19. М.Ф.Сумцов як співробітник газети «Южный край».

ЮК, на відміну від ХГВ, тяжіла до ліберальної інтелігенції. Сумцов, який працював у ХГВ у цей період переходить до ЮК. Пише на істор. та історіограф. теми («Від моро­ку до світла» (1903) - істо­ричні уроки звільнення селян від кріпацтва,«Вивчення кобзарства» (1904); «Нац. симпатії проф. О. О. Потебні» (1907)). З літ. тематики досліджує тв. Гоголя, Некрасова, Тургенєва, Котляр., Франка, Квітку… Окремим циклом є шевченкіана Сумцова. Вважав, що Шева має унікальне значення в становленні нац самосвід. укр народу. Вперше в іст.ЮК з*явл. стаття укр. мовою «Сорок шоста роковина зо дня смерті Шеви» (і рос.мовою: «Ост. вірш Т. Г. Шеви»,«Т.Г.Шева і Харків», «Причина смерті Т. Г. Шеви»…). Сумцов одночасно глибоко осмислював структуру вірша (мікроаналіз) і говорив про всесв-іст. знач. Шеви. Сумцов мріяв про розквіт Укр. Боровся за запров. укрмови в усі сфери публічного спілкуван­ня й в освіту (необх. рівень самомвідом.→ автономія у скл. Росії). У ст. «А все-таки вона обертається» (назва латинською) 1907 року, він аргументував потребу викладання укр мови в середніх навч закладах, ст. «Малорос. мова в народній школі»- проголошував, що природний розвиток народної школи в Укр можливий лише на укр нац основі. Під впливом Сумцова, Д. І. Багалія, М. Г. Халанського та ін. ЮК розпочав публікацію матеріалів ук­р мовою. 4 статті Сумцова у Юк – укр. Як депутат Хар­к міськ. думи Сумцов у ЮК піднімав питання освіти, життя міста («Хай буде світло»- необхідність відкриття очної лікарні в Харкові; «Про коночну невинність» - питання ремонту конки, як засобу місь­кого транспорту). Друкував дорожні нариси з відрядж. та відпоч. («З моск. вражень»; «З полт замі­ток»). Після поч І Св війни Сумцов відкриває тему стосунків Нім зі слов'янським сві­том «Нім. апологія сили»; «Про нім. національну наукову зарозумілість») + військова проблематика: «З поля брані», «Про дітей біженців»…

Співробітництво Сумцова з ЮК тривало до закриття га­зети. Його творчість - приклад поєднання в журналістській праці академічної наукової обізнаності з заглибленням у поточне госпо­дарське й освітнє міське життя.

20. Становлення фахової журналістики в Харкові

Можна виділити декілька типів фахових видань, що з*являлися у Харкові. Це видання громадських організацій і наукових товариств (НТ), періодичні видання ВНЗ, приватні фахові видання, церк-реліг. преса, промислові, с/г, торгівельні видання технологічно-ужиткового спрямування. В епоху «Великих реформ» 1863р. Мін. освіти підготувало для універів новий устав, що дозволяв створювати НТ, у ХарУн НТ з*явилися на кожному факультеті. Діяльність наук.тов. зумовила появу фахової журналістики у Харкові. Майже кожне НТ ХУ видавало протоколи засідань та збірники наук.праць, у яких друк. провідні науковці ХУ. Так, свої «Протоколы…» і «Труды» мали Х Мед.тов-во, Тов-во наук. медицини і гігієни, Тов-во дослідників природи, Іст.-філ. тов-во, Юр.тов-во, Тов-во учених фіз.-мат. фак-ту. До того ж ХМТ випускало «Харьковский медицинский журнал» (1906-1917): анатомія, фізіол., бактеріол.,внутр.хвороби, хірургія, громад.медицина. Тов-во наук. медицини і гігієни - «Журнал медицины и гигиены». До того ж Мед. фак-т ХУ видає фаховий наук. часопис «Ветеринарний вестник» (1882—1895). (жур­нал наукової і практичної зооятрії + додатки з наук. працями з ветеринарії, рекомендації з огляду худоби…), «Архив психиатрии, нейрологии и судебной психопатологии» (1883-1895) – 1й в Рос. психіатричний журнал. Дуже успішним був «Русский журнал кожных и венерических болезней» (1901-1911), щомісячно. Сам ХУ видає часопис «Протоко­ли заседаний совета ИХУ» (1863-1873) - питання діяльності ХУ (бюдже­т, кошторис, звіти професорів, присв. звання магістрів та докторів). У 1874 р. це канцелярське видан­ня перетворене на наук.: «Записки ИХУ» (1874-1882; 1893-1894), а на початку XX ст. дістало назву - «Записки ХУ» (1901-1917). Щоквартально. Видавець – ХУ. «Записки...» реп­резентували науковий Харків перед спільнотою країни, вміщували здо­бутки учених різних факультетів. Х. ветерин. Інститут: «Сборник трудов ХВИ» (1887-1919) - новий досвід профілактики захворювань та лікування тва­рин, доповіді про досліди.

