- •Харківська журналістика (х.Ж.) як предмет наукового вивчення.
- •Народження журналістики в Україні. Місце Харкова.
- •Харківський університет і журналістика на початку хх ст.
- •Моделі виникнення журналістики та їх реалізація в Харкові.
- •Німецька модель виникнення журналістики та причини її застосування в Харкові.
- •6. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод».
- •7. «Харьковский Демокрит».
- •8. «Харьковские известия».
- •9. «Украинский вестник»: наукові статті, естетична програма.
- •10. «Украинский вестник»: літературний склад.
- •11. «Украинский журнал».
- •12. Альманахова жур-ка Харківської школи романтиків. (хшр)
- •13. Газета «Харьковские губернские ведомости» першого періоду.
- •14. «Харьковские губернские ведомости» в епоху Великих реформ: дискусія про т. Шевченка.
- •15. «Х. Губернские ведомости» в 1870-90ті: співробітництво в газеті д.І. Багалія та м.Ф. Сумцова.
- •16. Завершальний період в історії газети «Харьковские губернские ведомости».
- •17. Журнал «Мир»: редактор, автори, матеріали.
- •18. Газета «Южный край»: видавець, автори, позиція
- •19. М.Ф.Сумцов як співробітник газети «Южный край».
- •20. Становлення фахової журналістики в Харкові
- •21. Журналістика наукових товариств Харківського університету.
- •22. Наукові періодичні видання Харківського університету.
- •23. «Протоколы заседаний совета Императорского Харьковского университета».
- •24. Розвиток вищих закладів освіти в Харкові та їх журналістика.
- •25. Приватна складова в розвитку фахової журналістики Харкова.
- •27. Промислові, сільськогосподарські, торгівельні газети й журнали як складова фахової журналістики в Харкові.
- •28. Періодичні видання урядових структур як складова фахової журналістики в Харкові.
- •29. Журнал «Вера и разум» задум, історія заснування, структура.
- •30. Тимофій Буткевич як публіцист вр.
- •31. Філософія у журналі вр
- •32. Церковна історія у вр
- •33. Літературна критика в журналі вр
- •34.Заперечення соціалізму з позиції христ.Цінностей у вр
- •Перша російська революція та її вплив на розвиток журналістки.
- •Газета «Слобожанщина»: видавець, програма, матеріали.
- •Газета «Порада»: видавець, програма, матеріали.
- •Партійне життя в Харкові під час Першої російської революції та партійна журналістика.
- •Журналістика кадетів під час Першої російської революції.
- •Чорносотенна журналістика в Харкові.
- •Соціалістична журналістика Харкова (соціал-демократи, есери).
- •Розвиток приватної журналістики в Харкові в період Першої російської революції.
- •Сатирична журналістика в х. Під час Першої російської революції. Творчість а. Аверченка.
- •«Церковна газета» та її видавець о. Іоанн Філевський.
- •Газета «Утро»: місце на інформаційному ринку.
- •Журнал «Мирный труд» як зразок чорносотенної журналістики.
- •Видавець і редактор журналу «Мирный труд» а. С. Вязігін.
- •Перший період в історії журналу «Мирный труд» та наступні трансформації.
- •49. Ідеологія журналу «Мирний труд»: монархізм, російський націоналізм, ставлення до національного питання, соціалізму.
- •50. Журналістика в Харкові між двома революціями
- •51. Спроби організації партійної журналістики в Харкові між двома революціями.
- •52. Фахова журналістика в Харкові між двома революціями.
- •53. Газета «Сніп»: видавець, редактор, автори.
- •54. Газета «Сніп»: структура, основні матеріали.
- •55. Газета «Сніп»: причини припинення видання.
- •57. Газета «Рідне слово»
- •58. Преса російських більшовиків у Харкові
- •59. Захоплення більшовиками влади в Харкові та їх інф. Політика.
- •60. Офіційна журналістика Радянського уряду України.
- •61. Для чого слід знати історію журналістики Харківської губернії
- •62. Преса Харківської губернії і сучасність…
- •63. Видатні редактори й журналісти Харківської губернії.
