35. Журналістика кадетів під час Першої російської революції.

Першими після проголошення 17.10.1905 царського Мані­фесту організувалися ліберали-центристи, створивши Конституцій­но-демократичну партію народної свободи (кадети). Тоді ж у Харкові утворився їх осередок. Лідерами партії – проф. універу М.П. Чубинський, М.А. Гредескул, Д.І. Багалій, М.Ф. Сумцов, лікар В.В. Фавр. Кадети користувалися в Х. найбіль­шим політ. авторитетом. Вони не були сліпими наслідувачами столичних одно партійців, а враховували укр. інтереси. Розуміли величезне значення преси в утвер­дженні й роз'ясненні в сусп. своєї позиції. 27.11.1905 - перше число газети «Мир». Її видавцем і редактором значилася приватна особа — Є. Ф. Тихонович. Але фактичним редак­тором і активним автором був декан юр. фа­к-ту універу М.А. Гредескул. Після запровадження військового стану в місті розпочалися масові арешти учнівської молоді. У цих умовах учень реального училища вбив пристава поліцейської дільниці. У статті «Хто ви­нен?» в газеті «Мир» Гредескул довів, що неможливо вважати держ. злочинцем підлітка з нестійкою психікою, який марить помстою за однокласників. Справжній злочинець - впертий рос. уряд, який не бачить потреби діалогу зі своїми громадянами. Після цієї публікації на (10.12.1905) на підставі правил про воєнне становище газета була призупинена за «антиурядові статті», Гре­дескул заарештований. Видання газети вдалося про­довжити 29.12 під новою назвою — «Волна». Залучено нових авторів .Серед редакторів - М.П. Чубинський — голова харк. осередку ПНС. Та газета була так само призупинена за розпорядженням харк. генерал-губернатора 29.12. 1906. Продовжено видання було під назвою «Будущее» знову зі зміною видавця. Наступною назвою газети стало «Накануне» Видання було призупинене в тому ж самому порядку, що й попередні, але вже було готове до такого роз­витку подій. Під час перерви 14—21 червня воно було замінене ще од­нією новою газетою «Девятнй вал». До кожної газети видавався додаток «Телеграммы газеты „Мир"». Жур-ка кадетів забезпечила їм пере­могу на перших у Росії парламентських виборах. Вони домоглися обрання депутатом Гредескула. 9.07.1906 цар видав Маніфест про розпуск І Держ. Думи (більшість - кадети і трудовики). Опір - закликали народ не сплачування податків і не постачати рекрутів. Негативні наслідки: арешти, звільнення професорів, виключення з дворянства, друк. органи закриті. Історія преси кадетів, які лояльно ставилися до уряду і прагнули досягти поліпшення сусп. ладу в межах конституційних дій, свід­чить про те, що тоталітарна держава виявилася не готовою до випробування свободою і демократією. Кадетська газета змушена була п'ять разів змінювати назву, піддавалася заборо­нам, хоча стояла не на революційних, а на лібераль­них позиціях. Проте уряд не був готовий до діалогу із суспільством навіть у такій формі Не маючи формально­го зв'язку з ПНС, на позиціях кадетів стояли 2 харк. приватні газети «Южный край» і «Утро». Вони й надалі здійснювали інф. забезпечення її діяльності.