7. Альманахова журналістика Харківської школи романтиків.

На рубежі 1825-26рр, після декабристського повстання у Росії розпочалася епоха, позначена страхом царського уряду перед новими повстаннями. За цих умов дістати дозвіл на видання газет чи журналів було фактично неможливо. У цей час зароджується альманахова журналістика, ініціаторами її стали харківські романтики, які гуртувалися навколо І. Срезневського.

Естетична програма романтиків: укр. мова не наріччя російської чи польської, аргументи на користь української мови черпалися з укр. народної творчості, українською мовою можна створити повноцінну літературу, розвиток української літератури не становить небезпеки для російського самодержавства.

1831 р. – «Украинский альманах», упорядники: І. Срезневський, І. Розковшенко. Програма видання – подавати твори українською мовою, або пов’язані з українською тематикою. Дотриматися програми не вдалося. Проте альманах мав український вектор. Друкувалися твори Левка Боровиковського, Опанаса Шпигоцького, Євгена Гребінки, І. Срезневського.

Межа 1833-34 рр. – дві книжки альманаху «Утренняя звезда». Керівник видання – Іван Петров. Перша книжка – російська, друга – українська. Надруковані: «Супліка до пана іздателя», «Салдацький патрет», уривок з повісті «Маруся» Г. Квітки, твори Гулака-Артемовського, Гребінки, уривок з «Енеїди» Котляревського, пісні з «Наталки Полтавки» з нотами. Це було перше ілюстроване видання: літографія української дівчини, портрет Сковороди, краєвид Харкова.

1841 р. – «Сніп» (О. Корсун): українська книжка, що спеціалізувалася на подачі літ. творів (твори Костомарова, Петренка, Корсуна).

1843 р. – три томи альманаху «Молодик» (І. Бецький). Перший том – російські твори, другий – український відділ, третій – наукові матеріали, історичні матеріали.

1848 р. – «Южний руський сборник» (А. Метлинський), складався з п’яти частин, які продавалися як окремо, так і переплетені в одну книжку. До публікації творів додані короткі біографічні довідки про авторів.

8. Альманах «Русалка Дністрова» та його значення.

Альманах «РД» виданий у 1838 р. в Будапешті і підготовлений до друку «Російською трійцею». Альманах 4 рази перевидавали, він мав величезне значення для західноукраїнських земель, засвідчив їхню єдність з підросійською Україною, продемонстрував творчий потенціал під австрійського українства. В розробці творчих питань діячі «Руської трійці» орієнтувалися на вже існуюче в східній Україні зразки .

До кола «Руської трійці» входили М.Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич.Відкрився альманах анонімним «Передслів ям», яке написав М.Шашкевич. Тут названі «Енеїда» Котляревського, «Опыт собрания малороссийских песен» Цертелева,2 видання українських пісень, зібраних М.Максимовичем, «Запорожская старина» І.Срезнєвського, «Малоросийские повести» Г.Основяненка, твори Є.Гребінки, П.Гулака-Артемовського та ін.авторів.

У «РД» під одною обкладинкою були зібрані фольклорні записи й авторські твори, вірші й проза, наукові розвідки й красне письменство, переклади й оригінальні твори, худ.творчість і літ.критика. у книжці були усі труднощі, що виникали перед першими авторами, які прагнули писати живою народною мовою, адже мова «РД» перебуває дуже далеко від сучасних норм, ніж мова харківських альманахів. Естетична програма «Руської трійці» співвідносна з поглядами представників Харківської школи романтиків: боротьба за повноцінний літ.статус укр..мови та пошук аргументації цієї можливості у народній творчості, також практичне здійснення мрії про укр..л-ру в своїй власній тв-ті, утвердження думки про легітимний х-р появи нової писемності. «РД» важлива передусім як свідчення єдності українців, розділених австрійсько-російським кордоном, як свідчення спільності духовних процесів нац.рпобудження й творення нової укр..л-ри, що виявилися як на Сході, так і на Заході України.