- •1. Національні джерела укр.Ж-ки
- •3. Харків як колиска української журналістики в підросійській україні в кінці XVIII- на поч.XIX ст..
- •4. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод»
- •5. «Харьковский демокрит» і «Украинский вестник».
- •6. «Харьковские известия» і Украинский журнал».
- •7. Альманахова журналістика Харківської школи романтиків.
- •8. Альманах «Русалка Дністрова» та його значення.
- •9. Альманахи «Ластівка» і «Сніп». Автори, твори, значення
- •10. Альманахи «Киевлянин», «Молодик», «Южний руський сборник».
- •11. Альманахи «Записки о Южной Руси», «Хата»: задум, новаторство.
- •12. Журнал «Основа». Історія створення, характер видання. Його літ. Відділ.
- •13. Літературна критика в журналі «Основа».
- •14. Публіцистика в журналі «Основа».
- •15. Причини закриття і значення журналу «Основа».
- •16. Газета «Черниговский листок». Історія створення, загальна х-ка, найважливіші матеріали.
- •17. Репресивні заходи рос.Уряду проти укр..Ж-ки
- •18. Історичні умови розвитку укр.Ж-ки в Австрії в сер.19 ст.
- •19. Москвофіли та їх ж-ка
- •20. Народовська ж-ка 1862-1866 р.Р.
- •21. Історія журналу «Правда»
- •22. Історія журналу «Зоря»
- •24. Журнали «Громадський друг», «Дзвін», «Молот». Загальна х-ка.
- •25. Історія газет «Батьківщина» і «Діло»
- •26. Журнал “Світ». Загальна характеристика.
- •27. Журнал «Народ». Загальна х-ка, політичне обличчя.
- •28. Історія і х-р ж-лу «Житє і слово».
- •29. Історія журналу «Киевская старина»
- •30. Українські альманахи другої половини XIX ст..
- •31. Еміграційна українська журналістика. «Громада» Драгоманова.
- •32.Істрія газети « Буковина», «буковинська дискусія».
20. Народовська ж-ка 1862-1866 р.Р.
Перший період народовської ж-ки 1862-1866 р.р.- це час послідовного існування кількох невеликих за обсягом у короткотривалих часописів, що видаються з перервами, не мають надійного читача («Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка»). Наприкінці 1861 р. У Львові під впливом процесів відродження з молоді під російських українців складається молодий гурток «Молода Русь», який підтримують окремі представники старшого покоління: Ю.Лаврівський, С.Качала, Т.Ревакович. у їх середовищі і зароджується ідея видання нового укр..журналу «Вечерниці», який засвідчував появу в Галичині народовців. Спочатку «В.» назбирали 600 передплатників, але згодом їх число почало скорочуватися. У програмі ж-лу провідною була думка про Велику Україну, частку якої складає Галичина. З історичних причин укр..народ перебуває в стані нац. Не притаманності, але він ні чим не гірший від інших народів світу, а тим паче слов’янства. На реалізацію цієї нової для галицького русинства програми була спрямована вся діяльність ж-лу. У «В.» широко була представлена поетична творчість Т.Шевченка, опубліковано 15 його творів. П.Куліш був представлений творами «Кумийки», «До братівна Вкраїну», прозовими – «Дівове серце», та ін.. З літ-критики – твори П.Куліша «Чого стоїть Шевченко як поет народний» з циклу «Вірші з хутора». На 17 номері ж-л припинив своє існування.
Новий ж-л успадкував передплатників попередника, мав виходити за його програмою. Це вже був не часопис газетного типу, а поважний ж=л типу вісника і був продовженням журнальних ідей «Молодої Русі». У 1 томі друкувалася програма видання. Тут накреслювалася нова у порівнянні з «Вечерницями» засада – виразна антиросійська тенденція.
Літ частина «Мети» - широке представлення укр..л-ри з Росії. Тут були опубл. Поезії Шевченка: «Заповіт», вірш Чубинського «Ще не вмерла Україна» та ін. Значення «Мети»: запровадження спеціалізації народовської періодики, розділення двох моделей: літературно-наукової та політичної ж-ки. У 1865 році поряд із «Метою» народовці видавали ж-л «Нива» літературно-наукового спрямування. В цьому часописі зроблений істотній крок до нового аспекту співробітництва із галицькою журналістикою. Тижневик «Русалка» видавався у Львові. Осн.риси видання: 1.вичерпання потоку передруків східноукр.авторів. 2. обєднання авторів з під російської та під австрійської частин України. У цілому ж початковий період народ.ж-ки із газетами «В.», «Мета», «Русалка» - це вдала підготовка перед запровадженням більш поважних проектів.
21. Історія журналу «Правда»
Ж-л «Правда» став першим довготривалим проектом галицьких народовців. Він видавався з перервами у 1867-1888 р.р. свою назву ж-л дістав від Шевченкових слів, що як епіграф були успадковані від ж-лу «Мета»: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля». Заснований як літературно- наукове видання, часопис надавав свої сторінки для широкої хроніки, представлення політ.матеріалів. Ж-л мав українське патріотичне спрямування, відстоював ідею укр..окремішності, право українців на освіту, культуру, політ.автономію. друкувалися в ньому автори різної орієнтації, що створювало симпатичний і для сучасного читача плюралізм думок. А надання трибуни для критики народовської ідеології та практичної політики послужило тією необхідною засадою, яка забезпечила саморозвитку і ж-лу, і репрезентованого в ньому ідейного й політичного напрямку.
Ж-л став головним виданням другого періоду народовської ж-ки. «Правда» відзначалася відносною стабільністю. Дві перерви розрізали історію ж-лу на 3 періоди. У перши 2 періоди «правда» була не тільки практично єдиним органом народовців, але й загальноукр.трибуною літ. і наукового життя.
Ж-л виник за ініціативою П.Куліша, який спирався на допомогу 2 галичан. Перше число «Правди» з’явилося 1 квітня 1867 р. Виходив ж-л щодекади, тобто кожного місяці. З наступного року він став тижневиком у форматі А4. У «Правді» були вперше опубліковані великі твори: повість «Потомки українського гайдамацтва», що позначалася лу було багато публікцист. праць П.Куліша, не зібраних у жодному виданні його творів.