- •1. Сутність, мета, завдання і функції контролінгу.
- •2. Система контролінгу: структура і сутнісна характеристика складників.
- •3. Управління результативністю як теоретична база контролінгу.
- •4. Використання оцінки вартості бізнесу в прийнятті управлінських рішень.
- •5. Збалансована система оцінних індикаторів як інструмент управління бізнесом.
- •6. Сутність та еволюція управлінського обліку.
- •7. Управлінська звітність.
- •8. Упровадження систем управлінського обліку та звітності.
- •9. Витрати як основний об'єкт управлінського обліку: сутність, класифікація.
- •10. Системи, методи та способи калькулювання собівартості продукції
- •11. Особливості калькулювання за замовленням, процесами, повними та змінними витратами.
- •12. Визначення собівартості за стандартами та видами діяльності.
- •13. Система управління витратами.
- •14. Сутність і цілі бюджетування.
- •15. Складання та взаємоузгодження бюджетів.
- •16. Організація процесу бюджетування.
- •17. Реорганізація фінансової структури підприємства за центрами відповідальності.
- •18. Контроль виконання бюджетів і аналіз відхилень.
- •19. Інструментарій стратегічного контролінгу.
- •20. Контролінг інвестиційних проектів.
- •21. Інструментарій оперативного контролінгу.
- •22. Особливості аналізу співвідношення «витрати—обсяг—прибуток»
- •23. Графічне визначення точки беззбитковості.
- •24. Обгрунтування управлінський рішень у контролінгу.
- •25. Організація служби контролінгу
- •26. Автоматизація контролінгу.
1. Сутність, мета, завдання і функції контролінгу.
Контролінг є новою ефективною концепцією управління в рамках сучасного менеджменту. У сучасному розумінні контролінг постає як провідна функція менеджменту, він формує взаємозв'язки між іншими окремими функціями управління — плануванням, координуванням, контролем, обліком І аналізом. Основна мета контролінгу полягає в об'єктивній оцінці господарських ситуацій для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. З погляду методичної побудови контролінг виступає як певний набір інструментів. На сучасному етапі існують різні тлумачення сутності контролінгу. Основна функція контролінгу — координація, котра охоплює всі управлінські підсистеми, всі процеси узгодження між ними, а також координацію усередині самих підсистем. Функції контролінгу визначаються поставленими перед організацією цілями й включають ті види управлінської діяльності, що забезпечують досягнення цих цілей. До них належать: облік, підтримка процесу планування, контроль за реалізацією планів, оцінка перебігу процесів, виявлення відхилень, їхніх причин і вироблення рекомендацій для усунення причин, що спричинили ці відхилення. Обсяг реалізованих в організаціях функцій контролінгу залежить в основному від таких чинників-• економічного стану підприємства;розуміння керівництвом і/або власниками важливості й корисності впровадження функцій контролінгу;• розміру підприємства (чисельність зайнятих, обсяг виробництва);• рівня диверсифікованості виробництва, номенклатури продукції, рівня її конкурентоспроможності;• кваліфікації управлінського персоналу;• кваліфікації працівників служби контролінгу. Функції й завдання контролінгу постійно доповнюються й змінюються за змістом, міняється вагомість окремих завдань.
2. Система контролінгу: структура і сутнісна характеристика складників.
Контролінг як цілісна система складається з двох важливих частин:стратегічний контролінг; оперативний контролінг. Кожний вид контролінгу має свої цілі, методи, принципи, засоби й інструменти. Стратегічний контролінг має допомагати підприємству ефективно використовувати наявні у нього переваги та створювати повий потенціал успішної діяльності у перспективі. Служба стратегічного контролінгу виступає як внутрішній консультант менеджерів і власників підприємства для розробки стратегії, постановки довгострокових цілей і завдань. Вона надає необхідну інформацію, що орієнтує керівництво у процесі прийняття рішень. Основне завдання оперативного контролінгу — надавати допомогу менеджерам у досягненні запланованих цілей, які найчастіше виражаються у вигляді кількісних значень рівнів рентабельності, ліквідності і/або прибутку. Оперативний контролінг орієнтований на короткостроковий результат, тому його інструментарій принципово відрізняється від методів і методик стратегічного контролінгу. Стратегічний контролінг визначає цілі і завдання для оперативного контролінгу, тобто ставить нормативні рамки. Обидва напрями контролінгу різняться за охопленням часового горизонту. Так, оперативний контролінг реалізує свої функції на короткостроковому відрізку часу — до року. Стратегічний контролінг у сучасному менеджменті не прив'язаний жорстко до часових рамок, хоча найчастіше мова йде про середньо- і довгостроковий період.