10.5. Система соціального захисту населення.

Соціальний захист — це система державних гарантій для реалізації прав громадян на працю і допомогу на час безробіття; на підтримання життєвого рівня через перегляд мінімальних розмірів основних соціальних гарантій за умов зростання цін на споживчі товари і послуги; на надання державної допомоги, пільг та інших видів соціальної підтримки малозабезпеченим громадянам і сім'ям, які виховують дітей; на матеріальне забезпечення при досягненні пенсійного віку, при тимчасовій або постійній втраті працездатності, втраті годувальника.

11.1. Земельна власність – основа аграрних відносин.

Земельна власність - історично певна суспільна форма привласнення землі як предмету природи; виражає виробничі стосунки між людьми з приводу землі як природної умови всякого виробництва і головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Суб єкти аграрних відносин у відповідні епохи:

Первісна община;община та її індивіди;

Рабовласники і раби;феодали і кріпосні селяни;прості товаровиробники;орендарі землі і наймані працівники;держава.

Агра́рні відно́сини — особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об'єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції.

Особливості сільськогосподарського в-ва:

Природно-кліматичні умови,структура грунту,біологічні чинники впливають на продуктивність праці і обумовлюють ризиковість,нестійкість сільського господарства.

Природно-кліматичні фактори зумовлюють і ритм в-ва,його сезонний характер,що породжує коливання у зайнятості робітників,у в-ві і пропозиції продукції сільськогосподарського в-ва;

Особливості використання техніки,фінансування і формування доходів сільськогосподарських підприємств у зв язку із сезонним характером в-ва.

Остаточний розмір доходів формується лише наприкінці року,після реалізації продукції.

Рівень концентрації в-ва значною мірою визначається розмірами земельних угідь.

Форми власності на землю:державна,муніципальна,приватна.

11.2. Земельна рента:сутність,види і механізм утворення.

Земе́льна ре́нта — дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю.

Теорії земельної ренти:

Д. Рікардо розглядав ренту частиною продукту землі, яка виплачується землевласнику як компенсація за використання його землі як сили природи.

К.Маркс виділяв матеріальні умови, що породжують земельну ренту. Вони

виникають із особливих якостей землі як головного засобу виробництва у

сільському господарстві. Однакові за кількістю і якістю затрати живої

праці і капіталу на одиницю земельної площі приносять різний результат

на різних за якістю землях, формуючи неоднакову вартість одиниці

продукту.

Види рент:

Диференційна рента 1 - це дохід власника землі, яку він надав у користування іншій особі на кращих землях ( більша родючість грунтів , краще розташування ділянки тощо).

Умови виникнення:обмеженість земельних ресурсів;відмінності в природній родючості грунтів і неоднакове місце розташування земельних ділянок;особливості дії законів вартості і ціноутворення в с/г.

Диференційна рента 2 – це дохід власника землі яку він надав у користування іншій особі на землях, де потрібно робити вкладення у її родючість.

Абсолютна рента

Причина – монополія приватної власності на землю.

Умови – відсутність вільного переливу капіталу.

Форми – Орендна плата, податок на землю.

Джерело – Додатковий продукт, створений природою.

Монопольна рента

Причина – монополія на землю, що знаходиться у виняткових природних умовах.

Умови – монопольні ціни.

Форми – Більш високі: орендна плата, земельний податок.

Джерело – Додаткова вартість, створена в інших галузях матеріального виробництва.

Надлишок над середнім прибутком складає диференційну земельну ренту.

Абсолютна рента виступає як різниця між ринковою вартістю продукції і ціною виробництва.

Монопольна рента – різниця між монопольною ціною, верхня межа якої визначається лише платоспроможним попитом, і вартістю рідкісного землеробного продукту у вигляді надприбутку.

Орендна плата – платіж,який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою.

Складові орендної плати:земельна рента,амортизаційні відрахування,відсоток на вкладений капітал.