- •Харківська журналістика (х.Ж.) як предмет наукового вивчення.
- •Народження журналістики в Україні. Місце Харкова.
- •Харківський університет і журналістика на початку хх ст.
- •Моделі виникнення журналістики та їх реалізація в Харкові.
- •Німецька модель виникнення журналістики та причини її застосування в Харкові.
- •6. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод».
- •7. «Харьковский Демокрит».
- •8. «Харьковские известия».
- •9. «Украинский вестник»: наукові статті, естетична програма.
- •10. «Украинский вестник»: літературний склад.
- •11. «Украинский журнал».
- •12. Альманахова жур-ка Харківської школи романтиків. (хшр)
- •13. Газета «Харьковские губернские ведомости» першого періоду.
- •14. «Харьковские губернские ведомости» в епоху Великих реформ: дискусія про т. Шевченка.
- •15. «Х. Губернские ведомости» в 1870-90ті: співробітництво в газеті д.І. Багалія та м.Ф. Сумцова.
- •16. Завершальний період в історії газети «Харьковские губернские ведомости».
- •17. Журнал «Мир»: редактор, автори, матеріали.
- •18. Газета «Южный край»: видавець, автори, позиція
- •19. М.Ф.Сумцов як співробітник газети «Южный край».
- •20. Становлення фахової журналістики в Харкові
- •21. Журналістика наукових товариств Харківського університету.
- •22. Наукові періодичні видання Харківського університету.
- •23. «Протоколы заседаний совета Императорского Харьковского университета».
- •24. Розвиток вищих закладів освіти в Харкові та їх журналістика.
- •25. Приватна складова в розвитку фахової журналістики Харкова.
- •27. Промислові, сільськогосподарські, торгівельні газети й журнали як складова фахової журналістики в Харкові.
- •28. Періодичні видання урядових структур як складова фахової журналістики в Харкові.
- •29. Журнал «Вера и разум» задум, історія заснування, структура.
- •30. Тимофій Буткевич як публіцист вр.
- •31. Філософія у журналі вр
- •32. Церковна історія у вр
- •33. Літературна критика в журналі вр
- •34.Заперечення соціалізму з позиції христ.Цінностей у вр
- •Перша російська революція та її вплив на розвиток журналістки.
- •Газета «Слобожанщина»: видавець, програма, матеріали.
- •Газета «Порада»: видавець, програма, матеріали.
- •Партійне життя в Харкові під час Першої російської революції та партійна журналістика.
- •Журналістика кадетів під час Першої російської революції.
- •Чорносотенна журналістика в Харкові.
- •Соціалістична журналістика Харкова (соціал-демократи, есери).
- •Розвиток приватної журналістики в Харкові в період Першої російської революції.
- •Сатирична журналістика в х. Під час Першої російської революції. Творчість а. Аверченка.
- •«Церковна газета» та її видавець о. Іоанн Філевський.
- •Газета «Утро»: місце на інформаційному ринку.
- •Журнал «Мирный труд» як зразок чорносотенної журналістики.
- •Видавець і редактор журналу «Мирный труд» а. С. Вязігін.
- •Перший період в історії журналу «Мирный труд» та наступні трансформації.
- •49. Ідеологія журналу «Мирний труд»: монархізм, російський націоналізм, ставлення до національного питання, соціалізму.
- •50. Журналістика в Харкові між двома революціями
- •51. Спроби організації партійної журналістики в Харкові між двома революціями.
- •52. Фахова журналістика в Харкові між двома революціями.
- •53. Газета «Сніп»: видавець, редактор, автори.
- •54. Газета «Сніп»: структура, основні матеріали.
- •55. Газета «Сніп»: причини припинення видання.
- •57. Газета «Рідне слово»
- •58. Преса російських більшовиків у Харкові
- •59. Захоплення більшовиками влади в Харкові та їх інф. Політика.
- •60. Офіційна журналістика Радянського уряду України.
- •61. Для чого слід знати історію журналістики Харківської губернії
- •62. Преса Харківської губернії і сучасність…
- •63. Видатні редактори й журналісти Харківської губернії.
Харківський університет і журналістика на початку хх ст.
Відкриття універу у 1804 надало Х. значення освітнього і культ. центру всієї підрос. України. Народження жур-ки в Х. відбулося завдяки наявності в ньому універу. Попечитель Харк. навчального округу граф С.О. Потоцький з метою залучення до універу ученого складу увесь 1804 подорожував Європою. Як наслідок – до Х. приїхала велика кількість іноземної професури, більшість - німці. Присутність нім. вчених відіграла вирішальну роль для жур-ки. Універський статус визначив 2 особливості харк. жур-ки: вона увібрала в себе дві пресові традиції: нім. та рос. Саме нім. професори виступили першими видавцями і редакторами періодичних видань. Так, перша г. «Харьковский еженедельник» була заснована німцями. Причетні вони і до зародження галузевої жур-ки, первістком якої став ж-л «Украинский домовод» (1817). Ці видавничі проекти відіграли роль для наслідування – до творення жур-ки підключилися й місцеві культ. діячі. Першим відзначився В. Маслович, створивши сатир. ж-л «Харьковский Демокрит». Одночасно поч. виходити «Украинский вестник». У стінах універу виникла і ідея видання «Харьковских известий». Згодом – «Украинский журнал», який відзначався універським рівнем важливих наукових праць. Жур-ка живилася працею професорів та студентів. Укр. стихія прокладала дорогу у російськомовній пресі в укр. віршах В. Масловича і П. Гулака-Артемовського, статей з укр. історії. Саме в Х. універі закладено укр. традицію жур-му – і всьо тут!!!
Моделі виникнення журналістики та їх реалізація в Харкові.
Існує 3 моделі виникнення жур-ки: економічна (комерційна), політична і просвітницька. В економічній, найдавнішій, моделі жур-ка розглядається як підприємство з продажу новин. Така модель характерна для Німеччини, Англії. Жур-ку тут зосереджена у приватних руках. З усвідомленням могутності газети як засобу формування громадської думки, з’явилась політична модель. Вона запрацювала у країнах суворої централізації: Франції, Росії. Жур-ка тут користується фінансовою підтримкою держави. Наймолодшою є просвітницька модель. Вона сформувалася в момент, коли діячі нац.-визвольних рухів вирішили скористатися жур-ою для формування нац. ідентичності поневолених народів. Така модель розвивалася у Фінляндії, Україні. Головними є не інф., а духовні завдання жур-ки, яка відіграє національнотвірну місію. Виникнення жур-ки в Х. безпосередньо пов’язане з заснуванням універу. Вирішальну роль відіграла присутність у місті великої групи німецьких учених, запрошених викладати. Саме вони прищепили Х. німецьку концепцію жур-ки і виступили першими редакторами і видавцями газет, заснованих на приватних засадах. Та харк. жур-ка паралельно увібрала в себе і російську пресову модель. Розвивалася жур-ка в Х. на рос. політ. основі. Адже в «цензурній» Росії уряд цілком усвідомлював вплив, який друковане слово може справляти на маси. Крім того, Х. як укр. підросійське місто не міг залишитися поза просвітницькою моделлю жур-ки. Після прикладу, який подали німецькі професори, до участі у творенні видань долучились і місцеві культурні діячі. Головним завданням яких стало формування нац. самосвідомості пригноблених українців. Жур-ка в Х. пройшла всі три шляхи виникнення і розвитку жур-ки, що зумовлено, передусім, історичним становищем міста у складі Рос. імперії.