Х. технологічний інститут випускав «Известия ХТИ» (1905-1917) - нау­к. праці професорів, курси лекцій з осн. пред­метів, результати спостер. метеорологічної обсерваторії. Також можна відзначити видання в Х. матеріалів XII і XIII археологічних з'їздів – так і називаються - «Из­вестия…» - найго­ловніші доповіді, списки учасників, гостей, висловлювання про його значення. +«Циркуляр по Харьк. учебному округу» (1861-1916). Постанови і розпор.по Харк. навч.округу, накази Мін.нар.освіти, навчальні плани дисциплін, що викладалися в гімназіях і т. д. «Цирку­ляр» надавав освітянам інформацію про земські, церковно-приходські, приватні школи. Церк-реліг. преса розв. водночас із науковою. При Харк. колегіумі (пізніше – Х.Дух.Семін.) виходить місячний часопис «Духовный вестник» (1862—1867) і жур­нал «Духовний дневник» (1864-1866). Обидва видан­ня мали додатки, де містили урядові постанови й розпорядження єпар­хіального керівництва. Для об*єдн. духівництва і пастви створено газету «Харьк. епарх. ведомости» (1867—1883). Щотижнево. Містила офіційну хроніку з життя Харк. єпархії, церковні проповіді, житія святих. Новий єпископ Амвросій припинив «Харк.Єпарх.вєд.» і сприяв заснуванню часопису«Благовест» (1883—1887) та філос.-богосл. журналу «Вера и Разум» (1884-1917). Створенню промислових, с/г, торгівельн. видань сприяв розвиток гірничодобувної про­мисловості в Донбасі. Рада гірничопромисловців пів­дня Росії ініціювала створення «Южно-русск. горн. листка» (1880—1887). Висвітлював багатства Донецького краю, інформував про його промислове освоювання, пропонував технологічні новинки. Після смерті ред. Яневського, журнал зупинив роботу, через рік - Сучков відновив під назвою «Горно-заводской листок» (1888-1909) - відомчі повідомлення, інформацію зі статистики, економіки й техніки гірничої справи ітд.

До Г-ЗЛ видав. додаток: «Бюллетень Харьк. каменноугольной и железоторговой биржи» (1903-1907). У 1907 перейменовано на «Извлечения из Бюллетеня Харьк. кам.и желез.б.». Як додаток до «Г-ЗЛ» його редактор фонДітмар видавав наук. жур­нал «Сборник технич. статей» (1903—1908). Щомісяця. Про стратегіч­ні технічні проблеми гірничо­добувної промисловості. З с/г видавалися: «Южно-русская с/х газета» (1895-1918), «Промышленное садоводство и огородничество» (1899-1902) >> агрономія, садівництво ітд. Промислові, с/г і торгівельні видання Х. кінця XIX - початку XX ст. були узалежнені від певних інституцій: Ради з'їзду гірничопр., Харківського това­риства с/г. З урядових видань (Губерн. управління, Хар. міськ. думи, земські видання) інформ. активн. Відзначалися статистичний і санітарно-епідемічний на­прямки, бо мають ужиткове значеня та є предметом загального інтересу: «Труды Харьк. губерн. статистич. комитета», «Харьковский календарь», «Статистичес­кий листок» (1882-1885). Етнограф і фольклорист П.С.Єфименко видає додаток до «Х.Календ.» - щорічний «Харьк.сборник» - наукові дослідж., статист. дані, біб­ліогр. замітки з історії, етнографії й економічного побуту харк. губернії. Харк. міськ дума видавала: часопис «Журнали Харьк гор думы» (протоколи за­сідань,тексти ухвал, законодавчих до­кументів), «Сведения о врачебно-санитарной организации и зпидемических заболеваниях г. Харькова».

Земства, як органи місц. самовр. видавали лі­карські та санітарні часописи («Врачебная хроника Харьковской губернии» (1897—1916), «Сведения о ветеринарно-санитарном состоянии Харьковской губернии» (1907—1916)), екон. тематика: «Сведения о базарних ценах на продукты с/х-ва по Харьковской губернии»

Приватні довідкові часо­писи Харкова: «Харьковский справочный листок» , згодом –«Харьк.листок»(1898-1901) - торговля, промышленность, техника, искусства и ремесла, «Харьков в кармане: Справочный сборник». Фахова ж-ка репрезентувала Харків як наук., промисл. та адміністр. центр, публікувала наслідки діяльності групи провідних науковців, подавали статистичні дані.