- •1.1 Предмет політичної економії. Тлумачення предмета політичної економії різними школами.
- •1.2.Економічні категорії,закони і принципи.
- •1.3.Методи пізнання економічних процесів і явищ.
- •1.4.Функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук.
- •1.5.Економічна теорія і економічна політика.
- •2.1 Економічні потреби та економічні інтереси – рішійна сила розвитку суспільного в-ва
- •2.2Механізм формування і розвитку потреб
- •2.4.Виробничі ресурси та ефективність їх використання. Межа виробничих можливостей
- •3.1.Економічна система та її сутність,цілі й основні структурні елементи.
- •3.2.Перехідні економічні системи: зміст і основні риси. Типи економічних систем.
- •3.3.Власність та її місце в економічній системі.
- •3.4. Трансформація відносин власності та формування конкурентного середовища економіки України.
- •4.1.Об активні умови історичних форм і типів суспільного в-ва:їх суть і основні ознаки.
- •4.2.Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •4.3.Альтернативні теорії формування вартості.
- •4.4Закон вартості та функції.
- •5.1. Концепція виникнення і сутність грошей.
- •5.2. Функції грошей та їх еволюція
- •5.3. Грошовий обіг та його закони
- •5.4.Сутність грошової системи т аметоди її регулювання
- •5.5.Інфляція:суть,причини,типи,наслідки. Антиінфляційна політика
- •6.1.Сутність ринку,його функції та умови формування.
- •6.2.Структура ринкової системи та механізм її функціонування.
- •6.3.Конкуренція і монополія. Моделі ринків.
- •7.1. Сутність капіталу,його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма.
- •7.2. Кругооборот промислового капіталу,його стадії і форми.
- •7.3. Оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •7.4. Підприємництво як форма організації діяльності суб єктів ринкового господарства.
- •8.1. Сутність і класифікація витрат в-ва.
- •8.2. Економічний зміст і суть ціни.
- •8.3. Прибуток на капітал і фактори,що його визначають. Функції і види прибутку.
- •9.1.Сутність,функції та місце сфери обігу у ринковій економіці.
- •9.2.Торговельний капітал. Концепція витрат обігу. Торговельний прибуток.
- •9.3. Сучасні форми торговельного підприємництва.
- •9.4. Позичковий капітал і позичковий відсоток. Банки,їх роль та функції
- •10.1. Доходи споживчого призначення та мотивація трудової діяльності.
- •10.2. Заробітна плата:сутність,функції,види та різновиди систем.
- •10.3. Диференціація доходів та їх межі. Крива Лоренці і коефіцієнт Джині.
- •10.4. Зайнятість і безробіття:суть,причини,форми.
- •10.5. Система соціального захисту населення.
- •11.1. Земельна власність – основа аграрних відносин.
- •11.2. Земельна рента:сутність,види і механізм утворення.
- •10.3. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі.
- •11.4. Розвиток підприємництва в аграрному секторі.
- •12.1. Сутність і функції фінансів у ринковій економіці.
- •12.2 Фінансова система ті її основні елементи.
- •12.3.Економічна природа і функції бюджету.
- •12.4.Податкова система як інструмент фінансового регулювання.
- •13.1. Сутність суспільного відтворення. Види та форми.
- •13.2.Нагромадження як елемент відтворення.
- •13.3.Основні показники економічного відтворення та методи їх обчислення.
- •13.4.Циклічність як форма руху національної економіки.
- •1.Предмет політичної економії. Тлумачення предмета політичної економії різними школами.
4.2.Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
Благо – те, що здатне задовольняти потреби людини. Нееконом. Блага надяються людині природою, тобто без прикладання праці, у необмеженій кількості. Економ. блага – блага економ. діяльності людини, які існують в обмеженій кількості. Види – матер. І нематер., особисті і сусп., споживчі і виробничі., довгострокові і короткострокові, теперішні і майб., взаємозамінювані і взаємодоповнюючі.
Товар – це продукт людської праці, це річ яка спроможна задовольняти людські потреби і виготовлена не для власного безпосереднього споживання самим вир-ком, а для обміну на інші потрібні вир-кові речі через купівлю-продаж на ринку. Товар має 2 властивості: споживна вартість і вартість. Споживна вартість у товару, як і всякої іншої корисної речі, полягає насамперед у її спроможності через її природні якості задовольняти якусь потребу, але споживна вартість товару є суспільною споживною вартістю: по-перше вона є споживною вартістю не для вир-ка, а для інших членів суспільства, і по-друге, ця споживна вартість кількісно не повинна перевищувати відповідну потребу суспільства. Речі, які вироблено понад суспільні потребу є суспільно непотрібними і не корисними. Суспільна й абстрактна редуцирована праця утворює 2-гу властивість товару – його вартість. Вартість товару це не просто згусток чи кристал людської праці, що застигла в товарі. Праця є лише утворювачем і кількісним виміром вартості. Вартість – це усереднена, універсальна, всезагальна, уніфікована форма і кількісна міра економічних відносин між людьми з приводу виробництва різних речей та їх відчуження і привласнення через еквівалентно-відплатний обмін.. Конкретною грошовою формою ринкової вартості товару є його ціна.
4.3.Альтернативні теорії формування вартості.
Трудова теорія вартості: - вартість – уречевлена в товарі суспільно-необхідна праця. Прихильники: Вартість, за А. Смітом, визначається затраченою працею не однієї конкретної людини, а середньою, необхідною для певного рівня розвитку продуктивних сил, працею, а створюється продуктивною працею. Петті; Рікардо вважав,що єдиним джерелом вартості може бути тільки фізична праця суб єкта.
Теорія затрат в-ва:- вартість створює не лише жива,а й минула,уречевлена праця.
Представники:Торенс,Сеніор,Міль визначають вартість товарів за витратами на їхнє в-во (оплата праці,вартість сировини,матеріалів).
Теорія граничної корисності: - вартість визначається корисністю блага.
Представники: Менгер,Вальрас,Візер: вартість визначається ступенем корисності
останньою одиницею товару для споживача..
Гранична корисність – додаткова корисність,яку отримує споживач від додаткової одиниці товару чи послуги.
Теорія синтезу – вартість товару визначається витратами в-ва і корисністю.
Прихильники:Хікс.Самуельсон,Модільяні.
Теорія вартості витрачених можливостей – вартість товару чи ресурсу,від яких
відмовилися використати найкращим способом. Прихильники:Фрідріх Фон
Візер,Хайєк, Бен Паверк.