6.3.Конкуренція і монополія. Моделі ринків.

Конкуренція – суперництво і боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови в-ва,збуту товарів і послуг,за привласнення найбільших прибутків.

Функції конкуренції:

• Функція регулювання. Для того щоб устояти в боротьбі, підприємець повинний пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Звідси і фактори виробництва під впливом ціни направляються в ті галузі , де в них існує найбільша потреба.

• Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс і ризик одночасно:

- підприємства, що пропонують кращу по якості продукцію або виробляють її з меншими виробничими затратами , одержують винагороду у вигляді прибутків ( позитивні санкції ). Це стимулює технічний прогрес;

- підприємства, що не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, одержують покарання у вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).

• Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до більш високої продуктивності , але і дозволяє розподіляти прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їхнього ефективного внеску. Це відповідає пануючому в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами.

• Функція контролю. Конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може призначати ціну. У той же час конкуренція надає покупцю можливість вибору серед кількох продавців. Чим досконаліша конкуренція , тим справидливіша ціна.

На сучасному ринку розрізняють такі види конкуренції:

- функціональна - конкуренція технічних засобів, які призначені для виконання однакових функцій (обробка металів можлива декількома методами, наприклад, різанням, куванням, тисненням, штампуванням);

- видова - конкуренція товарів, які призначені для задоволення одних і тих же потреб, але розрізняються параметрами (автомобілі з різною потужністю, взуття - повсякденне і святкове тощо);

- предметна - конкуренція ідентичних товарів, але різної якості. Отже, розглянуті методи конкурентного суперництва не лише співіснують, а й взаємодіють. Науково-технічний прогрес створює широкі можливості для нецінової конкуренції: розширює техніко-технологічний потенціал виробництва, забезпечує модифікацію і диференціацію існуючих продуктів, створює нові та більш якісні продукти.

Методи конкурентної боротьби:

Цінові методи – конкуренція,в якій головним засобом боротьби є ціна. За цінової конкуренції перемагає той,хто домагається нижчої ціни продукції,ніж конкуренти.

Нецінова конкуренція – стратегія конкурентної боротьби,яка спрямована не на зміну цін,а на створення передумов,які поліпшують реалізацію продукції. Це означає,що розробляючи тактику й стратегію поведінки на ринку,фірма дбає про те,щоб створена продукція за своїми споживчими якостями відповідала запитам споживачів.

Нечесна конкуренція – нецивілізовані форми конкурентної боротьби,які проявляються в порушенні суб єктами ринкових відносин чинного законодавства,професійних,етичних,моральних норм і правил поведінки для досягнення неправомірних переваг у конкуренції.

Коефіцієнт конкурентоспроможності: Кк=S/ТС,

Де Кк – коефіцієнт; S – ринкова вартість; ТС- витрати фірми.

Форми монополістичних структур:

Картель - це об'єднання кількох підприємств однієї галузі виробництва, яке не ліквідовує їх виробничої або комерційної самостійності, але передбачає угоду між ними з окремих питань: розподілу ринків збуту, рівня цін, квотування виробництва тощо.

Синдикат - об'єднання підприємств однієї галузі промисловості, які створюють спільну гуртово-збутову контору. Таким чином, залишаючи за собою виробничу незалежність, члени синдикату втрачають комерційну.

Трест - акціонерне товариство, члени якого втрачають як виробничу, так і комерційну незалежність. Управління ведеться радою директорів. Може охоплювати підприємства різних галузей промисловості.

Концерн - це об'єднання юридично незалежних підприємств різних галузей промисловості через систему контрольних пакетів акцій.

Конгломерат – велетенський промисловий комплекс,в якому під єдиним фінансовим контролем зосереджені компанії,що діють у різних,технологічно не пов язаних між собою галузях.