Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори на политекономию.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
504.32 Кб
Скачать

4.1.Об активні умови історичних форм і типів суспільного в-ва:їх суть і основні ознаки.

Історії людства відомі 2 форми організації суспільного виробництва. Первісною формою є натуральне господарство, а другою – товарне виробництво, нині воно є майже неподільно пануючим виробництвом. Натуральне господарство існувало у первісних общинах протягом майже 1 мільйона років. Воно було виключно єдиною формою господарства. В епохи феодалізму й рабовласництва натуральне господарство співіснує з первісною простою формою товарного виробництва. Характерні риси: 1- натуральне господарство функціонувало у с/г виробництві, яке поєднувалося з домашнім ремеслом, 2- виробничо-госп осередки були економічно замкнутими, ізольованими, тобто майже всі потреби вони задовольняли своєю продукцією, 3- натуральне господарство не знало суспільного поділу праці і торгово-ринкового поділу. Товарне виробництво, починаючи з його зародкових форм, з періоду розкладання первісної общини нараховує 5-7 тис років, а його розвинені форми функціонують з виникненням машинного виробництва в основному з останньої третини 18 століття. Характерні риси: 1- глибокий СПП у вигляді вузької спеціалізації виробничо-госп осередків на виробництві окремих специфічних продуктів, 2- високий рівень усуспільнення виробництва у зв’язку та через призначення вироблюваних продуктів не для власного споживання, а для споживання більш широкого кола споживачів внаслідок обміну цих продуктів на ринку, 3- продукція виробництва призначена для суспіль споживання, для продажу є об’єктом особливих відносин між людьми і тому набуває соц особливої суспільної форми товару.

Товарне виробництво буває двох типів: просте і розвинуте (капіталістичне).

Просте товарне виробництво — це таке товарне виробництво, що характеризується: розрізненістю, роздробленістю, невеликими розмірами; безпосереднім і добровільним поєднанням працівника із засобами виробництва; відсутністю купівлі-продажу робочої сили; власною працею товаровиробників; продукт праці належить товаровиробнику.

Розвинуте (капіталістичне) товарне виробництво ґрунтується на значній машинній індустрії та автоматизованих системах; виробник відчужений від засобів виробництва; допускається загальна праця товаровиробників і купівля-продаж їх робочої сили; мета виробництва — одержання високого прибутку власниками засобів виробництва.

Проте у той самий час просте і розвинуте товарне виробництво мають спільні риси: суспільний поділ праці; повну соціально-економічну відособленість товаровиробників; еквівалентність відносин; ринкові зв’язки між виробниками і споживачами; визнання суспільного характеру праці через ринок; рух економічних процесів у товарно-грошових формах шляхом купівлі-продажу; виробництво для обміну з метою одержання прибутку; конкуренцію і відкритість відносин; стихійний характер розвитку; економічну мотивацію до праці.

За товарного виробництва саме ринок вирішує, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Тому товарне господарство є ринковим.

Головною загальною ознакою цих типів товарного виробництва є те, що продукти праці набувають економічної форми товару.