1. Харківська журналістика (х.Ж.) як предмет наукового вивчення.

Традиція вивчення історії х. ж. пов’язана з важливим місцем Харкова у культурній та політичній історії України. Спочатку з’явилися праці, які мали дотичність до х. ж. початку ХІХ ст. (портрети та некрологи діячів тощо). На початку ХХ ст.. визначними істориками Слобожанщини Д. І. Багалієм і М.Ф. Сумцовим закладена традиція наукового вивчення х. ж. Багалій - перший автор окремого дослідження «Заслуги Харк. Університету в справі розвитку місцевої журн-ки». Також включив розділ про х. ж. до розвідки з історії Харкова. Автор як історик обмежувався загальними оцінками, не аналізував конкретний матеріал з жур-ки. Сумцов звернув увагу на потребу вивчення «Губернських відомостей», працював над створенням портретів журналістів. Обидва автори головною причиною виникнення жур-ки в Харкові вважають відкриття Універу у 1805. На поч. ХХ ст. журналісти у виданнях розміщують матеріали про історію своїх видань, видатних діячів. У 1920-ті рр. збираються матеріали з історії х.ж. поч. ХІХ ст., створюються перші аналітичні праці з історії більшовицької преси, досліджується бібліографія укр. преси. Новий період – період десталінізації рад. суспільства, 50-60 рр. Визначилися 2 напрямки. 1 – вивчення історії преси поч. ХІХ ст. (дослідники – Лященко, Ніженець – висвітлюють літ. дискурс преси, елементи укр.нац.самосвідомості).2 – історія більшовицької преси: ігнорування будь-якої іншої (крім більшовицької) преси, витлумачення більшовицької ідеології як єдино правильної – історія жур-ки вцілому викревлена. Новий етап – з 1991 р. У 1993 створена перша інституція з вивчення історіі жур-ки – Науково-дослідний центр періодики Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, який вивчає західноукр. пресу. Історію преси Східної України вивчає Київський нац. універ ім. Шеви. Зусилля науковців спрямовані на збирання матеріалу, створення бібліографічних покажчиків та довідкових видань. Співробітники Харківської наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка створили бібліографічний покажчик провідних харк. газет. Однак, ґрунтовних досліджень мало.Вчені зосереджують увагу на раніше заборонених темах (журнал «Вера и Разум»). Є спроби створити портрети журналістів. Розділи про х. ж. вводяться до праць з історії краю і міста. Перша розвідка з історії х. ж. – «Нарис історії журналістики Харк. губернії» І. Л. МИХАЙЛИНА!!!!!!!

2. Народження журналістики в Україні. Місце Харкова.

Думки дослідників щодо народження жур-ки в Україні розділилися. Перша частина (Дмитрук, Лещенко, Ніженець та ін.) визначає Харків містом, де з’явилася жур-ка в Україні, вважаючи її первістком «Харьковский еженедельник» (1812). Друга частина провідне місце надає Львову, де у 1776 р. видавалася газета французькою мовою («Львівська газета»). Не слід недооцінювати значення іншомовної преси на території України, адже часто саме вона відтворювала українське національне життя та формувала нац. свідомість. Автор книги «Історія укр. преси» Животко розділяє народження жур-ки на західних і східних укр. землях, залишаючи пріоритет за двома містами. Тобто журналістика у Львові, який входив до Австро-Угорської імперії, і в Харкові, який був у складі Російської імперії, виникла незалежно одна від одної.