5. Німецька модель виникнення журналістики та причини її застосування в Харкові.

Німецька модель виникнення жур-ки (економічна) має свої особливості формування. Німеччина – держава з давніми традиціями журналізму. Саме тут існувала найбільш потужна рукописна жур-ка. У 1609 – зафіксовані перші 2 друковані газети. У Німеччині виходить і перша щоденна газета. Друга особливість формування німецької жур-ки – внутр. політ. ситуація в країні: в межах її етнічного простору існувало більше 300 держав. Тому вся нім. жур-ка була регіональною, загально німецької не існувало. Крім того, нім. преса виникала і розвивалася як приватні комерційні підприємства. Уряди своєї жур-ки не мали.

Для народження харк. жур-ки вирішальну роль відіграла присутність у місті великої групи німецьких учених, запрошеник викладати у відкритий універ. Саме вони прищепили Х. свою нац. концепцію жур-ки і виступили першими видавцями й редакторами періодичних видань. Крім того, слід враховувати й ту велику кількість народів, які проживали у Рос. імперії, що сприяло зародженню жур-ки у провінції. Та визначальна ролт – універ. Жур-ка в Х. виникла за німецькою моделлю завдяки заснуванню тут універу, дєвочкі!

6. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод».

Видання перших друкованих видань в Х. безпосередньо пов’язане з відкриттям універу та діяльністю німецького наукового складу. «Х. е.» - перша газета (4.05 – 20.08.1812). Видавець – професор Лангнер, редактор – пр. Нельдехен. Вони обидва погано знали місцеві реалії (німцями були:), що викликало як змістові, так і граматичні непорозуміння. Часопис мав розділи: економіка, технологія, комерція і суміш. До співробітництва були залучені місцеві професори та студенти. У всіх числах друкувалась розвідка «Про стан рос. армії в часи Катеринм ІІ». Брав участь у редагуванні студент В. Маслович. У виданні висвітлювалася торгівля в місті, різноманітні товари. Відділ об’яв характеризує тодішнє приватне життя. Газета виходила щосуботи. Популярність росла, та газета була закрита, адже засновники першочергово не спитали дозволу у столичної влади, отримавши дозвіл у губернатора. Первістком галузевої жур-ки в Х. став журнал «Украинский домовод». Почав видавати проф. ветеринарних (скотоврачебных)) наук Пільгер у січні 1817. Журнал було присвячено проблемам домоводства, утриманню худоби. Адже худоба тоді – міра заможності! В основному – статті видавця (н., «ПРО НАЙВАЖЛИВІШІ ХВОРОБИ ОВЕЦЬ»!). У статті «Загальна користь від скотарства та шкода від нехтування ним» проф. наголошував, що в розвинених країнах уряд дбає про розвиток тваринництва. А у Росії – розорення селянських господарств поміщиками, а урядовці нічо не роблять. У статті Пільгер зачепив гостре політ. питання - журнал закрито. Ці видавничі проекти, хоч і не були тривалими, показали, що в Х. є потенціал для видання преси і стали прикладами для наслідування.

7. «Харьковский Демокрит».

Сатиричний журнал «Х.Д.» у 1816 почав видавати студент універу В. Маслович, який раніше співробітничав з «Харьковским еженедельником». Головна ідея часопису – в запровадженні просвітницького варіанту народності, самоцінності простонародності як основи буття. Гумористична спрямованість лишалася в межах загальної моральної проблематики. Маслович був другим автором (після Котляревського), який спробував писати худ. твори живою народною укр. мовою. А «Х.Д.» - перший часопис, який надрукував укр. літ. твори. Та Маслович виїхав до Петербурга – журнал припинив своє існування. «Х.Д.» - перший сатирико-гумористичний журнал, спроба згуртувати літ. сили. Часопис було засновано як приватне підприємство і довго залишався єдиним таким виданням. В подальшому активно діяла рос. традиція одержавлення жур-ки. В Х. універ став інституцією, яка дістала повноваження на видання преси (бо таких держ. установ не було тоді в Х., а універ рулив, шо капец – культурний центр + державний, але з внутр. автономією).