Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kn-brIst_Ukrayini-ekz_10_5shr.doc
Скачиваний:
32
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
571.9 Кб
Скачать

16.1. Наведіть факти про початок національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII - початку XIX ст.

Місцем справжнього національно-культурного відродження України наприкінці XVIII - початку XIX ст. була Наддніпрянська Україна. Під впливом Французької революції кінця XVIII ст. виникли таємні гуртки, метою яких було відновлення автономії України та пропаганда ідеї освіти (дворянський гурток в Новгороді-Сіверському нараховував декілька десятків чоловік). Значною мірою на зростання національної самосвідомості козацької старшини вплинув пошук архівних документів, королівських грамот, гетьманських універсалів, що підтверджували шляхетні права українського козацтва.

Починається дослідження різних аспектів життя українського народу. Так, у 1777 р. в Петербурзі виходить книга М. Калдіновського „Весельні обряди", яка започаткувала українську етнографію. У 1798 р. побачили світ „Записки про Малоросію» Я. Марковича - перша українська енциклопедія. У тому ж році І. Котляревський випустив свою уславлену „Енеїду" - перший твір нової української літератури, написаний народною мовою.

На межі ХУІІІ-ХІХ ст. вийшла яскрава історико-публіцистична праця „Історія русівˮ, яку історик А. Оглоблін назвав „вічною книгою незалежності українського народу". Основна ідея твору - необхідність відновлення української державності. Невідомий автор виклав історію України від давніх слов'ян до ліквідації царизмом Гетьманщини, гнівно засудивши поневолювачів свого народу.

Ідеї Французької революції, ознайомлення з життям країн Європи під час походу російської армії 1813-1814 рр. Викликали у прогресивних людей того часу опозиційні настрої. Протест проти устоїв життя Російської імперії вилився в створення таємних товариств. Одними з перших були масонські організації, так звані „вільні каменярі", що з"вилися в Росії ще у середині XVIII ст.

У 1817-1819 рр. масонські ложі виникли у Києві, Одесі, Полтаві, Житомирі. Спочатку їх метою було об'єднання всіх людей світу до суспільства, у якому кожна окрема людина прямує шляхом самовдосконалення. Але пізніше виникають ложі з більш чіткими цілями. Найбільший вплив серед них мала полтавська ложа під назвою „Любов до істини", заснована в 1818 р. І.Котляревським, С. Кочубеєм, М. Новіковим та ін. її метою був розвиток української культури, української мови, освіти народу. Тоді ж у Києві виникла „Ложа об'єднаних слов’янˮ, що її заснували поляки В. Росцишевський, X. Харлінський, П. Олізар і яка об’єднала 70 осіб - представників національної інтелігенції, офіцерства. Мету організації її учасники вбачали у відновленні автономного устрою в Україні.

У 1821 р. Василь Лукашевич, ватажок дворянства Переяславського повіту, створює „Малоросійське таємне товариство", мета якого – досягнення автономії України. У діяльності організації брав активну участь генерал-губернатор Малоросії В. Рєпнін. Програму товариства було викладено у праці В. Лукашевича „Катехізис автономістаˮ.

Головну свою мету освічене українське дворянство вбачало в національно-культурному відродженні України, підвищенні національної самосвідомості українського народу.

У 1805 р. за ініціативою патріота України В. Каразіна було відкрито університет у Харкові, що став провідним науковим центром. Діяльність університету сприяла тому, що на Слобожанщині почали виходити часописи, в яких розглядалися проблеми української історії, літератури. У 1816 - 1819 рр. У Харкові видано перший в Україні часопис „Український вісник", де публікувалися дослідження з історії, етнографії, географії України.

У 1834 р. Г. Квітка-Основ'яненко видав українською мовою „Малоросійські оповідання". Книга мала величезний успіх і принесла автору славу „батька української прози".

Освічені представники української інтелігенції активно працювали над історією України. У 1822 - 1830 рр. Д. Бантиш-Каменський видав „Історію Малої Росіїˮ у 4-х томах - фундаментальну працю з історії України. У 1842 - 1843 рр. М. Маркевич випустив „Історію Малоросіїˮ.

Висновок. Наприкінці XVIII - початку XIX ст. українська інтелігенція зробила великий внесок у розвиток національної самосвідомості українського народу, заклала основи глибокого вивчення його історичного минулого, звичаїв, духовного життя, розвинула та удосконалила українську мову, зробивши її мовою науки та літератури.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]