31. Еміграційна українська журналістика. «Громада» Драгоманова.

Для ХІХ століття головними типами еміграції були економічний і політичний її різновиди.

Еміграція розпочалася в 1860-х рр. з тимчасових виїздів укр. селян на заробітки до Німеччини й Франції. У 1870-х рр. розгорнулася міжконтинентальна еміграція. Історія укр. еміграції нараховує три хвилі. Перша хвиля– к. ХІХ – поч. ХХ ст. має переважно економічний характер. Друга - припадає на час після рос. соц. революції й громадянської війни, мала політичний характер. Третя – 1943-1945 рр., коли по закінчення ІІ світової війни значна частина українців опинилася за кордоном. Це була виключно політична хвиля.

Першим укр. журналістом на еміграції слід вважати Агапія Гончаренка. Це був літературний псевдонім А. Гумницького (1832 – 1916). Розпочав журн. діяльність з публікацій у “Колоколе” викривальних статей про російське духівництво. У 1860 р. був за це заарештований і відпроваджений до Росії для суду. Але друзі організували йому втечу з корабля. Півтора року він працював у Лондоні. 1864 р. прибув до Бостона (США). У Сан-Франциско заснував друкарню. 1 березня 1868 р. розпочав видання двотижневої газети англ. і рос. мовами “The Alaska Herald – Вестник Аляски”. Стаття “Цікаві ідеї поета Тараса Шевченка”, твори Шеви, вмістив статтю про військо українських козаків. Потім Г., почав видавати рос. журнал “Свобода, простая речь, издаваемая Агапіем Гончаренко” (1873). Вийшло 5 чисел.

Політичний емігрант М. Драгоманов, який у 1877-1882 рр. у своїй вільній укр. друкарні в Женеві (Швейцарія) видавав збірники й журнал “Громада”.

1-й випуск „Громади” – поч.1878 р., містив „Переднє слово” – політ.маніфест М.Др-ва. Гловні ідеї: громадівство мусить бути спілкою вільних осіб, її мета – безначальстуо. Виклав тут географічні рамки укр.етносу, історію, вказавши на поділ між двома імперіямиі відзначивши тяжкк становище україни в Росії, де забороненеукр.слово; еволюція – ріст малих і великих товариств, зміни звичаїв і думок в громадських, родинних і наукових працях, федералізм – воля і рівність- засади стосунків між двома народами. 2-й том „Громади” – 1878 р. – найбільший за обсягом і змістом. Після вступного слова „Од впорядчика” розділ „Вісті з України”, який ділився на рубрики : „Здирство”, „Начальство”, „Темнота” – листи анонімних кореспондентів з коментарями упорядника. Розділ „Що нового по газетах” - огляд провідних рос.газет. теми народу, сел-го життя, панстваа, робітниче життя в панів, на підприємствах, державний устрій, російсько-турецька війна. Завершає том праця М.Др-ва „Україна і центри”, яка розвивала федералістичні ідеї автора. 2-й том відзначався змістовою цілісністю, присвячений підросійській Україні і був прикладом бесцензурної укр.преси. 4-й том – 1879 р. – шевченківські мат-ли, стаття Ф.Вовка „Т.Г.Шевченко і його думки про громадське життя, М.Др-в „Шевченко, українофіли і соціалізм”. Ф.Вовк розглядав Шевченка як поета – передтечу соціалізму, вульгаризує його творчість. Др-в спростовує цю концепцію, робитьвисновок, що Ш. – не соціаліст, не революціонер, прийшов зі стайні, а не з Академії мистецтв, був людиною безграмотною, писав недбалі за змістом і формою твори. Веде війну проти Шевченка. Джерела драгоманівського ставлення до Шевченка – рос.культура, критеріями якої вимірювалася творчість Кобзаря.

Це перша в шевченкознавстві спроба знищити авторитет Шевченка як нац.поета. в кінці 1880 р. трансформується у журнал.

Продовжувався розвиток укр. журналістики на Американському континенті. О. Ів. Волянський заснування укр. газети розглядав як важливий засіб допомогти своїм землякам зберегти релігійну й національну тотожність. З цією метою він розпочав видання в Шенандоа газети “Америка”, перше число якої з’явилося 15 серпня 1886 р. Помічник – Вол. Семенович (який з 1887 р. став редактором), З.Ляхович. Видання газети тривало три з половиною роки. 1889 р. засновник “Америки” виїхав додому. По його від’їзді газета занепала.

15 вересня 1893 р. о. Григорій Грушка заснував у Джерсі-Сіті газету “Свобода”, яка існує й досі. За напрямком газета була радикально-національною. Редакторами її були о. Г. Грушка, о. Н. Дмитрів та ін. Газета призвела до консолідації українців, які у 1894 р. заснували в Америці свою громадсько-політичну організацію: Український народний союз. «Свобода» була найширшим інформаційним джерелом американських українців, виступала проти москвофільства, широко висвітлювала життя української еміграції та події на батьківщині.