18. Газета «Южный край»: видавець, автори, позиція
Щоденна газета ЮК почала виходити у 1880. Власник - О.О.Іозефович. Спочатку редактор - ректор універу А.М.Стоянов. Спочатку ЮК мала дефіцит бюджету, Іоз. продав приватну бібліотеку. Напружений політ. час, виникають суперечності серед керівництва газети. Іозефович підтримує реакціонерів – помірковані, передбачуваність. Іоз. став редактором, збільшив кількість реклами, газета вижила. ЮК у початк. період перебував у пошуку свого інф.стилю. Авт.колектив не сформ. В ЮК висв. діяльність Харк міськ думи та Харк губерн земства (звіти про засідання, прийняті ухвали). Статті про мистецьке життя в місті мали інформ. та аналіт. характер. За крипт. W ховався автор, який вів у ЮК цілу рубрику під назвою «Музичні нариси». ЮК інф-но репрезентувала всю губернію: матеріали про нас. пункти Харківщини («Слобода Мерефа»,«Чугуїв»; «Богодухів» - історія, розвиток, статистика про сучасне становище). У ЮК з'явився майстер журн. розслідувань: рубрика «Із записника репортера» - про побут і звичаї міського дна: «Чортове гніздо», «Серед раклів: Свинячі гнізда», «Харків», «Підземні галереї в м. Харкові». Важл. роль у ЮК відіграв Говоруха-Отрок (ГО). Псевдоніми Никто, Скромній летописец, Ненужній человек… Став провідн. літ, театр., худ критиком, автор рубрики «Літ.нотатки». ГО-професійні огляди драмат. театру («Театральні нотатки» (1882); критика живопису). Редакція залучала до участі рос письменників, чиє життя пов'язане з Харківщиною: Всеволод Гаршин до ЮК подав 2 фейлетони «Петербурзькі листи» (1882)- побут СПб під час літніх відпусток. Участь Гаршина піднесла престиж ЮК. У 1885 р. коректор ЮК Павло Грабовський. Спостерігав за роботою редакції, писав анонімні кореспонденції з життя села. ЮК відкрив Мих. Арцибашева. Дебют у ЮК в 1895р.,оповід. «З розповідей офіцера»,+ «Невідомий ідеал», «Під місячним світлом», «Дві смерті», «Шахрай», «Бал». Перша популярність.Також запрошувалися видатні діячі, письменники й журналісти Росії: М. Бекетов, Л. Гіршман, Г. Данилевський, В. Немирович-Данченко, Г. Успенський + були власні кореспонденти на північному Кавказі, Франції, Німеччині, Австро-Угорщині, Болгарії. На початку XX ст. ЮК-орган ліберальної інтелігенції. Унів. професура відходила від «ХГВ» (рекц.позиції) до ЮК. Одним з них бів Сумцов. Піднімає важливі для Х питання питання освіти, укр мови (захищав ідею повноцінності), стосунків Німеччини зі слов'янським світом, військової проблематики, дорожні нариси (про відрядження, відпочинки). Іст та історіогр.( «Від мороку до світла» (1903) - історичні уроки звільнення селян від кріпацтва).Літ.теми (творчість Гоголя, Некрасова, Тургенєва,Котляревського, Метлинського, Франка...). Шевченкіана!: 1907 - вперше в ЮК стаття укр мовою «Сорок шоста роковина зо дня смерті Шевченка»,далі- інше статті - рос. мовою. С. займався мікроаналізом+ всесвітньо-історичне значення Шеви. Некрологи. Поч. XX ст. Редактори М. М. Окулов і М. О. Воронецьком. Тираж газети зрост. Рубрики: «Телеграми наших кореспондентів», «Дії уряду», «Місцева хроніка», «Сторінки буття», «Дрібниці життя», «Навчальні заклади», «Наш край», «Календар літератури», «Театр». Шир. інф. про роботу ДержДуми, ДержРади, Харк міськ.думи та Харк губерн земства. Працюють професійні журналісти. На ЮК працювали відомі в Росії публіцисти І. X. Озеров (екон), Н. Василевський, (моральні проблеми). Друкувалися огляди укр. газет «Рада», «Діло», журн «Літ-наук вісник».
З 1911 р. ЮК виходить двічі на день. Другий денний наклад «ЮК: Вечерний выпуск». Після 16 години. Недільний додаток - «Иллюстрированное приложение»(фото). З поч. І Св війни - «Экстренные телеграммы газеты «ЮК» (1914-1916)- інф. бойових дій. Груд. 1917 р.- більшовики захопили владу в місті. Останній випуск - 3 грудня 1919 р. ЮК був найвидатн. прив. інф. проектом губернського Харк. Успіх газети- всебічне інформування про осн. події регіону,країни та зарубіжжя, лояльне ставл. до укр культ. руху, залучення до співроб. найвидатн. діячів харк науки й мистецтва, вироблення фаху професійного журналіста. ЮК – інф. лідер Півдня Росії в передреволюційний час. Д. І. Багалій і Д. П. Міллер вважали, що ЮК дуже вплинув на розв. місцевої жур-ки. Бо до появи ЮК в Харк. не існувало проф. ж-ки. У Х виник новий цех інтелектуальних працівників.