13.1. Сутність суспільного відтворення. Види та форми.

Відтворення — це безперервність, повторюваність виробництва.

Відтворення можна розглядати на рівні мікроекономіки, якщо безперервність, повторюваність відбуваються в межах окремого підприємства, господарства. На рівні макроекономіки безперервний процес виробництва відображує взаємозв'язки між галузями економіки країни, узагальнюючими економічними показниками країни, між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання

Види суспільного відтворення:

Просте відтворення – це відновлення виробництва і споживання на кількісно та якісно незмінному рівні.

Звужене відтворення – це відтворення виробництва та споживання в менших обсягах. Його спричиняють економічні кризи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні катастрофи, війни тощо. Звужене суспільне відтворення є явищем тимчасовим.

Розширене відтворення – це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання.

13.2.Нагромадження як елемент відтворення.

Нагромадження - використання частини національного доходу на збільшення основних і оборотних фондів, а також страхових запасів.

Існують два види нагромадження: виробниче і невиробниче. Розширення та якісне вдосконалення основних фондів сфери матеріального виробництва належать до виробничого нагромадження, а розширення, реконструкція, оновлення житлового фонду, лікарень, закладів освіти, культури, спорту, науки — до невиробничого.

Форми вияву закону нагромаджень:взаємозв язок виробничого нагромадження з фондом споживання;зростання виробничих фондів;збільшення кількості зайнятих працівників;зростання суспільного багатства;підвищення життєвого рівня населення.

Методами використання закону нагромадження є регулювання капітальних

вкладень, забезпечення їхньої ефективності, використання всіх чинників,

що визначають розміри нагромадження.

Фонд нагромадження — це частина національного доходу, що використовується для приросту виробничих основних і невиробничих основних фондів, а також оборотних засобів і резервів.

Співвідношення між капітальними вкладеннями і нагромадженням:

А - кошти, що йдуть на збільшення оборотних фондів, приріст фонду оплати

праці для нових працівників; Б - кошти, що витрачаються на збільшення

основних фондів; В – амортизація.

Інвестиція— господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Економічна ефективність — досягнення найбільших результатів за найменших затрат живої та уречевленої праці.

Ефн=Рд/Фн,де Рд – реальні доходи населення;Фн – фонд нагромадження.

Е к.в.= НД/КВ,де НД – приріст національного доходу;КВ – капітальні вкладення.

Соціальна ефективність — відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини.

13.3.Основні показники економічного відтворення та методи їх обчислення.

Сукупний суспільний продукт — узагальнюючий результат виробничої діяльності суспільства.

Вартісні форми сукупного суспільного продукту:

Валовий національний продукт (ВНП) (ВВП) — сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва.

Чи́стий націона́льний проду́кт (ЧНП) — це сумарний обсяг вартості всіх кінцевих товарів і послуг, які країна за певний проміжок часу зробила і спожила у всіх секторах свого національного господарства, за вирахуванням суми амортизації-вартості зношування основних фондів(обладнання, виробничих приміщень).

Націона́льний дохі́д — це сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси — у своїй країні чи за кордоном.

НД = ЧНД — Тn, де, ЧНД — чистий національний дохід, а Тn — непрямі податки.

Особистий дохід — грошовий дохід працівника, що складається із заробітної плати і додаткових платежів, включаючи дивіденди, відсотки, ренту, премії, трансферти.

Дохід кінцевого використання – це частина особистого доходу, яка залишається в розпорядженні домашніх господарств після сплати індивідуальних податків та використовується ними на споживання й заощадження.

Націона́льне бага́тство — це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію.

Національне багатство містить такі три складові.

1. Матеріальне багатство - це основний та оборотний капітал суспільства, а також обіговий капітал.

2. Нематеріальне багатство. До нього належать грошові цінності у вигляді грошових знаків, цінних паперів, а також усі людські здібності й досягнення в науці, культурі, спорті, мистецтві, нагромаджений виробничий досвід суспільства, виражений у загальнолюдському знанні.

3. Природне багатство — це пізнані (розкриті) природні ресурси: земля, вода, повітря, ліс, розвідані корисні копалини, клімат. Багатоманітні елементи природи є природним даром людині з боку природи і по суті — потенційним багатством нації. Природа — матеріальна передумова виробництва та природне середовище життєдіяльності нації. Більшість елементів природного багатства не збільшується, а зменшується в результаті антропогенного впливу. Тому існує проблема збереження та суворої економії елементів природного багатства.