27. Журнал «Народ». Загальна х-ка, політичне обличчя.

Існує з січня 1890 р. редагує М.Павлик, допомагає І.Франко, М.Драгоманов. Журнал згуртував громадянство на засадах радикального світогляду, став друкованим органом Русько-української Радикальної партії. Журнал войовничо налаштований не тільки проти москвофілів і народовців, але й до церкви. У Росії ж-л переслідувався і його передплата заборонена. рубрики: «Політика крайова і загранична», «Критика і бібліографія» та ін.. у 1892 р. М.Павлик оголосив ж-л своєю власністю, змінив рубрики та обсяг ж-лу. Зробив його суто політичним часописом. «Народ» став одноманітним за змістом, переобтяжений статтями М.Драгоманова і М.Павлика. у 1895 році помирає М.Др-в, М.Павлик згодом перестає видавати ж-л.

Починався «Народ» як традиційне для укр..ж-ки в Галичині літературно-наукове видання. У поезії тут лідирував І.Франко. опублікував три віршовані оповідання, що увійшли до циклу «Жидівські мелодії», поеми «По любові», «По людськи». Торкнувся теми експлуатації укр..народу єврейським капіталом. Наприкінці опублікував вірші з циклу «Тюремні сонети». Другим автором ж-лу був О.Маковей, що опублікував тут поему «Молох». Третім автором-поетом була Леся Українка, яка дебютувала циклом «Ридання», який присвятила Франкові. В 1895 році вперше побачив світ цикл Л.Українки «Невольничі пісні». Проза містила переважно твори І.Франка. у 1-й рік видання велике місце займали переклади з рос.л-ри. Після проголошення часопису партійним органом худ.твори перестали на деякий час друкуватися. Головне місце у ж-лі почала займати інформація про радикальний рух у Галичині та у світі.

28. Історія і х-р ж-лу «Житє і слово».

Це 1 журнал, в якому І.Франко був повноправним редактором. 1 номер вийшов 1 лютого 1894 р. Рубрики: белетристика, статті наукові, матеріали історичні, літературні, етнографічні; критика. Бібліографія, хроніка. У 1 частині друкувалися О.Маковей, М.Старицький, П.Грабовський. виразна тенденція в журналі до філософської лірики. І.Франко надавав перевагу перекладам, будував програму ж-лу на представленні в ньому світової класики («Пісня про Роланда», «Голістан» Сааді та ін..) західної і (вперше) східної. Проза: «Основи суспільності» Франка, роман лишився недописаним. Велика кількість драматичних творів у журналі, що ознаменувало прихід в укр..л-ру неоромантизму. У науковій частині: М.Драгоманов «Старі хартії вольності. Історичні начерки». А.Кримський, О.Терлецький. важливу складову наукової д-сті І.Франка в ж-лі становили публікації творів давньої л-ри й записів фольклору. Важлива роль фольклорної рубрики «Із уст народа», де публікувалися дослідження свят, народних пісень, легенди, новели і фабліо, міфи й вірування, оповідання про історичних осіб, про місцевості т.д. з коментарями і поясненнями. Був відділ критики і бібліографії та хроніки, якому Франко надавав інформаційного, аналітико-дослідницького х-ру. «Життє і слово» першого періоду став першим ґрунтовним науковим часописом, який редагувався науковцем. Головний простір відводився науковим матеріалам і розвідкам, худ.частина – лише окраса. На деякий час припиняється існування. 2 етап – липень 1896 – 1897 р.р., журнал стає спадкоємцем газети «Радикал», трансформація. Набув х-ру суспільно-політичного часопису, що зосереджується на проблемах сучасного життя, занурюється в політ.проблематику. зникають фольклорно-етнографічні та історичні матеріали, провідне місце – публіцистика політична і суспільна. белетристика тяжіє до публіцистичного дискурсу («Посол від чорного царя» М.Коцюбинського). проза побудована з широким використанням дидактичних елементів, відзначалося публіцистичністю і нарисовістю («Учитель»), це стосувалося і поезії («Сучасні образки»). Виняток становили вірші інтимної лірики, що потім склалися у «Другий жмуток» І.Франка. посилюється присутність Грабовського, Лесі Українки, скорочуються публікації худ.перекладів. посилилися декларативні твори. Акценти перемістилися на політ.публіцистику. наростали внутрішні суперечності, що зруйнували ж-л у 1897р.