1.1 Предмет політичної економії. Тлумачення предмета політичної економії різними школами.

Предмет політичної економії – економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивиними силами та політичними,ідеологічними,соціальними інститутами суспільства.

Етапи розвитку економічної теорії

-меркантилізм: торгівля – джерело багатства (ранній – міжнародна торгівля.пізній – вся сфера обігу). З усіх видів діяльності пріоритет надавався праці,зайнятій у торгівлі,оскільки вона сприяла нагромадженню багатства. Представники: Антуан де Монкретьєн, Томас Ман,Дейв Юм,Уільям Петті.

-Фізіократи: с/г – джерело багатства. Питання про походження суспільного багатства перенесено із сфери обігу у сферу в-ва,яка обмежувалася с/г. Представники: Франсуа Кене, Жак Тюрго, Дюпон де Немур.

-Класична політична школа: праця –джерело багатства. Основний об єкт дослідження – в-во та розподіл благ. Закладено основи досліджень поділу праці,трудової теорії вартості та ринкоовї економіки,наукового обгрунтування походження прибутку. Представники: Уільям Петті, Адам Сміт, Давід Рікардо, Дж.Міль.

-Марксизм: поглиблено вчення про в-во багатства та трудову теорію вартості. Обгрунтовано механізм в-ва додаткового продукту як дійсного джерела багатства. Розроблено вчення про суспільно-економічні формації,закономірності їх розвитку і зміни. Карл Маркс, Фрідріх Енгельс.

-Маржиналізм: учення,засноване на використанні граничних величин (гранична корисність,граничний дохід).

-Неокласицизм: продовжує розвивати ідею класиків з урахуванням умов сучної економічної системи,заперечуючи втручання держави в економіку.

-Кейнсіанство: теоретично обгрунтовано необхідність державного регулювання ринкової економіки.

-Інституціоналізм: розроблено терію про соціальні інститути (монополії,корпорації,держава,профспілки),як основу розвитку економіки суспільства.

-Неокласичний синтез: концепція що поєднує ринкове та державне регулювання економічних процесів. Є основою для побудови змішаної економіки.

Залежно від функціональної мети політична економія поділяється на : позитивну( яка ставить за мету всебічне пізнання економінчих процесів та явищ,розкриває їхні взаємозв язки та взаємозалежність,які зумовлюються реальною дійсністю. Досліджує фактичний стан економіки,економічну дійсність і відповідає на запитання:яка вона?), нормативну (яка з ясовує об єктивні процеси,дає їм оцінку,робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи,переходу її на вищий ступінь розвитку. Відповідає на запитання: як повинно бути,що для цього треба зробити?)

1.2.Економічні категорії,закони і принципи.

Економічні категорії – абстрактні,логічні,теоретичні поняття,які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів.

Критерії економічних категорій: відображає не природні властивості речей і предметів,а характерну властивість економічних відносин людей певної системи;має об єктивний характер,оскільки відбиває об єктивну дійсність;має історичний характер,оскільки значна частина категорій економії на певному етапі розвитку суспільного в-ва відмирає.

Економічний закон – відображає найсуттєвіші,стійкі,такі,що постійно повторюються,причинно-наслідкові взаємозв язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ.

Об єктивний характер дії економічних законів: люди не можуть створювати і відміняти їх,як і замінювати один одним;вони діють незалежно від того знають їх люди чи ні;економічні закони діють незалежно від того хочуть цього люди чи ні.

Механізм використання економічних законів: економіко-теоретичний – створюється науково-обгрунтована концепція розвитку економіки;безпосередньо управлінський – використання економічних законів є компетенцією органів державної влади; практичний – використання економічних законів у практиці господарювання фірм,підприємств.організацій.певною мірою пов язаних з в-ом.

Система економіних законів: узагальнені – функціонують у всіх економічних системах (законн зростання продуктивності праці,закон зростання потреб,закон нагромадження). Загальні – функціонують у кількох економічних системах,де існують для них відповідні економічні умови. Специфічні – функціонують лише у межах однієї економічноїсистеми. Стадійні – діють на одній стадії в-ва.

Особливості економічних законів: діють обмежено у часі,можуть не відповідати інтересам суспільства.

Механізм вивчення економічних законів: визначення суті можна зрозуміти виходячи з понять,з допомогою яких викладений їх зміст. Економічні закони відбивають постійні суттєві причинно-наслідкові зв язки. Форми вияву закону – результат дій його причинно-наслідкового зв язку. Це те,що можна спостерігати на поверхні розвитку еконоиічних явищ. Форми вияву закону впливають н аекономічні процеси та розвиток економіки. Кількісне визначення закону має дуже важливе значення,дає можливість неочно побачити,своєчасно виявити недоліки і вжити відповідних заходів. Лінії зв язку з іншими економічними законами. Методи і інструменти використання економічних законів.