21. Інструментарій оперативного контролінгу.

Головною метою оперативного контролінгу є створення та­кої системи управління, що ефективно допомагає досягати поточ­них цілей підприємства, а також оптимізує співвідношення «ви­трати — прибуток». Інструменти операційного контролінгу — це численні вироб­ничі стандарти та Інші інструменти стандартизації та процедури управлінського обліку. Оперативний контролІнг орієнтований на короткострокові цілі і контролює такі основні показники, як рентабельність, ліквід­ність, продуктивність і прибуток. Основні методи та інструменти оперативного конт­ролера є такі:• маржинальний аналіз;• співвідношення «витрати—обсяг—прибуток»; аналіз відхилень;

АВС-аналіз — виробничих підрозділів залежно від їхнього внеску в дохід; фінансовий аналіз показників діяльності; бюджетування; функціонально-вартісний аналіз.

22. Особливості аналізу співвідношення «витрати—обсяг—прибуток»

Аналіз «Обсяг—Витрати—Прибуток» (або аналіз беззбитковості). Перед менеджером постійно постають запитання:

Який обсяг діяльності забезпечить відшкодування всіх штрат? Яку кількість продукції слід реалізувати, щоб одержати ба-каний прибуток? Як вплине на прибуток зниження ціни продукції та збіль­шення обсягу продажу? Виплачувати персоналові, що займається збутом, оклад чи комісійні? Чи поєднати ЦІ види оплат? На скільки треба збільшити обсяг продажу, щоб зберегти існуючий рівень прибутку в разі збільшення витрат на рекламу?Відповідь на ЦІ й аналогічні запитання можна дістати через аналіз взаємозв'язку «витрати—обсяг—прибуток» — метод системного дослідження взаємо­зв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства, що має на меті визначення:обсягу продажу, що забезпечує відшкодування всіх витрат і отримання бажаного прибутку; величини прибутку за певного обсягу продажу; впливу зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства; оптимальної структури витрат. Аналіз беззбитковості здійснюється через моделювання зв'яз­ку між фінансовими результатами організації й обсягом виробництва. Його теоретичною основою є концепція неповної собівар­тості.

23. Графічне визначення точки беззбитковості.

Сутність аналізу беззбитковості полягає у визначенні точки беззбитковості, в якій сукупний дохід від реалізації проекту дорівнює сукупним поточним витратам.

24. Обгрунтування управлінський рішень у контролінгу.

Значну частину робочого часу менеджер витрачає на прийняття різних управлінських рішень. ЦІ рішення можуть стосуватися як довгострокових перспектив розвитку підприємст­ва, так і поточних проблем, що виникають у процесі господарсь­кої діяльності.

Здебільшого прийняття рішення передбачає вибір з кількох можливих варіантів того варіанта, який найкращим чином умож­ливлює досягнення необхідних результатів. Отже, прийняття рішення — це цілеспря­мований вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або розв'язання певної проб­леми. Оскільки значна частина рішень пов'язана з аналізом витрат і доходів, йдеться, насамперед, про релевантиі витрати і доходи (які можуть бути змінені вна­слідок прийняття рішення). Але розв'язання будь-якої проблеми стосується лише майбутніх витрат і доходів. Витрати й доходи, що становлять різницю між альтернатив­ними рішеннями, називають диференціальними витратами та до­ходами відповідно. Тож релевантними є тільки майбутні диференціальні витрати і доходи. Розглядаючи різні варіанти рішень, слід ураховувати не лише дійсні (реальні) — витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів, а й альтернативні витрати— вигода, що втрача­ється, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення..