28. Періодичні видання урядових структур як складова фахової журналістики в Харкові.

З урядових видань (Губерн. управління, Хар. міськ. думи, земські видання) інформ. активн. Відзначалися статистичний і санітарно-епідемічний на­прямки, бо мають ужиткове значеня та є предметом загального інтересу: «Труды Харьк. губерн. статистич. комитета», «Харьковский календарь», «Статистичес­кий листок» (1882-1885). Етнограф і фольклорист П.С.Єфименко видає додаток до «Х.Календ.» - щорічний «Харьк.сборник» - наукові дослідж., статист. дані, біб­ліогр. замітки з історії, етнографії й економічного побуту харк. губернії.

Харк. міськ дума видавала: часопис «Журнали Харьк гор думы» (протоколи за­сідань,тексти ухвал, законодавчих до­кументів), «Сведения о врачебно-санитарной организации и зпидемических заболеваниях г. Харькова».

Земства, як органи місц. самовр. видавали лі­карські та санітарні часописи («Врачебная хроника Харьковской губернии» (1897—1916), «Сведения о ветеринарно-санитарном состоянии Харьковской губернии» (1907—1916)), екон. тематика: «Сведения о базарних ценах на продукты с/х-ва по Харьковской губернии»

29. Журнал «Вера и разум» задум, історія заснування, структура.

Яскравим представником церковно-релігійної преси був журнал «Вера и разум» (1884-1917). Перший фі­лос. журнал у Росії, який мав теоретичну богословську орієнтацію. Організатором журналу «Вера и Разум» був єпископ Хар­к. і Охтирський Амвросій - хотів замість «Епарх. ведомостей» створити богословсько-філософський журнал. Томі ВР брошурувався з інф.листком епарх.відом. Видавець – Харк.Дух.Сем., а редактори - її діючі ректори: І. Кратиров, А. Мартинов, І. Знаменський, інспектор семінарії К. Істомін… 1й ред.ВР - Іоанн Кратирову. У справі ведення ВР Амвросію допомагав Істомін. Відділи: церковний і філософський, але поділ - умовний. Церковний відділ: проповіді (публікація яких з нагоди провідних реліг. і де­рж. свят стала традицією журналу), переклади найкращих творів зарубіжних авторів, публікації наукових праць про­відних українських і російських істориків церкви та православних публіцистів (ТимІвБуткевич («Зло. Його сутність і походження», Стеллецький («Харківський колегіум до реформування його в 1817 році»). Філософський відділ починався з самих основ філософії (Кудрявцев «Що таке філософія?», «Чи можлива філософія?»). Друкувалися першоджерела класики античної філософії (Сенека, Цицерон), дослідження з античної та сучасної філософії, роз­глядалася філософська проблематика російської і зарубіжної літерату­ри, твори з біблійною тематикою, давньоруська літ-ра.. Після з*їзду духівництва 1906 філософський відділ закрито. «Листок для Харьковской епархии» вихо­див як продовження газети «Харьковские епархиальньїе ведомости». Тут міщувалися послання й постанови Святішого Правлячого Синоду, інформація про нагород­ження священнослужителів, призначення на посади в приходи єпар­хії священиків, дияконів ітд. Після з*їзду благочинних 1903 року назву змінено на ««Известия по Харьковской епархии»; запровадити в ньому розділи: офіційні повідомлення, єпархіальна хроніка, іноєпархіальний від­діл, різні повідомлення, замітки та об'яви. У 1904 на сторінках Известий було репрезентовано чорносотенську організацію. ВР – визн.явище в іст. укр. і рос. реліг ж-ки блаблабла.