7. Управлінська звітність.

Система управлінського обліку має видавати топ-меиеджерам та іншим користувачам інформацію в наочній і функціональній фор­мі. Для цього створюється спеціальна внутріфірмова звітність. Управлінська звітність відрізняється від фінансової і податко­вої тим, що вона більш докладна і включає як фактичні, так і прогнозовані показники. При цьому вони можуть бути не тіль­ки грошовими, а й натуральними, трудовими або взагалі являти собою якісні оцінки. Структура і зміст управлінської звітності визначаються інформаційними потребами користувачів. Управлінські звіти підбивають підсумки всіх операцій та охо­плюють всі основні види господарської діяльності. Система управлінської звітності не звільняє керівництво від прийняття рішень, але допомагає приймати їх своєчасно та грамотно. Стандартна система управлінської звітності може застосову­ватися на будь-яких підприємствах, проте на великих має бути комп'ютеризована. Вона покликана охопити всі основні види ді­яльності, маючи на увазі можливість використання на всіх під­приємствах, додає новий вимір даних у зведеннях, не змінюючи при цьому сутність Існуючої системи, яка застосовується для ці­лей податкової звітності.

8. Упровадження систем управлінського обліку та звітності.

Найважливішою вимогою для ефективного функціонування системи управлінського обліку в організації є її регламентне за­безпечення. У процесі постановки управлінського обліку зазвичай розробляється Положення про управлінський облік і звітність, в якому мають відображатися: цілі і завдання системи управлінського обліку, базові прин­ципи її побудови, основні поняття; опис структури центрів відповідальності;склад контрольованих показників за центрами відповідаль­ності й алгоритм їхнього визначення; форми первинних і звітних документів;процедури підготовки й обробки первинних документів;графік документообігу управлінського обліку. У постановці управлінського обліку є дві основні складові:перша — це комплекс завдань: як упровадити систему управ­лінського обліку в компанії, хто буде виконувати облікові функ­ції, коли мають з'являтися управлінські звіти;друга — безпосередньо самі фінансові технології: складан­ня фінансових і операційних управлінських звітів, методи гру­пування й оцінки управлінських даних, аналіз даних, принци­пи відображення поточних операцій в управлінському плані ра­хунків. Процес упровадження системи управлінського обліку може бути успішний за дотримання трьох умов: наявність фахівців, ак­тивна роль вищого керівництва компанії, наявність спеціальних ресурсів, виділених для цього завдання.

9. Витрати як основний об'єкт управлінського обліку: сутність, класифікація.

Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досяг­нення оптимального рівня витрат на виробництво, завдяки чому зросте конкурентоспроможність продукції та стане реальним до­сягнення довгострокового економічного зростання підприємств.Об'єктом витрат є предмет або сегмент (напрям) діяльності під­приємства, що вимагає окремого вимірювання пов'язаних із ним витрат. Об'єкти витрат можуть бути як конкретними (вироблений продукт, надана послуга), так і досить абстрактними (витрати на впровадження нової продукції, виправлення виробничих помилок), що об'єднуватимуть як види витрат (сировина, праця тощо), так і місця їх виникнення та обліку (виробництво, НДДКР, збут тощо).Облік витрат — відображення витрат підприємства протягом певного періоду, пов'язаних із процесами постачання, виробництва і реалізації в розрізах формування собівартості готової продукції. Управлінський облік передбачає створення детальної класифі­каційної схеми витрат. На сьогодні практика управління передбачає різні варіанти класифікації витрат відповідно до цільової установки, спрямова­ності обліку витрат. Класифікація витрат для цілей контролінгу в розрізі фун­кцій управління:процес прийняття управлінськихрішень: дійсні/альтерна­тивні; релевантні/нерелевантні;продуктивні/непродуктивні; мар-жинал ьні/середні/диференці йні; процес прогнозування: коротко-та довгострокові; процес планування: заплановані/нєзаплановані, нормативні, нормованІ/ненормовані;процес організації: за місцями і сферами виникнення, функ­ціями діяльності і центрами відповідальності; процес обліку, калькулювання й оцінки собівартості: одно-елементн і/комплекс ні, за статтями калькуляції й економічними елементами; постійні/змінні, основні/накладні (в світовій практи­ці — витрати на продукцію/витрати періоду), прямі/непрямі, по­точні/одноразові;процес контролю і регулювання: контрольовані/неконтроьовані, регульовані/нерегульовані; процес стимулювання: обов'язкові/заохочувальні; процес аналізу: фактичні, прогнозні, планові, стандартні; за­гальні/структурні; повні/часткові.