сутність та наслідки Люблінської унії для українських земель.
- •7.2. Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •8.1 Розкрийте причини виникнення українського козацтва. Визначте місце козацтва в історії та культурі України.
- •8.2. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920рр.
- •9.1. Схарактеризуйте значення Запорізької Січі в історії українського народу. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорізької Січі.
- •9.2. Нова економічна політика і особливості її впровадження на Україні.
- •10.1. Визначте особливості розвитку української культури XVIII ст. Назвіть найвидатніші пам'ятки.
- •10.2. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в 20-х—30-х рр.
- •11.1. Визначте внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток українського народу.
- •11.2. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •12.1. Розкрийте причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Оцініть гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •Соціально-економічні.
- •12.2. Голодомори 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1947 р. В Україні: причинні наслідки.
- •13.1. Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •13.2. Політика суцільної колективізації та розселянювання в Україні. Її соціально-економічні наслідки
- •14.1 Оцініть гетьмана Івана Мазепу як історичну особистість. Наведіть приклади його культурно-освітньої політики
- •14.2. Входження усрр до складу срср.
- •15.1. Проаналізуйте зміст українсько-російського договору 1654 р., розкрийте його історичне значення.
- •15.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941 — 1944 рр. Голокост.
- •16.1. Наведіть факти про початок національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII - початку XIX ст.
- •16.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •17.1. Визначте місце „Руської трійці" в національному відродженні українських земель.
- •17.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х роках. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •18.1. Визначте місце Кирило-Мефодіївського товариства в українському національному відродженні.
- •18.2.Проголошення державної незалежності України.
- •19.1. Визначте особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях під час революції 1848 - 1849 рр. В Австрійській Імперії.
- •19.2. Опозиційний рух в Україні (1965— 1985рр.).
- •20.1. Порівняйте роль народовців, радикалів, москвофілів у суспільно-політичному житті західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.
- •21.1. Проаналізуйте особливості створення та діяльності українських політичних партій у Наддніпрянській Україні наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •21.2. Політичне життя в Україні. Вибори до Верховної Ради України в 1994, 1998 рр. Вибори Президента України 2004 рр.
- •22.1 Визначте особливості українського національного руху в роки революції 1905 - 1907 pp. В Російській імперії.
- •22.2. Возз'єднання Західної України з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 pp.
7.2. Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
Протягом зими—весни 1919 р. більшовики удруге захопили владу в Україні. Був сформований більшовицький уряд — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (ТРСУУ). Політичні заходи більшовиків почалися зі зміни назви держави: УНР було перейменовано на Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР). (Ця назва проіснувала до 1937 р. й була змінена на Українську Радянську Соціалістичну Республіку.)
Для зміцнення влади більшовиків на місцях були створені надзвичайні органи влади — ревкоми (революційні комітети) і військ ревкоми (військові революційні комітети). У сільській місцевості опорою більшовиків були комнезами (комітети незаможників). Надзвичайні органи влади контролювали діяльність Рад і впливали на неї, бо більшості у Радах більшовики поки не мали.
Згодом ТРСУУ було перейменовано в Раду Народних Комісарів України (РНКУ) на чолі з Християнам Раковським.
У березні 1919 р. було прийнято першу радянську Конституцію УСРР, яка законодавча закріпила радянську владу в Україні. Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з'їзд рад, а між з'їздами — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК).
Політика радянізацїї в Україні мала такі риси:
структура радянської державності насаджувалася «згори», через Раднарком УСРР і ЦК КП(б)У;
відрізнявся жорсткою централізацією;
провідниками цієї політики були чиновники неукраїнського походження, унаслідок чого радянізація мала антинаціональний характер.
Суть політичного курсу більшовиків полягала в насильницькому ламанні існуючої в Україні економічної системи. Запровадження заходів входило до компетенції Української ради народного господарства (УРІІГ), що цілком залежала від Вищої ради народного господарства Росії.
Соціально-політичний та економічний заходи більшовиків в Україні у 1919—1920 рр. отримав назву воєнний комунізм. Його риси:
скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці;
націоналізація промисловості і встановлення державного контролю над виробництвом;
мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудодні);
запровадження продрозкладки на селі — системи заготівлі сільськогосподарських продуктів; продрозкладка, яку здійснювали продзагони й комнезами, передбачала обов'язкову здачу селянами державі за твердими цінами всіх надлишків сільгосппродукції; норма особистого споживання визначалася державою; розпочалася колективізація сільського господарства (створювалися артілі, комуни, ТОЗи);
різке обмеження суверенітету України: КП(б)У — складова частина РКП(б); керівництво профспілками й громадськими організаціями здійснювалося з Москви;
утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік з метою централізованого керівництва господарством, фінансами і створення єдиного військового командування.
Головним методом здійснення політики «воєнного комунізму» був «червоний терор», який проводила Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК).
У 1919 р. здійснення політики більшовиків в Україні було перервано денікіньськими окупаційними військами. В 1920 році більшовики втретє прийшли до влади. Вони переглянули аграрну реформу: прийнято земельний закон , що передбачав зрівняльний поділ землі, добровільність у створенні комун. Однак в економіці збереглися методи «воєнного комунізму», що здійснював створений Всеукрревком (пізніше — РНК УРСР і ВУЦВК).
Додаткова інформація В. Г. Короленко про економічні/ політику більшовиків у 1920 р.: «Кожен хлібороб бачить тільки, що в нього беруть те, що він зробив, за винагороду, явно не еквівалентну його праці, і робить свій висновок: ховає хліб до ям. Ви його знаходите, реквізуєте, проходите по селах Росії Й України розжареним залізом, спалюєте цілі села й радієте з успіхів продовольчої політики». Держава часто зверталася до позаекономічних методів керівництва: Українську трудову армію очолив Й. Сталін, а праця набула форми повинності. Продрозкладка передбачала насильницьке вилучення не тільки хліба, але і м'яса, яєць, овочів. Більшовики використовували продрозкладку для боротьби з куркульством, хоча визначити, хто належить до куркулів, було складно, тому постраждали міцні селянські господарства.
«Червоний терор» набрав небаченого розмаху. У 1920 р. на території України було створено 18 концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій, які не визнавали радянської влади в Україні. «Боротьбисти», що прагнули повної незалежності України, оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками.
Висновок. Політичний курс більшовиків у 1919—1920 рр. в Україні був спрямований, на зміцнення влади. Це завдання здійснювалося методами позаекономічного примусу й терору, що викликало невдоволення політикою «воєнного комунізму».
БІЛЕТ №8