7.4. Підприємництво як форма організації діяльності суб єктів ринкового господарства.

Підприємництво – явище багатовимірне,яке поєднує сукупність економічних,юридичних і політичних відносин.

Теорії підприємництва:

Р.Кантільон називав підприємцями людей з нефіксованими доходами,оскільки вони займаються ризиковою діяльністю. Ж.Б.Сей:підприємець – власник,що ризикує заради комерційного успіху. Він сам організує економічну діяльність,сам управляє,розпоряджається результатами. Й.Шумпетер:підприємець – не тільки власник капіталу.

Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути, зокрема, громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

Принципи підприємницької діяльності:

1) вільний вибір бізнесової діяльності;

2) залучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і майна) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності;

3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання працівників;

4) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що залишається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюджетів;

5) самостійне здійснення підприємцями — юридичними особами зовнішньоекономічної діяльності.

Моделі підприємництва:

Особливість класичної моделі в тому, що вона орієнтується на максимізацію віддачі від наявних у даній фірмі ресурсів. Економічна зацікавленість, одержання прибутку є основними мотивами цього виду підприємництва.

Інноваційна модель підприємництва передбачає використання яких-небудь можливостей ( у межах закону). Схема дій тут така: формулювання мети; вивчення зовнішнього середовища й пошук альтернативних можливостей; оцінка своїх ресурсів і зіставлення їх зі знайденими можливостями; пошук у зовнішньому середовищі додаткових джерел, якщо бракує власних ресурсів; дія відповідно до найбільш вигідного альтернативного варіанта й залучення своїх і зовнішніх ресурсів.

Функції підприємництва:

новаторська — продукування нових ідей, створення нових товарів та ін.;

організаційна — впровадження нових форм та методів організації виробництва та ін.;

господарська — ефективне використання різних ресурсів;

соціальна — сприяння реалізації соціальної мети суспільства;

особистісна — реалізація та розвиток потенціалу особистості.

Економіко-правові форми підприємницької діяльності:

Одноосібні підприємства:власність 1 особи,яка покладає на себе не тільки фінансовий ризик,а й відповідальність за управління. Партнерство ґрунтується на спільному формуванні за управління юридичними особами статутного капіталу не розподілі прав. Корпорації-форма об єднання капіталів учасників акціонерного товариства. Державні підприємства-основні засоби є державною власністю,а керівники призначаються державними органами або працюють законотрактом.